Рішення № 11018139, 31.08.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«31 »серпня 2010 року Справа №17/65(18/55)

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-італійське підприємство „Ер.Дес”

14005, м. Чернігів, вул. Першої Гвардійської Армії, 25-а, кв. 30

ТРЕТЯ ОСОБА на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Істок”

юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 161

поштова адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Першої Гвардійської Армії, 25-а, кв. 30

До ВІДПОВІДАЧА: Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про розірвання договору та виселення з приміщення

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не зявився.

Від Третьої особи: не зявився.

Від Відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 24.06.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українськоіталійське підприємство „Ер.Дес” заявлено позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 01.06.2007р. № 5 та виселення з приміщення загальною площею 106 м2, розташованого за адресою: м.Чернігів, вул. 1-ого Травня, 161.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов договору. Зокрема, Відповідач в порушення умов договору не сплачує орендну плату, починаючи з листопада 2007 року, користується приміщенням всупереч умовам договору, а також не підтримує орендоване приміщення у справному стані, тим самим створюючи своєю недбалою поведінкою загрозу його пошкодження.

Ухвалою суду від 26.02.10р. залучено в якості третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю ”Істок”.

В жодне з шести судових засідань представники Позивача та Третьої особи не з`явилися, витребуваних судом чи інших пояснень та доказів по справі не надали.

З цього приводу суд відмічає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що керівником і Позивача, і Третьої особи є одна особа ОСОБА_3.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 12.08.10р., як і інші ухвали по даній справі, надіслані ТОВ „Спільне українськоіталійське підприємство „Ер.Дес” за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Першої Гвардійської Армії, 25-а, кв.30, була отримана останнім, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.10р., Товариство з обмеженою відповідальністю ”Істок” зареєстроване за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. 1 Травня, 161.

З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Третій особі за місцем її державної реєстрації.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 12.08.10р., надіслана ТОВ „Істок” за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Першої Гвардійської Армії, 25-а, кв. 30, була отримана останнім, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи.

Встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду справи з моменту повернення справи з Київського апеляційного господарського суду закінчується 02 вересня 2010 року, тобто через день після даного судового засідання, що унеможливлює чергове відкладення розгляду даної справи.

Можливість продовження даного строку судом самостійно чинною редакцією зазначеної статті не передбачена.

При цьому суд відмічає, що до початку судового засідання 12.08.10р. від представника Позивача надходило клопотання про відкладення розгляду справи, а за день до засідання 31.08.10р. він ознайомлювався з матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що неявка представників Позивача та Третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українськоіталійське підприємство „Ер.Дес” (Позивач) зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.05.1995р. № 129-р за адресою: м. Чернігів, вул. 1-ого Травня, 161.

ОСОБА_1 (Відповідач) зареєстрований в якості субєкта підприємницької діяльності 14.11.2000р. за адресою: АДРЕСА_1, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесені відомості за № 2064017 0000 007080.

01 червня 2007 року між сторонами був укладений договір оренди №5 (надалі Договір) згідно умов якого Позивач (Орендодавець) передав, а Відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування для використання у власних господарських цілях приміщення продуктовий відділ загальною площею 106 м2, яке знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.1-ого Травня, 161.

Відповідно до з п.2.2 Договору передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання передачі.

Згідно п.п.3.1.,3.2. Договору, приміщення, що орендуються, вважаються переданими Орендареві з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень, що орендуються. Строк оренди приміщень складає два роки і одинадцять місяців з моменту прийняття приміщень, що орендуються, за актом приймання-передачі.

Акту приймання-передачі, з якого б вбачався момент прийняття приміщень сторонами, суду не представлений.

Згідно п.4.1 Договору та додатку до нього, Орендар зобовязався сплачувати орендну плату в розмірі 8030,00 грн. за місяць не пізніше 20 числа кожного місяця за місяць вперед.

Згідно п.п.6.2.1. 6.2.4. Договору, Орендар зобов`язаний:

·використовувати приміщення, що орендуються, за цільовим призначенням відповідно до п.1.2. даного Договору;

·своєчасно здійснювати орендні платежі;

·підтримувати орендовані приміщення в справному стані;

·в разі необхідності та оцінки стану приміщень, визначеної в акті приймання-передачі, зробити за свій рахунок поточний ремонт.

