Рішення № 11018009, 18.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 53/07-10

вх. № 3214/4-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бакицька О.П. (дов.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши справу за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків

до ФО П ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 57188,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський національний медичний університет, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФО П ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по договору № 36 від 31.12.2003 року в сумі 57188,08 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2010 р. по справі № 53/07-10 зупинено провадження у справі до розгляду пов'язаної з даною іншої справи № 53/75-10 господарським судом Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2010р. ухвалу господарського суду Харківської області про зупинення провадження у справі № 53/07-10 від 07.06.2010 року скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 21.07.2010р. розгляд справи призначений у судове засідання на 05.08.2010р.

В слуханні справи 05.08.2010р. оголошувалась перерва до 18 серпня 2010р. о 10:00 год.

У судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що нарахування орендної плати за липень 2009 року - лютий 2010 року проводилось позивачем з порушенням чинного законодавства, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 року, якою передбачено нарахування орендодавцем орендної плати у період з 01.05.2009 року по 01.01.2011 року в розмірі 45% від встановленої договором, тобто зменшеною на 55%. В порушення вимог п.4.3 договору оренди № 36 від 31.12.2003 року позивачем щомісячно не надсилались відповідачу відповідні рахунки-фактури на сплату орендної плати із зазначенням відповідного рахунку, на який підлягає перерахуванню орендна плата, що унеможливлювало здійснення перерахування орендної плати орендарю.

Відповідач проти вимоги щодо стягнення пені заперечує та вказує, що в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок конкретних розмірів пені, що нараховуються до сплати відповідачу в конкретний період, крім того нарахування пені за несвоєчасне перерахування відшкодування комунальних послуг проведено безпідставно, оскільки між сторонами відсутні договірні зобов'язання із конкретними строками його виконання і як наслідок відсутні підстави для заявлення вимог про стягнення з відповідача пені.

Проти вимоги щодо відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних вимог заперечує, оскільки між ним та позивачем або відповідними комунальними службами не укладались договори на надання комунальних та експлуатаційних витрат. Щодо відшкодування витрат із землекористування вказує, що він не є землекористувачем спірної земельної ділянки, а отже і не повинен сплачувати за користування земельною ділянкою.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.12.2003 р. між Державним підприємством Харківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань (орендодавець) та Дочірнім підприємством “Укртек” (орендар) був укладений договір оренди № 36 на тимчасове, платне користування (оренду) нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 109,17 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Строк дії договору сторони передбачили пунктом 11.1 Договору - з 31.12.2003р. до 31.12.2010 р., строком на 7 років.

Відповідно до п. 4.1. Договору річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. із послідуючими змінами, і становить 22 000,00 грн. (без індексу інфляції та ПДВ).

Згідно з п. 4.2. Договору орендна плата за перший базовий місяць оренди - січень 2004 року розраховується відповідно до додатку "Розрахунок місячної орендної плати за перший місяць до даного договору і складає 1 833,30 грн. (без індексу інфляції за грудень 2003 року, січень 2004 року та ПДВ).

Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30 % - до державного бюджету України; 70 % та 100% ПДВ - орендодавцю (п. 4.3. Договору).

01 жовтня 2005 року між Дочірнім підприємством “Укртек” (орендар) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (набувач) був укладений договір уступки майнових прав орендатора № 10/012, відповідно до умов якого ДП “Укртек” передало свої права та обов'язки орендатора ФОП ОСОБА_3

У зв'язку з реорганізацією ДП Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків орендодавця, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 від 20.01.2007 р. до договору оренди № 36 від 01.12.2003 р., згідно якої ФОП ОСОБА_3 зобов'язалась оплатити оренду в порядку та строки, які вказані в Договорі.

Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784 Харківському державному медичному університету надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.

01 березня 2008 року між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 5 до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р., якою сторони змінили п. 4.3. Договору, виклавши його в такій редакції: "Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі - 50 %; на рахунок визначений балансоутримувачем - у розмірі - 50 %".

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим за період з липня 2009р. по лютий 2010р. виникла заборгованість в сумі 55880,06 грн., в т.ч. по орендній платі в сумі 40815,46 грн., по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат та за землекористування в сумі у сумі 15064,60 грн.

Суд зазначає, що обов'язок сплати відповідачем орендної плати виник на підставі договору, яким встановлений строк виконання зобов'язань та сума орендної плати, в додатковій угоді № 5 від 01.03.2008р. зазначені реквізити сторін, в тому числі і розрахунковий рахунок позивача, а отже посилання відповідача на те, що він не сплачував орендну плату, оскільки не знав рахунок, на який необхідно перераховувати орендну плату є безпідставними. Суд враховує, що відповідач не надав доказів звернення до позивача з проханням повідомити рахунок, на який необхідно перераховувати орендну плату, а отже відповідач, користуючись приміщенням, що належить позивачу, не здійснював сплату орендної плати за період з липня 2009р. по лютий 2010р.

