Рішення № 11016536, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 52/294-13/33126.08.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо”

до1)Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця”

2) Колективного підприємства збагачувальної фабрики “Центральна”

про стягнення 10478,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – не з’явились,

від відповідача-1 –Майданік В.В. дов. № 341-НЮ від 14.01.10

від відповідача-2 –не з’явились

в судовому засіданні 26.08.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВІ І СУТЬ СПОРУ:

У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі –відповідач-1) та Колективного підприємства збагачувальної фабрики «Центральна»(далі –відповідач-2) про стягнення з відповідачів на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 10478,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року у справі 52/294 позов Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” до Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” та Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” про стягнення 10478,00 грн. позовні вимоги до відповідача-2 задоволено повністю, а у позові до відповідача-1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 16.02.2010 року апеляційна скарга Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” задоволена частково, рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 року у справі № 52/294 скасована та прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача-1 6609,20 грн. та з відповідача-2 3868,80 грн. збитків.

Постановою Вищого Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року касаційна скарга Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” на постанову Київського апеляційного Господарського суду від 16.02.2010 року задоволена частково, в частині стягнення з відповідача-1 6609,20 грн. збитків скасована та в цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова касаційної інстанції

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

29.06.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Курдельчук І.Д. прийнято матеріали справи до провадження, присвоєно їм № 52/294-13/331, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 22.07.2010 року.

20.07.2010 року Колективне підприємство збагачувальна фабрика “Центральна” надала до суду додаткові документи по справі, а саме: довідку про наявність розрахункового рахунку, копію довідки про державну реєстрацію підприємства та копію довідки про включення підприємства до ЄДРПОУ.

22.07.2010 року через канцелярію суду від Державного територіально-галузевого об’єднанням “Південно-Західна залізниця” надійшов письмовий відзив на позов.

22.07.2010 року в судове засідання з'явився представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання не з’явились. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 26.08.2010 року.

В судове засідання, призначене на 26.08.2010 року, з’явився представник відповідача-1. Представники позивача та відповідача-2 не з’явилися.

Положення ст.28 ГПК України не обмежують коло осіб, які можуть представляти сторону в судовому процесі.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, які з’явилися в судове засідання ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

27.03.2007 року між власником вугілля товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон»та вантажовідправником Колективним підприємством збагачувальна фабрика “Центральна” було укладено договір № 8/07-2-1 на здійснення послуг по відвантаженню та відправленню вагонів товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон».

18.02.2009, на виконання вимог договору №14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року, укладеного між постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон»та вантажоотримувачем - ВАТ «Вінницяоблпаливо», на адресу Погребищенського паливного складу ВАТ «Вінницяоблпаливо»по залізничній накладній № 51480356 напіввагон № 65348203 Колективне підприємство збагачувальна фабрика “Центральна” відвантажило 70т вугілля антрацит марки АМ.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору №14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року та на підставі рахунку № 169 від 18.02.2009 року позивач в порядку календарної черговості платіжними дорученнями № 946 від 17.02.2009 року на суму 50000 грн. та № 1030 від 24.02.2009 року на суму 150000 грн. перерахував на рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 150000,00 грн. за поставку вугілля.

З прибуттям вагону на станцію Знам’янка Одеської залізниці виявлено поглиблення. На підставі актів загальної форми станції Знам’янка Одеської залізниці № 5920, № 5931 від 23.02.2009 року про виявлення поглиблень, вагон було відчеплено на вагову перевірку та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 74400 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 52400 кг.; по документах значиться: брутто 92000 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 70000 кг., що складає різницю ваги в сторону зменшення на 17600 кг.

При перевірці виявилося завантаження рівномірне нижче бортів на 500 мм. По документах значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга над 4, 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм., шириною 1500 мм., глибиною 400 мм. Течі вантажу немає. Двері та люки щільно закриті. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування. В графі «5»залізничної накладної присутня відмітка ст. Дебальцево –сорт. Донецької залізниці про складення комерційного акту по недостачі вугілля на 6 500 кг. Від 20.02.2009 року, номер комерційного акта не вказаний і в документи комерційний акт не вкладений. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилася.

Із зазначених у залізничній накладній № 51480356 графа 1,4 даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4). Однак в описі комерційного акта зазначається, що каток не застосовувався, захисне маркування відсутнє. При видачі вантажу 24.07.2008 року на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоотримувачу згідно комерційного акту БК № 047896/151/1 від 24.02.2009 року.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 16,9 т. вугілля вартістю 10478,00 грн.

