Рішення № 11016639, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/20602.09.10 За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» До Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство

по туризму «Інтурс-Київ»

Про стягнення 71279,54 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Бегейович Р.В. –представник за довіреністю № 01-17-46

від 17.11.09.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 2.6.13-76 від 05.01.99. про оренду приміщення аеропорту в сумі 71279,54 грн. ( 51561,12 грн. –основний борг, 5981,35 грн. –пеня, 2275,84 грн. –3% річних, 11461,23 грн. –збитків від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням, внаслідок чого у Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»виникла заборгованість перед Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»в сумі 51561,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.10. порушено провадження у справі № 30/206; розгляд справи було призначено на 12.08.10. о 14-40.

Представник відповідача в судове засідання 12.08.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.10. про порушення провадження у справі № 30/206 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.10. розгляд справи № 30/206 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 02.09.10. о 16-00.

В судовому засіданні 02.09.10. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 26.08.10. у справі № 30/206 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/206.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.99. між Державним Міжнародним аеропортом «Бориспіль»(Аеропорт) та Відкритим акціонерним товариством «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ» (Клієнт) укладено Договір № 2.6.13-76 про оренду приміщення аеропорту (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Аеропорт надає, а Клієнт отримує в оренду без права приватизації приміщення в міжнародному терміналі Аеропорту загальною площею 13 кв. м.

Пунктом 3.1 умов Договору передбачено що плата складається з: орендної плати за приміщення; послуг по забезпеченню санітарно-гігієнічних умов праці; послуг по вивезенню сміття; послуг по електрозабезпеченню.

Згідно п. 3.2 Договору, сторонами було погоджено, що Аеропорт щомісячно виставляє Клієнту рахунок, до якого включені орендна плата за приміщення та сплата за надані послуги за звітний місяць. Клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії Аеропорту рахунок та до 20 числа здійснює його сплату.

Відповідно до п. 3.2 Договору, позивачем виставлялись рахунки відповідачу до яких включена орендна плата за приміщення та плата за надані послуги у звітному місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.07. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди, починаючи з 01.02.07. сторони погодили внести зміни у частині розрахунку орендної плати. Базовим місяцем розрахунку та першим місяцем оплати за новими ставками визначається лютий 2007 року.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди, орендна плата за Договором за лютий 2007 року становить 7 451,11 грн. без урахування ПДВ.

Пунктом 3 Додаткової угоди передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць.

Позивач вказує на те, що по факту надання послуг, для оплати позивачем складались та надавались відповідачу рахунки - фактури, а також акти здачі приймання виконаних робіт.

Однак всупереч умов Договору, відповідачем не проведено розрахунки за надані послуги по наступним рахункам: - р/ф від 31.12.07. № 6/1122 на суму 23659,40 грн. з урахуванням ПДВ, часткова сплата у розмірі 15 000,00грн., залишок 8 659,30 грн.;

- акт від 31.12.07. на рахунок - фактуру № 6/1122;

- р/ф від 30.11.08. № 6/1346 на суму 12426,47 грн. з урахуванням ПДВ;

- акт від 30.11.08. на рахунок - фактуру № 6/1346;

- р/ф від 31.12.08. № 6/1462 на суму 12687,42 грн. з урахуванням ПДВ;

- акт від 31.12.08. на рахунок - фактуру № 6/1462;

- р/ф від 31.01.09. № 6/77 на суму 13055,36 грн. з урахуванням ПДВ;

- акт від 31.01.09. на рахунок - фактуру № 6/77;

- р/ф від 27.02.09. № 6/215 на суму 13251,19 грн. з урахуванням ПДВ;

- акт від 27.02.09. на рахунок - фактуру № 6/215.

Позивач вказує на те, що в подальшому відповідачу було надано р/ф від 30.04.09. № 6/369 за надані послуги з корегуванням за період з 11.02.09. по 28.02.09., яким фактично зменшено розмір орендної плати на суму яка становить - 8 518,62 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з даним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 51561,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за користування спірним приміщеним та надані послуги в повному обсязі не виконав, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»суми основного боргу в розмірі 51561,12 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5981,35 грн. пені.

Відповідно до п. 3.3 Договору передбачено, що стягнення заборгованості по оплаті здійснюється з нарахуванням пені за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на час надання послуг.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена сума пені завищена, в зв’язку з чим, сума пені підлягає стягненню частково, а саме в розмірі –5945,88 грн. (за уточненим розрахунком суду).

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11461,23 грн. - збитків від інфляції та 2275,84 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2275,84 грн. –3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції в сумі - 11461,23 грн., суд прийшов до висновку, що заявлена сума завищена, в зв’язку з чим, збитки від інфляції підлягають стягненню частково, а саме в розмірі –9033,61 грн. (за уточненим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Генеральне агентство по туризму «Інтурс-Київ»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12,код ЄДРПОУ 02573527) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 51561 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят одна) грн. 12 коп. –основного боргу, 5945 (п’ять тисяч дев’ятсот сорок п’ять) грн. 88 коп. –пені, 9033 (дев’ять тисяч тридцять три) грн. 61 коп. –збитків від інфляції, 2275 (дві тисячі двісті сімдесят п’ять) грн. 84 коп. –3 % річних, 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп. –державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 84 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 03.09.10.