Постанова № 11018582, 02.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р. Справа № 53/259-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шепітько І.І., судді Ільїна О.В., судді Шутенко І.А.

при секретарі Погребняк А.М.

за участю представників сторін:

позивача –Орлова П.О. за дорученням № 394 від 19.03.2010 року

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1884Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Скала”, м. Харків

про стягнення 1108858,84 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ Будівельної фірми "Скала" на користь ТОВ "Української лізингової компанії" прострочену заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 1140054,24 грн.; нарахування інфляційних витрат в розмірі 150106,23 грн.; 3% річних від простроченої суми в розмірі 36273,36 грн., штраф у розмірі 164100 грн., державне мито в розмірі 13264,33 грн. та 210,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення штрафу в розмірі 328200,00 грн. - в позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року змінити в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 328200, грн. та задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги позивача в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача 890181,62 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 43356,35 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 11220,87 грн., державне мито в сумі 11088,59 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.05.2010 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 1140054,24 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 150106,23 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 36273,36 грн., штраф у розмірі 328200 грн., державне мито в сумі 14905,34 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 149-150).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007 року між ТОВ "Українською лізинговою компанією" та ТОВ Будівельною фірмою "Скала" укладено договір фінансового лізингу № 01-106/07-обл, відповідно до умов якого позивач 01.08.2007 року за актом приймання-передачі передав відповідачу у фінансовий лізинг майно, вказане в специфікації (т. 1, а.с. 10-23).

Згідно з п. 3.1. договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та п.п. 3.7., 3.8., 3.9. договору.

Свої зобов’язання позивач виконав повністю, але відповідачем не вживалися заходи щодо погашення простроченої заборгованості, у зв’язку з чим розмір заборгованості відповідача склав 1140054,24 грн., підтверджується наявними у справі доказами, тому рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, стосовно стягнення з відповідача суми заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення 328200 грн. штрафу, колегія суддів не погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. В даному випадку вже передбачено стягнення 3% річних, яку позивач просить стягнути з відповідача і тому на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, сума штрафу не підлягає стягненню (т. 1, а.с. 162-163).

Колегія суддів вважає, що дана позиція суду першої інстанції є помилковою з огляду на наступне.

Пунктом 11.2.6 договору фінансового лізингу № 01-106/07-обл. від 01.08.2007 року передбачено, що за порушення умов п. 8.2 договору, відповідно до якого лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця (позивача) про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами і передбаченій Додатком № 3 до Договору, відповідач несе певну відповідальність, а саме сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від загальної вартості майна, вказаної в п. 3.2 Договору, за кожен випадок такого порушення (т. 1, а.с. 17).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З розрахунку штрафу за перший та другий квартали 2009 року у розмірі 10% від загальної вартості предмету лізингу за кожен випадок (за 2 квартали), наданого позивачем у заяві про збільшення позовних вимог за невиконання п. 8.2.1, згідно п. 11.2.6. договору, вбачається, що сума штрафу склала 328200 грн.

Згідно з ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Даний розрахунок штрафу повністю узгоджується з умовами ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що нарахування вказаного штрафу сторонами узгоджено під час підписання договору фінансового лізингу, будь-яких заперечень з цього приводу відповідачем не вносилося, у зв’язку з чим позивачем обґрунтовано нарахована сума штрафу в розмірі 328200 грн., яка підтверджена наявними у справі доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Необґрунтованим, на думку колегії суддів, є застосування судом першої інстанції в даному випадку п. 3 ст. 83 ГПК України, оскільки вказана норма передбачає саме зменшення суми неустойки у виняткових випадках, а не звільнення боржника від її оплати.

Крім того, суд першої інстанції в рішенні не зазначив який саме винятковий випадок в даному випадку є підставою для звільнення відповідача від сплати неустойки.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи та невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:          

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року у справі № 53/259-09 скасувати частково в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 328200 грн. та прийняти в цій частині нове рішення.

          Стягнути з ТОВ Будівельної фірми "Скала" (юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Малопанасівська, 4/7, фактична адреса: 61037, м. Харків, вул. Соїча, 2, код 30288140, р/р 26009701467101 в КБ "Експобанк", м. Харків, МФО 351964) на користь ТОВ "Української лізингової компанії" (01001, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 30575865, р/р 26003024740201 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) 328200 грн. штрафу.

          Стягнути з ТОВ Будівельної фірми "Скала" (юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Малопанасівська, 4/7, фактична адреса: 61037, м. Харків, вул. Соїча, 2, код 30288140, р/р 26009701467101 в КБ "Експобанк", м. Харків, МФО 351964) на користь ТОВ "Української лізингової компанії" (01001, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 30575865, р/р 26003024740201 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) державне мито за подачу апеляційної скарги в розмірі 1641 грн.

          Зобов’язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.

          В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2010 року у справі № 53/259-09 залишити без змін.          

Головуючий суддя Шепітько І.І.

суддя Ільїн О.В.

суддя Шутенко І.А.

Постанову підписано 31 серпня 2010 року