Відповідно до довідки Позивача від 27.04.2009р. №18 про сплату орендної плати Відповідачем, останнім було сплачено лише 17.09.2007р. орендну плату за жовтень 2007 року, інших платежів до квітня 2009 року включно не було.

Крім того, Позивач посилається на те, що проведеною Чернігівською міською санітарно епідеміологічною станцією перевіркою магазину „Домашній” (лист від 23.03.2009р. №05/365) встановлено, що в орендованому Відповідачем приміщенні відсутнє централізоване опалення, кількість мийних ванн не відповідає встановленим вимогам, виявлено неякісне прибирання підсобного приміщення, де зберігаються продукти харчування, приміщення магазину в цілому потребує проведення поточного ремонту.

За виявлені порушення на СПД ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено відповідну постанову про тимчасову заборону роботи магазину.

На підставі викладеного, Позивач звернувся з позовом про розірвання спірного договору оренди та виселення Відповідача з орендованого приміщення.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За умовами ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Досліджуючи матеріали справи суд відмічає наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009року у справі №18/55 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-італійське підприємство „Ер.Дес” до Суб`єкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди №5 від 01 червня 2007 року, згідно умов якого Позивач (Орендодавець) передав, а Відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування для використання у власних господарських цілях приміщення продуктовий відділ загальною площею 106 м2, яке знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.1-ого Травня, 161, та виселення з даного приміщення.

Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

У вищевказаній постанові Вищого господарського суду України від 11.02.10р. було зазначено, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо внесення Позивачем пропозиції про зміну умов договору оренди в частині порядку розрахунків і прийняття цих змін Відповідачем шляхом перерахування орендної плати за вказівкою Позивача на рахунок ТОВ „Істок”.

Зокрема Вищим господарським судом України було звернуто увагу на наступні матеріали справи.

Лист Позивача від 20.09.07р., адресований Відповідачу, про зміну Орендодавця у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" (проведення ліквідаційної процедури підприємства); лист ТОВ „Істок” від 10.12.07р. щодо продажу орендованих приміщень та пропозиції Відповідачу або придбати будівлю магазину на пріоритетних засадах, або укласти договір оренди з новим власником; лист №4 від 20.05.08р., яким ТОВ "Істок" повідомило СПД ОСОБА_1, що грошові кошти за оренду приміщення загальною площею 106 кв.м. орендарю необхідно перераховувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ЧФ "Укрінбанк" м.Чернігова, код 22830021.

Також Вищим господарським судом України зазначено наступне.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення, які свідчать про перерахування СПД ОСОБА_1 орендної плати ТОВ "Істок" за період з листопада 2007 року по квітень 2009 року, згідно договору №5 від 01.06.07р. Дані платіжні доручення не досліджені судом апеляційної інстанції та не надано їм оцінки. У справі відсутні докази повернення ТОВ "Істок" грошових коштів, перерахованих відповідачем, як безпідставно отриманих.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України:

«Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.»

З наданої Відповідачем на вимогу суду переписки між Позивачем, Третьою особою та Відповідачем вбачається наступне.

Листом від 20.09.07р. Позивачем ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" (проведення ліквідаційної процедури підприємства) було доведено до відома Відповідача СПД ОСОБА_1, що всі договірні відносини згідно договорів оренди, обслуговування та ін. приміщень та майна, які знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 161, будуть переукладені з новим орендодавцем ТОВ „Істок”. Проекти договорів оренди будуть надані Відповідачу Орендодавцем на протязі 10 днів.

Даний лист був підписаний директором ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" ОСОБА_3

10.12.07р. директор ТОВ „Істок” ОСОБА_3 заявою повідомив Відповідача, що будівля магазину, яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 161 та орендується СПД ОСОБА_1, виставляється на продаж, а тому Відповідачу пропонується або придбати будівлю магазину на пріоритетних засадах, або укласти договір оренди з новим власником.

