Рішення № 11019516, 01.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2010 р. Справа № 01/105-38 за позовом корпорації “Житлобудінвест-Ч”, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-вирбниче підприємство “Еко-Технологія”, м. Луцьк

про стягнення 125 000 грн.,

                                                                                 Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Сиворог А.П. (довір. № 588 від 10.08.2010р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 125 000 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неповернення відповідачем тимчасової фінансової допомоги, наданої на підставі договору тимчасової фінансової допомоги на зворотній основі б/н від 20.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Крім цього, пояснив, що при підготовці позову до суду в позовній заяві невірно зазначено найменування відповідача: ТзОВ «Еко-Технологія». Правильною назвою слід вважати ТзОВ «Науково-вирбниче підприємство “Еко-Технологія”.

Відповідач у поясненнях № 31 від 31.08.2010р., поданих до господарського суду, повідомив, що у зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства не мав реальної можливості своєчасно і в повному обсязі погасити заборгованість за договором. Вказує, що по мірі можливості здійснював платежі для повернення сум фінансової допомоги, що підтверджується платіжними дорученнями № 69 від 30.11.2009 р. на суму 180 000 грн. та № 67 від 22.06.2010 р. на суму 75 000 грн. Також відповідач звертався до позивача з пропозицією продовжити строк виконання умов договору, повідомляв його про те, що як тільки з'явиться можливість заборгованість буде погашена. Просить надати сторонам можливість врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Крім цього, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням генерального директора ТзОВ “НВК Еко-Технологія”, який уповноважений предсталяти інтереси товариства в судах, у службовому відрядженні.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір добровільно відхилено.

З 23.07.2010р. (коли судом було порушено провадження у справі) і до 1.09.2010р. (дата судового засідання) у відповідача була можливість врегулювати спір добровільно. Проте, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач не звертався з пропозиціями добровільного врегулювання спору.

Разом з цим укладення мирової угоди за змістом ст. 121 ГПК України можливе і на стадії виконання судового рішення.

Обов’язкової присутності свого представника в судовому засіданні відповідач не обгрунтував, судом явка представника відповідача не визнавалась обов’язковою, а тому перебування директора ТзОВ“НВП «Еко-Технологія” у службовому відрядженні не є підставою відкладення розгляду справи.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

20.11.2009р. між корпорацією “Житлобудінвест-Ч” і ТзОВ «Науково-вирбниче підприємство “Еко-Технологія” було укладено договір тимчасової фінансової допомоги на зворотній основі б/н, згідно з п.1.1. якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується надати позичальнику тимчасову фінансову допомогу на зворотній основі в сумі 380000 грн., а останній зобов'язується прийняти допомогу, використати її за цільовим призначенням і повернути названу допомогу позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Допомога, визначена у цьому договорі, надається позичальникові на безпроцентній основі для ведення господарської діяльності.

На виконання умов договору тимчасової фінансової допомоги на зворотній основі б/н від 20.11.2009р. позивач надав відповідачу фінансову допомогу у розмірі 380000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5517 від 23.11.2009р., завіреним Черкаською філією АБ «Енергобанк».

Пунктом 3.1. договору визначено, що фінансова допомога відповідачу надана на зворотній основі строком до 30.12.2009р.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору тимчасової фінансової допомоги на зворотній основі б/н від 20.11.2009р. позикодавець перераховує грошові кошти у безготівковій формі в сумі 380 000 грн. протягом 3 днів після підписання договору.

                    По закінченні строку, вказаного в договорі, позичальник зобов'язується протягом 7 днів повернути суму допомоги.

                    Допомога повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позикодавця, або внесенням готівки в касу позикодавця.

Відповідач повернення позики здійснив частково –на суму 180000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 69 від 30.11.2009р.

22.06.2010р. відповідачем позивачу було перераховано ще 75000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 22.06.2010р.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 125 000 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

У відповідності із ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене, позовна вимога корпорації “Житлобудінвест-Ч” обгрунтована і підлягає до задоволення, а тому з відповідача на користь позивача відповідно до ст.ст.514, 1049 Цивільного кодексу України слід стягнути 125 000 грн. заборгованості.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, який не повернув своєчасно кошти, то витрати по сплаті державного мита в розмірі 1250 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 599, ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-вирбниче підприємство “Еко-Технологія” (м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, код ЄДРПОУ 21738709) на користь корпорації “Житлобудінвест-Ч” ( м. Черкаси, пров. Жуковського, 1, код ЄДРПОУ 35436070) 125 000 грн. заборгованості, 1250 витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                         І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 3.09.2010р.