Рішення № 11018017, 26.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р. Справа № 57/172-10

вх. № 7154/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гнатченко П.М., дов. №1/с від 22.04.2010р.

Представник відповідача - не з"явився.

Третя особа - Маташова Г.Б., дов. №1/8 від 18.08.2010р.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Атрікс-63", с. Хролі 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Солара 2007», с. Ольховка

до Відкритого акціонерного товариства "Валкиагрохім" смт.Ков"яги

про стягнення 500000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП “Атрікс-63”(позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача–ВАТ “Валкиагрохім”на користь позивача заборгованості в сумі 500000,00 грн., а також просить суд віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючі свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 5/10 від 05.01.2010 року про надання юридичних послуг та правової допомоги, укладеного між ПП “Солара 2007”та ВАТ “Валкиагрохім”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 серпня 2010 року об 11:30 год .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 серпня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП «Солара 2007» розгляд справи відкладено на 26 серпня 2010 року о 09:30 год.

У призначеному судовому засіданні 26 серпня 2010 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію господарського суду надав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 17235), які судом долучені до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 18.08.2010 року, місцезнаходження відповідача – 63021,Харківська обл., Ваківський район, смт. Ковяги, вул. Полтавська, 70, саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач – ВАТ «Валкіагрохім» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутні в судовому засіданні 26 серпня 2010 року позивач та третя особа вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05 січня 2010 року між Приватним підприємством «Солара 2007» (далі - виконавець, третя особа у справі) та Відкритим акціонерним товариством «ВАЛКИАГРОХІМ» (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги, відповідно до умов якого Приватне підприємство «Солара 2007» зобов’язався виконати для Відповідача (замовника) юридичні послуги та правову допомогу (п. 1.1 договору), а замовник (відповідач) зобов’язався своєчасно сплачувати виконавцю - ПП «Солара 2007» (третій особі) винагороду за договором протягом двох днів з моменту підписання Акту виконаних послуг.

Факт виконання юридичних послуг підтверджується Актом приймання–здачі виконаних послуг за січень 2010 року на суму 250000,00 гривень від 5 лютого 2010 року та Актом приймання–здачі виконаних послуг за лютий 2010 року на суму 250000,00 гривень від 05 березня 2010 року, які були підписані сторонами. Всього виконавець (третя особа) виконав замовнику юридичних послуг на суму 500000,00 гривень.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, у встановлений строк винагороду за виконані третьою особою юридичні послуги не сплатив, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість перед третьою особою ПП «Солара 2007» у сумі 500000,00 гривень.

18 травня 2010 року між Приватним підприємством «Солара 2007» (третьою особою) та Приватним підприємством «АТРІКС-63» (позивач) укладено Договір №1/18 про заміну кредитора за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 05.01.2010 року. Відповідно до умов цього договору перейшли всі права первісного кредитора ПП «Солара 2007» стосовно вимоги боргових зобов’язань у сумі 500000,00 гривень.

19 травня 2010 року позивач повідомив Відповідача, що відбулася заміна кредитора у зобов’язанні, про що свідчить лист ПП «Атрікс-63» № 19/1 від 19.05.2010 року, який було вручено 19.05.2010 року голові правління ВАТ «Валкиагрохім» Рапота М.І. Також в зазначеному листі позивач пропонував відповідачу негайно виконати свої зобов’язання за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 05 січня 2010 року і перерахувати суму заборгованості на поточний рахунок ПП «Атрікс-63». Відповідачу було вручено належним чином завірену копію Договору №1/18 від 18.05.2010 року про заміну кредитора за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 05 січня 2010 року.

Таким чином, відповідач був письмово повідомлений позивачем про зміну кредитора в зобов’язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги ст. 516 ЦК України і повідомив відповідача про заміну кредитора.

Проте, відповідач не сплатив позивачу наявну заборгованість в сумиі 500000,00 грн, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 5 січня 2010 року, у повному обсязі не сплатив.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання за надані послуги за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 5 січня 2010 року, який був укладений між ПП «Солара 2007» та ВАТ «Валкиагрохім».

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняться у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст..517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до умов договору №1/18 від 18 травня 2010 року про заміну кредитора за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 05.01.2010 року до позивача - ПП «АТРІКС-63» перейшли всі права первісного кредитора ПП «Солара 2007» стосовно вимоги боргових зобов’язань у сумі 500000,00 гривень. Таким чином, кредитором по зобов’язанням відповідача - ВАТ «Валкиагрохім» які виникли з договору № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 5 січня 2010 року є позивач.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів погашення в добровільному порядку суми боргу, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 5/10 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 05 січня 2010 року у розмірі 500000,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 22, 32, 33, 43, 44, 46, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями ст.ст. 11,15,16, 509, 512-517, 525, 526, 530, 612, 625,627,629,901,903 Цивільного кодексу України, статтями 20,173,174,179, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ВАЛКИАГРОХІМ» (Адреса: 63021, Харківська область, Валківський район, с. Ков`яги, вулиця Полтавська, 70, Код ЄДРПОУ 05491020) на користь позивача Приватного підприємства «АТРІКС - 63» (Адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Миколаївська, буд. 4. Код ЄДРПОУ 35604036) суму основного боргу у розмірі 500000,00 гривень; 5000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 30 серпня 2010 року

справа № 57/172-10