Позивачем на адресу відповідачів була направлена претензія № 616 від 13.03.2009 року, яка ними залишена без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 31 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається, зокрема, вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Як стверджує позивач та частково відповідач-1, недостача сталася з вини вантажовідправника, оскільки вантаж надійшов у технічно несправному вагоні (зліва в 4-му люці наявний отвір 50 мм між кришкою люка і поперечною балкою вагона), від якого вантажовідправник не відмовився при завантаженні вантажу. Тому, на думку позивача, з Колективного підприємства збагачувальної фабрики “Центральна”, підлягає до стягнення вартість недопоставленого вантажу у розмірі 10478,00 грн.

Проте господарський суд не погоджується з таким твердженням, оскільки воно не відповідає вимогам матеріального й процесуального законодавства та є помилковим.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт»законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Частинами першою та п’ятою ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” та Відкритим акціонерним товариством „Вінницяоблпаливо” було укладено договір поставки № 14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року та додаток до нього, згідно з якими продавець зобов’язався передати покупцю вугілля, а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах 100% попередньої оплати.

Позивач платіжними дорученнями № 946 від 17.02.2009 року на суму 50000,00 грн. та № 1030 від 24.02.2009 року на суму 100000,00 грн. на підставі рахунку № 169 від 18.02.2009 року на загальну суму 150 000,00грн. перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти за поставку вугілля.

18.02.2009 року на станції Карахаш Дон по залізничній накладній № 51480356 у напіввагон № 65348203 на адресу Погребищенського паливного складу ВАТ „Вінніцяоблпаливо” було відвантажено Колективним підприємством збагачувальною фабрикою „Центральна” (вантажовідправник) 70 т вугілля антрацит марки АМ.

27.02.2009 року на станції призначення (Ржевуська Південно – Західної залізниці) позивачеві (вантажоодержувач) було видано вантаж 52400 кг. вугілля замість 70000 кг. згідно комерційного акту № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року, яким встановлено та зафіксовано недостачу 17,6 т. вугілля.

Згідно частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Як передбачено статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457, Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 6 Статуту залізниць України зазначається, що накладна – це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Як зазначається у накладній № 51480356 від 18.02.2009 року, вантаж завантажено засобами вантажовідправника - Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна”, маса вантажу при навантаженні визначено на 150-ти тонних вагах вантажовідправника, вантаж завантажено нижче бортів. Крім цього, у вказаній накладній зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами Г1, п. 4.1, 4.3, 8 ПР 14 к СМГС, а у розділі 4 „Заяви та відмітки відправника” зазначено (мовою оригінала): „груз смерзающийся, маркирован известью. Профилактика призведена путём промасливания бортов и пола”.

Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів. У разі витікання, псування або підмочування вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається також акт про технічний стан вагона (додаток 2 до Правил складання актів).

19.02.2009 року на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці було складено акт загальної форми № 60 в якому зазначено, що після прибуття поїзда № 3024 на перегоні Карахаш у вагоні № 65348203, завантаженого вугіллям - антрацит марки АМ, було виявлено: завантаження нижче бортів на 100 мм, поверхня розрівняна та маркована вапняком, над 4-5 люками порушене маркування, виявлено воронкоподібне поглиблення 3000мм на ширину вагона і до днища вагона, зліва в 4 люці є просвіт 50мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону. Про технічну несправність вагона складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року.

Відповідно до комерційного акта № БН 697117/26 від 20.02.2009 року станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці під час комісійного переважування вагону № 65348203, який слідував за відправкою № 51480356 Карахаш Дон. –Ржевуська Південно –Західна виявлено нестачу вантажу –вугілля антрацит марки АМ, а саме фактично: брутто 85 500 кг., тара 22 000 кг., нетто 63 500 кг., тобто менше документа на 6500 кг., комісійне перевантаження вугілля здійснювалося 200 тонних вагах станції.