Суд також вважає незрозумілим посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів несплати позивачем орендної плати, оскільки суд не вбачає надання яких доказів необхідно в тому випадку, коли від орендаря не надходить орендна плата.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А отже якщо у відповідача є докази сплати орендної плати, однак про це не зазначається позивачем, то він зобов'язаний надати такі докази.

При цьому ухвалою суду від 12.04.2010р. у відповідача витребувані докази належного виконання умов договору, однак такі докази суду не надані як і не надані докази неналежного виконання з боку позивача своїх зобов'язань за договором.

Суд зазначає, що сторони визначили, що нарахування орендної плати проводиться на підставі діючою Методики розрахунку орендної плати, вказана Методика є доступною для ознайомлення та для застосування як для позивача так і для відповідача, додатковою угодою № 4 визначено, що базовим місяцем для здійснення нарахування орендної плати є грудень 2006р., орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007р.

А отже у відповідача були в наявності всі повноваження щодо визначення розміру орендної плати та її фактичної сплати, однак це не було зроблено відповідачем.

Твердження відповідача про неправомірне та необєктивне нарахування позивачем орендної плати з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 316, суд вважає необґрунтованими, оскільки сторони в договорі оренди № 36 від 31.12.2003 р. чітко передбачили розмір орендної плати, яка повинна сплачуватись орендарем з урахуванням Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. зі змінами.

Зміни до договору оренди щодо зменшення розміру орендної плати сторонами в установленому порядку внесені не були.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 40815,46 грн., яка підлягає стягненню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 591,41 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5. договору оренди майна № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендна плата, нарахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до бюджету та орендодавцеві у визначеному п. 4.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 120% річних від облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Із розрахунку позивача вбачається, що ним нарахована пеня станом на лютий 2010 року лише на заборгованість по орендній платі.

Наданий розрахунок пені відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що склались між сторонами, а тому приймається судом.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги в частині стягнення пені в сумі 1308,02 грн.

Стосовно заборгованості по відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат та за землекористування в сумі 15064,60 грн. судом встановлено наступне.

Пунктом 6.8. договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендар зобовязаний в місячний строк укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.

Як зазначає позивач, ФОП ОСОБА_3 належним чином не уклав відповідні договори, що зумовило до непередбачених витрат університету.

Зокрема, Наказом Фонду державного майна України “Про затвердження договорів оренди“ від 23 серпня 2000 року № 1774 передбачається укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, або укладання до договорів оренди додаткових угод.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами між ним не укладались письмові договори щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.

Нарахування позивачем комунальних та експлуатаційних витрат здійснені на підставі Методики розрахунку надання комунальних послуг та регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги“ від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій“ встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.

Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем складались розрахунки відшкодування комунальних, експлуатаційних послуг, за землекористування, а також на адресу відповідача виставлялись рахунки - фактури на відшкодування комунальних послуг за липень 2009р. - лютий 2010 р., які не були оплачені відповідачем.

Суд зазначає, що відповідач, отримуючи комунальні та експлуатаційні витрати, не здійснює їх оплату, при цьому суд звертає увагу на те, що відповідач не оспорює факту користування орендованим приміщенням та отримання комунальних та експлуатаційних витрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем виставлялись на адресу відповідача рахунки-фактури, які фактично є вимогою щодо оплати, однак дані рахунки не були оплачені відповідачем.

12.03.2010 року позивачем направлялась на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості в розмірі 57188,08 грн., в тому числі по комунальних та експлуатаційних витратах.

Однак зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та не оплачена.

Оскільки ФОП ОСОБА_3 доказів своєчасної оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат не надала, то суд вважає, що позовні вимоги Харківського національного медичного університету про стягнення з відповідача комунальних та експлуатаційних витрат у розмірі 15064,60 грн. підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що між сторонами існував спір щодо стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню комунальних і експлуатаційних витрат за спірним договором, але за інший період, а саме за жовтень 2008р. - червень 2009р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009р. по справі № 62/107-09 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Харківського національного медичного університету 36573,19грн. заборгованості по орендній платі, 1279,98грн. пені та відповідні судові витрати. В решті позову відмовлено.

Харківський апеляційний господарський суд переглянув вказане рішення і постановою від 04.02.10р. змінив його, збільшивши стягнуту місцевим господарським судом суму заборгованості по орендній платі на суму відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат, що складає 8 898,19грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2010р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2010р. у справі № 62/107-09 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зазначеними рішеннями судів встановлений обов'язок відповідача відшкодовувати суми експлуатаційних та комунальних витрат, навіть в разі відсутності договору на таке відшкодування, оскільки відповідач фактично отримав такі послуги, а їх відшкодування передбачено нормами діючого законодавства.

За таких обставин позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати ні підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-36, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, адреса для листування : 61022 АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота" м. Харкова МФО 351931) на користь Харківського національного медичного університету (61022 м. Харків, пр. Леніна, 4, р/р 35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 01896866) 55880,06 грн. заборгованості по орендній платі, відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат, землекористування; 1308,02 грн. пені, 571,89 грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 25.06.2010р.