На заяву від 10.12.2007 року СПД ОСОБА_1 листом від 27.12.07р. повідомив, що він не має наміру та підстав звільняти займані площі та зацікавлений скористатися своїм переважним правом на придбання орендованої ним будівлі магазину, розташованої в м. Чернігові по вул. 1-го Травня,161, та просить надати для ознайомлення проект договору купівлі-продажу будівлі магазину. Крім того зазначив, що пропозиція укласти договір з новим власником майна є недоречною, оскільки у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця, а діючий договір зберігає свою чинність для орендаря протягом всього терміну його дії, незважаючи на зміну власника орендованого майна.

Листом від 16.04.08р. СПД ОСОБА_1 повідомив директору ТОВ „Істок” ОСОБА_3, що кошти у розмірі 9677,00 грн., перераховані СПД ОСОБА_1 в якості попередньої оплати за оренду приміщення, не були зараховані банком та повернулись на рахунок, у зв'язку з чим просив уточнити стан рахунку та повідомити реквізити для здійснення оплати за орендоване приміщення. Крім того, повідомив про зміну адреси та просив надсилати документацію на адресу: АДРЕСА_1, або на адресу магазину: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 161.

Листом №4 від 20.05.08р. ТОВ "Істок" повідомило СПД ОСОБА_1, що грошові кошти за оренду приміщення загальною площею 106 кв.м. орендарю необхідно перераховувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ЧФ "Укрінбанк" м.Чернігова, код 22830021.

Листом-попередженням від 19.05.08р. ТОВ "Істок" повідомило СПД ОСОБА_1, що з 19.08.2008 року ТОВ "Істок" будуть проводитись будівельно-монтажні роботи з надбудови другого поверху приміщення, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 161. У відповідності до вимог п. 5.2.3. Договору оренди від 01.08.2007 року, ТОВ "Істок" попередило про припинення дії вказаного договору у зв'язку з проведенням перебудови (добудови) приміщення, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 161, та просить звільнити вказане приміщення до 19 серпня 2008 року.

У відповіді на лист-попередження від 07.07.08р. СПД ОСОБА_1 повідомляє, що ним був підписаний договір оренди №5 від 01.06.07р., п.5.2.3. якого регулює порядок забезпечення вимог санітарної гігієни та пожежної охорони. Строк дії договору оренди згідно п. 3.2. встановлений до 01.05.10р.

Листом від 21.07.08р. СПД ОСОБА_1 повідомив директору ТОВ „Істок” ОСОБА_3, що кошти у розмірі 9677,00 грн., перераховані СПД ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ТОВ „Істок” в якості попередньої оплати за оренду приміщення, не були зараховані банком та 18.07.08р. повернулись на рахунок СПД ОСОБА_1, у зв'язку з чим просив уточнити стан рахунку та повідомити реквізити для здійснення оплати за орендоване приміщення.

Листом №15 від 29.07.08р. ТОВ "Істок" повідомило СПД ОСОБА_1, що грошові кошти за оренду приміщення загальною площею 106 кв.м. орендарю необхідно перераховувати на розрахунковий рахунок №26004601598001 в ЧФ "Укрінбанк" м.Чернігова (МФО 353564), код 22830021. Крім того повідомило, що заборгованість по орендній платі станом на 29.07.08р. становить 60748 грн.

ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" було надіслане СПД ОСОБА_1 повідомлення вих. №13 від 13.01.09р. про відмову від договору оренди №5 від 01.06.10р., оскільки останнім не сплачується орендна плата.

У відповіді на повідомлення про відмову від договору 12.02.09р. СПД ОСОБА_1 повідомляє, що права орендодавця за договором оренди №5 від 01.06.07р. ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" передало на користь ТОВ "Істок", починаючи з жовтня 2007 року СПД ОСОБА_1 здійснюються платежі за оренду приміщення на користь ТОВ "Істок", крім того між ТОВ "Істок" та СПД ОСОБА_1 був підписаний додаток до договору оренди, у якому були змінені розміри орендної плати.

ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" був надісланий СПД ОСОБА_1 лист-пропозиція №23 від 23.01.09р. та додаткова угода про розірвання договору оренди №5 від 01.06.10р., оскільки останнім не сплачується орендна плата, на робиться поточний ремонт, крім того без згоди орендодавця Відповідачем здано в піднайм частину орендованого приміщення ТОВ «АйБокс»для розміщення автомату з поповнення рахунків.

У відповіді на лист-пропозицію про розірвання договору 12.02.09р. СПД ОСОБА_1 повідомляє, що орендна плата сплачується своєчасно та в повному обсязі, орендоване приміщення підтримується у справному стані, всі зобов'язання за договором оренди виконуються в повному обсязі. Крім того, наголошує, що права орендодавця за договором оренди №5 від 01.06.07р. ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" передало на користь ТОВ "Істок".

Листом вих. №26-1 від 26 березня 2010 року ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" повідомило СПД ОСОБА_1, що ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" заперечує проти пролонгації договору №5 від 01.06.2007р., дія якого закінчується 01 травня 2010 року.

У листі вих. №26-0 від 26 березня 2010 року ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес", зокрема, повідомило СПД ОСОБА_1 що ТОВ "Істок" взагалі не має будь-яких оформлених з СПД ОСОБА_1 договірних відносин з питань оренди.

Під цим листом ОСОБА_3 підписався як директор і ТОВ „Ер.Дес”, і ТОВ „Істок” та скріпив даний лист печатками обох підприємств, що свідчить про те, що він є керівником обох Товариств.

Факт своєчасної сплати орендних платежів на користь ТОВ „Істок” за період з листопада 2007 року по вересень 2009 року підтверджується наданими Відповідачем копіями відповідних платіжних доручень.

Згідно письмових пояснень Відповідача від 12.08.10р., зазначені кошти в сумі 220924грн. ТОВ „Істок” Відповідачу, в т.ч. і як безпідставно отримані, не поверталися.

При цьому, суд звертає увагу, що Позивачем позовна вимога про стягнення несплаченої орендної плати за спірний період, який складає майже два роки, у даному позові не пред`являлась.

Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України:

«Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.»

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України:

«Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.»

Згідно ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України:

«Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.»

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.218 Цивільного кодексу України:

«Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.»

Згідно ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України:

«До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.»

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України:

«Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.»

Згідно ст.770 Цивільного кодексу України:

«1. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

2. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.»

Крім того, як вбачається зі Статуту та Установчого договору від 10.05.1995р. ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес", засновниками даного Товариства є ТОВ „Істок” та гр. Італії Джузеппе Буоссо.

При цьому, в п.6 Установчого Договору зазначено, що власна частка в Статутний фонд Позивача ТОВ „Істок” вноситься будівлею, що знаходиться у його власності.

При цьому, що це за будівля та де вона знаходиться не конкретизовано ні в Статуті, ні в Установчому договорі Позивача.

Як зазначено у листі Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»№329 від 12.04.10р. відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи №15671 на об'єкт нерухомості за адресою: м. Чернігів, вул.1-го Травня, 161, нежитлове приміщення (магазин) було продано за договором купівлі-продажу від 01.02.94р. №1-1328 Чернігівським фондом комунального майна ТОВ "Істок". 22.06.09р.

ТОВ "Істок" було видано свідоцтво про право власності на вказане нежитлове приміщення (магазин), Дане свідоцтво було видано замість договору купівлі-продажу від 01.02.94р. №1-1328.

Також зазначено, що за період з 01.06.07р. по даний час ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Ер.Дес" не мало зареєстрованого права власності в м. Чернігові на будь-які об'єкти нерухомості.

Ухвалами суду від 26.02.10р., 11.03.10р., 25.03.10р., 22.04.10р., 02.07.10р, 29.07.10р. та 12.08.10р. від Позивача витребовувалися:

·письмове пояснення з урахуванням висновків, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2010 року;

·письмове пояснення з наданням відповідних доказів:

1) чи фактично проводилася ліквідація Позивача в період з 01.06.07р. і по даний момент, яким чином та до якої стадії;

2) хто був власником орендованої будівлі в період з 01.06.07р. і по даний момент, в тому числі згідно документів БТІ.

