Рішення № 11016642, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/20526.08.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт» До Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»

Про стягнення 19624,62 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Сизоненко С.В. –представник за довіреністю № 07/1780-1

від 04.01.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»до Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 21/2006 від 03.05.06. оренди приміщення в сумі 19624,62 грн. (5746,57 грн. –основний борг, 507,28 грн. –3% річних, 3532,68 грн. –збитки від інфляції, 9838,09 грн. –пеня).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування приміщенням, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Київенергоремонт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.10. порушено провадження у справі № 30/205; розгляд справи було призначено на 12.08.10. о 14-30.

Представник відповідача в судове засідання 12.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.10. про порушення провадження у справі № 30/205 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/205 відкладено на 26.08.10. о 11-45.

В судовому засіданні 26.08.10. представником позивача було подано уточнений розрахунок суми пені, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Київенергоремонт»просить стягнути з відповідача 425,05 грн. –пені.

В судовому засіданні 26.08.10. представником позивача підтримано свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 26.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.08.10. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/205.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.05.06. між Відкритим акціонерним товариством «Київенергоремонт»(далі –Орендодавець) та Колективним підприємством «Електропівденмонтаж»(далі – Орендар) було укладено Договір № 21/2006 від 03.05.06. оренди приміщення (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення на вул. Червоногвардійська, 20, інвентарний № 10100095 (далі –Приміщення), загальною площею що орендується 140,8 кв. м.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Приміщення передається Орендарю згідно з актом приймання-передачі, що додається до Договору і є його невід’ємною частиною.

Згідно п. 2.1 Договору, Орендодавець зобов’язаний не пізніше 5-ти днів з моменту підписання договору оренди передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об’єкт оренди.

Відповідно до матеріалів справи, 04.05.06. між Орендодавцем та Орендарем було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлове приміщення (згідно з Договором № 21/2006 від 03.05.06.), яке розташоване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, загальною площею 140,8 кв. м.

Як встановлено п. 1.3 Договору, за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, згідно розрахунку орендної плати та протоколу погодження договірної ціни, місячний розмір якої, на момент початку дії Договору становить 1436,16 грн. в т. ч. ПДВ 239,36 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендар вносить орендну плату на поточний рахунок Орендодавця.

Орендна плата сплачується Орендарем, незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним на рахунок Орендодавця.

Відповідно до розрахунку орендної плати по оренді приміщення ВАТ «Київенергоремонт»Колективним підприємством «Електропівденмонтаж»та Протоколу погодження договірної ціни (копії яких містяться в матеріалах справи), місячний розмір орендної плати становить 1436,16 грн.

01.07.06. між Відкритим акціонерним товариством «Київенергоремонт»та Колективним підприємством «Електропівденмонтаж»було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 21/2006 від 03.05.06., відповідно до умов якої (п. 1) за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, щомісячний розмір якої з 01.07.06. становить 2112,00 грн.

Орендар зобов’язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності (п. 2.2 Договору).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що строк дії Договору до 29.04.07.

Відповідно до п. 6.3 Договору, після закінчення строку дії Договору орендоване приміщення має бути звільненим і передано Орендодавцю за актом.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.07. між Орендодавцем та Орендарем було підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, відповідно до умов якого Орендар передає, а Орендодавець приймає з користування нежитлове приміщення (згідно з Договором № 21/2006 від 03.05.06.), яке розташоване за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, загальною площею 140,8 кв. м.

Позивачем було направлено на адресу Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»претензію № 07/1557 від 16.06.09. з вимогою погасити заборгованість.

За твердженням Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»та згідно матеріалів справи, відповідь на зазначену претензію ним отримана не була.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам Договору відповідачем не проведено розрахунки з позивачем по орендній платі, та сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 5746,57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 21/2006 від 03.05.06. в такому розмірі:

- за листопад 2006 року –1185,55 грн.;

- за грудень 2006 року –2270,29 грн.;

- за січень 2007 року –2290,73 грн.

Судом встановлено, що відповідач мав сплатити орендну плату в наступному розмірі:

- за листопад 2006 року –2230,15 грн.;

- за грудень 2006 року –2270,29 грн.;

- за січень 2007 року –2290,73 грн., але 28.02.07. між Орендарем та Орендодавцем було підписано протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог (копія містить в матеріалах справи), відповідно до умов якого сторони погодились про припинення зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1044,60 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене заборгованість за Договором № 21/2006 від 03.05.06. становить:

- за листопад 2006 року: 2230,15 грн.-1044,60 грн. = 1185,55 грн.

- за грудень 2006 року: 2270,29 грн.;

- за січень 2007 року: 2290,73 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення у повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»щодо стягнення з Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»5746,57 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.2 Договору просить стягнути з відповідача на свою користь 425,05 грн. –пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 425,05 грн. - пені (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 3532,68 грн., та 507,28 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 507,28 грн. –3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, судом встановлено, що позивачем значно завищено суму збитків від інфляції, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3395,95 грн. – збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»(02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 2, код ЄДРПОУ 19246755) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»(04071, м. Київ, провулок Електриків, б. 15, код ЄДРПОУ 00131328) 5746 (п’ять тисяч сімсот сорок шість) грн., 57 коп. –основного боргу, 425 (чотириста двадцять п’ять) грн., 05 коп. –пені, 507 (п’ятсот сім) грн., 28 коп. –3% річних, 3395(три тисячі триста дев’яносто п’ять) грн., 95 коп. –збитків від інфляції.

3. Стягнути з Колективного підприємства «Електропівденмонтаж»(02094, м. Київ, пров. Червоногвардійський, б. 2, код ЄДРПОУ 19246755) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київенергоремонт»(04071, м. Київ, провулок Електриків, б. 15, код ЄДРПОУ 00131328) 100 (сто) грн., 75 коп. - державного мита, та 121 (сто двадцять одна) грн., 15 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 136 (сто тридцять шість) грн., 73 коп. – збитків від інфляції –в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 02.09.10.