3) чи повернуті ТОВ "Істок" грошові кошти, перераховані Відповідачем за оренду спірної будівлі, зокрема, як безпідставно отримані;

4) на підставі яких договорів чи інших документів директором Позивача та ТОВ „Істок” ОСОБА_3 була фактично здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з оренди спірного приміщення та направлені Відповідачу вищевказані лист від 20.09.07р. від імені Позивача та заява від 10.12.07р. і лист №4 від 20.05.08р. від імені ТОВ "Істок".

·всі листи переписки між сторонами з приводу орендованої будівлі;

·статут;

· витяг Державного реєстратора про включення Позивача, Третьої особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент подання позову, що підтверджує їх державну реєстрацію на даний момент, повну назву та місцезнаходження;

Позивач витребуваних документів не надав, доказів поважності причин ненадання не представив.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем не виконані покладені на нього господарським судом дії, а тому суд на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України доходить висновку про необхідність стягнення з Позивача штрафу в доход Державного бюджету в розмірі 1700 грн.

Таким чином, доказів належного оформлення переходу права власності від ТОВ „Істок” до ТОВ „Ер.Дес” ні Позивачем, ні Третьою особою суду не представлено.

Відповідно до ст.8 Конституції України:

«В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI:

„Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.”

Відповідно до ч.1 ст.6 даного Закону:

«Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.»

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

“Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.”

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Враховуючи основний конституційний принцип, в т.ч. і судочинства, принцип верховенства права, як верховенства справедливості, вищенаведені норми Цивільного кодексу України та надані Відповідачем документи, суд доходить наступних висновків.

ОСОБА_3, являючись одночасно керівником ТОВ „Ер.Дес” та ТОВ „Істок”, шляхом направлення Відповідачу вищевказаних листів про необхідність сплати орендних платежів не ТОВ „Ер.Дес”, а ТОВ „Істок”, фактично повідомив Відповідача про заміну кредитора у спірному договорі оренди, яка відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, не вимагає згоди Боржника, яким в даному випадку є Відповідач.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України таке листування є дотримання вимог щодо письмової форми Договору.

Таким чином, з викладеного вбачається, що сплата Відповідачем орендних платежів на користь ТОВ „Істок”, а не ТОВ „Ер.Дес”, відбулася виключно і саме внаслідок зазначених дій (відповідних листів) керівника обох Товариств ОСОБА_3

При цьому, суд відмічає, що відповідно до вищевказаних документів, формально власником орендованого приміщення вбачається саме ТОВ „Істок”, якому здійснював орендні платежі Відповідач.

Також суд зазначає, що ТОВ „Істок” не повернуто вищевказані платежі, як безпідставні, на що звертав увагу Вищий господарський суд України, а ТОВ „Ер.Дес” не заявлені позовні вимоги про стягнення цих орендних платежів.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що Позивачем в порушення вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факт не сплати Відповідачем орендних платежів за орендоване приміщення, що могло бути підставою для розірвання спірного Договору оренди.

З приводу доводів Позивача, що Відповідач користується орендованим приміщенням всупереч умовам договору, а також не підтримує орендоване приміщення у справному стані, тим самим створюючи своєю недбалою поведінкою загрозу його пошкодження, суд відмічає наступне.

Згідно п.п.6.2.1. 6.2.4. Договору, Орендар зобов`язаний:

·використовувати приміщення, що орендуються, за цільовим призначенням відповідно до п.1.2. даного Договору;

·своєчасно здійснювати орендні платежі;

·підтримувати орендовані приміщення в справному стані;

·в разі необхідності та оцінки стану приміщень, визначеної в акті приймання-передачі, зробити за свій рахунок поточний ремонт.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

На підтвердження вищевказаних доводів Позивач посилається на те, що проведеною Чернігівською міською санітарно епідеміологічною станцією перевіркою магазину „Домашній” (лист від 23.03.2009р. №05/365) встановлено, що в орендованому Відповідачем приміщенні відсутнє централізоване опалення, кількість мийних ванн не відповідає встановленим вимогам, виявлено неякісне прибирання підсобного приміщення, де зберігаються продукти харчування, приміщення магазину в цілому потребує проведення поточного ремонту.

Разом з тим, Позивачем не наведено ні норм Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року N4004-XII, ні Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002р. N1218 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004р. N1273), які б відносили до компетенції органів державної санітарно-епідеміологічної служби проведення перевірок будівель, приміщень та споруд на предмет необхідності проведення в них ремонтів, в т.ч. і поточних, та надання відповідних висновків з цих питань.

Поряд з цим, Відповідачем представлені договір підряду від 03.03.09р. на поточний ремонт орендованого приміщення, акт приймання виконаних підрядних робіт по даному договору та акт перевірки дотримання санітарного законодавства, складений органами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує факт проведення поточного ремонту.

Крім того, до відзиву на касаційну скаргу Позивачем був доданий висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-409 експертного будівельно-технічного дослідження спеціаліста від 14 жовтня 2009р., згідно якого обстеженням приміщень магазину по вул. 1 Травня, 161 м. Чернігова установлено, що технічний стан приміщень магазину незадовільний, не відповідає санітарним нормам, потребує проведення ремонту.

Даний висновок судом не може бути взятий до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України:

„Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.”

Таким чином, Позивачі звертаються до господарськими суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, порушення яких відбулося до подачі позову.

Даний позов надійшов до суду 27.02.09р. і по ньому було порушено провадження у справі №18/55.

Разом з тим, вищевказаний висновок не зазначений серед підстав та доказів, на які посилається Позивач у позові в обґрунтування своїх позовних вимог, і з`явився, як зазначено вище, лише в якості додатку до відзиву на касаційну скаргу Відповідача по справі №18/55.

При новому розгляді справи даний висновок також не був зазначений Позивачем серед підстав позову.

Дослідження даного висновку, на відміну від переписки між Позивачем та Відповідачем з приводу орендованого приміщення, Вищим господарським судом України не вимагалося.

До того ж, даний висновок зроблений щодо стану приміщення на 07.07.10р., тобто на момент виселення Відповідача на підставі вищевказаного рішення по справі №18/55.

Таким чином, даний висновок не стосується спірних правовідносин між сторонами, які виникли до подачі позову ТОВ „Ер.Дес”, і власне стали підставою його подачі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України:

«Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.»

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2010 року залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2010року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2010року у справі №11/186/30 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-італійське підприємство „Ер.Дес” до Суб`єкта підприємницької діяльностіфізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 42832,60грн. збитків.

При цьому, судами було встановлено наступне.

Суду не надано актів приймання-передачі приміщень в оренду Позивачем, в яких було б зафіксовано стан цих приміщень.

До укладення Договору та після його укладення в орендованих приміщеннях не працювала система опалення, оскільки саме Позивачем не укладалося з ВАТ „Облтеплокомуненерго” договору на постачання теплової енергії. Не виключено, що саме ця обставина може бути причиною виходу з ладу системи опалення та інших можливих пошкоджень приміщень, на які посилається Позивач у позові.

Висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-409 експертного будівельно-технічного дослідження спеціаліста від 14 жовтня 2009р., на який посилається Позивач, лише фіксує певний стан приміщень на певну дату, але не доводить причинно-наслідкового зв`язку між погіршенням стану приміщень у зв`язку з діяльністю Відповідача та порушення ним умов Договору. Крім того, обстеження спеціалістом приміщень здійснювалося без участі у Відповідача, а у присутності директора ТОВ „Істок”, яке є одним з засновників ТОВ „Ер.Дес”. Тому зазначений висновок не визнаний судом допустимим доказом по справі.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що Позивачем в порушення вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факт користування Відповідачем орендованим приміщенням всупереч договору або призначенню приміщення, що відповідно до п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.33,49,75,82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько італійське підприємство „Ер.Дес” (14005, м.Чернігів, вул.Першої Гвардійської Армії, 25-а, кв. 30 (р/р 26005294001 в „Укрінбанку” м. Чернігова, МФО 353564, код 22815286) в доход Державного бюджету м. Чернігова (р/р31118106700002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21081100, код ЄДРПОУ 22825965) 1700 грн. штрафу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

Повний текст рішення складено 02 вересня 2010 року.

Суддя І.В. Кушнір

31.08.10