Статтею 31 Статуту передбачено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Необхідно врахувати, що статтею 32 Статуту зазначено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів відправник може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із „шапкою”, а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці виявилось, що вагон № 65348203 прибув в технічному відношенні несправний, зліва в 4 люці є просвіт 50мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону, про що було складено акт про технічний стан вагона № 20 від 19.02.2009 року, акт загальної форми № 60 від 19.02.2009 року. При цьому, виявлена недостача 6500 кг. вугілля, що підтверджено комерційним актом № БН 697117/26 від 20.02.2009 року.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що недостача 6 500 кг. вугілля, яка виявлена на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці, сталася внаслідок технічної несправності вагону, яка не мала прихованого характеру, не виникла у процесі перевезення вантажу, а могла бути виявлена вантажовідправником до завантаження вугілля під час звичайного огляду вагону. Враховуючи те, що вантажовідправник не відмовився від використання несправного за своїм технічним станом вагону, суд вважає, що відповідальність за втрату вантажу в розмірі 6 500 кг. повинен нести вантажовідправник –відповідач-2, оскільки останнім не було вжито достатньо заходів щодо унеможливлення втрати вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, встановивши недостачу 6500 кг. вугілля на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці вагон №65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно, що відображено в акті загальної форми № 60 від 19.02.2009 року.

На підставі актів загальної форми № 5920 та № 5931 від 23.02.2009 року станції Знаменка Одеської залізниці вагон № 65348203 відчеплений на ваги для перевірки. При перевірці виявилося, що після прибуття поїзда у вагоні № 65348203 виявлено, що фактичне завантаження рівномірне нижче бортів 500 мм. По документам значиться завантаження рівномірне нижче бортів, але розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, течі вантажу немає, двері та люки щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє та є доступ до вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування.

24.02.2009 року на станції Знаменка Одеської залізниці складено комерційний акт № БК 047896 151/1, згідно з яким при переважуванні вугілля встановлено брутто 74400 кг, тара з бруса 22000кг, нетто 52400 кг., що складає різницю ваги проти ваги вказаної в накладній № 51480356 в бік зменшення на 17600 кг та проти відмітки вказаної в графі „5” накладної № 51480356 (про встановлення нестачі 6500 кг. вугілля на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці) на 11100 кг. Перевірка проводилась двічі та недостача підтвердилась, при цьому на момент здійснення зважування маркування не пошкоджено та недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг. При цьому, вагон в технічному відношенні виявився справним, про що складено акт про технічний стан вагону № 53 від 23.02.2009 року.

З урахуванням положення п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2002 року № 334, відповідно до якого не вимагається складання на станції призначення окремого комерційного акту, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, 27.02.2009 року позивачеві –вантажоодержувачу на станції призначення Ржевуська Південно – Західної залізниці було видано вантаж згідно комерційного акта від 24.02.2009 року № БК 047896 151/1, складеного на станції Знаменка Одеської залізниці, про що зазначено в графі „6” залізничної накладної № 51480356.

При цьому, в розділі „Ж. Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув за актом попутної станції” комерційного акту № БК 047896 151/1 зроблено відмітку, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта (яким встановлено нестачу 17600 кг. вугілля) не виявлено.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначеній маси нетто.

Згідно ст.ст. 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

У вирішенні спорів, пов’язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як зазначалося в комерційному акті № БК 047896 151/1 від 24.02.2009 року, вантаж прибув у справному вагоні, на поверхні вантажу мають місце заглиблення над люками вагонів, а саме: ліворуч за рухом потяга на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, течі вантажу немає, двері та люки щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Дані факти свідчать про очевидні ознаки порушення поверхні вантажу і є наслідком втрати вантажу на шляху слідування, а тому колегія суддів доходить висновку про покладення відповідальності за недостачу вантажу в розмірі 11, 1 т. (17,6 т. –6,5 т.= 11,1 т. різниця між загальною нестачею та нестачею, яку було зафіксовано на станції Дебальцеве –Сортувальна Донецької залізниці і за яку відповідальність покладається на вантажовідправника) на

Відповідно до ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення. З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача вугілля становить 16,9 т (17,6 –0,7) вартістю 10 478,00 грн.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вугілля становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню вартість недостачі в сумі 6 609,20грн. (10,66т х 620грн., де 10,66 т - недостача маси вантажу, з урахуванням норми природної втрати, 620 грн. –ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ТОВ „ТК “Схід Україна” № 169 від 18.02.2009 року з урахуванням ПДВ), а з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню вартість недостачі в сумі 3868,80 грн. (6,24 т х 620 грн., де 6,24 т - недостача маси вантажу, з урахуванням норми природної втрати, 620 грн. – ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ТОВ “ТК “Схід Україна” № 169 від 18.02.2009 року з урахуванням ПДВ).

Згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу.

Відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.

Враховуючи викладене, належить визнати що відповідальність за недостачу повинен нести перевізник відповідно до ст. ст. 110, 113 Статуту залізниць України, оскільки перевізником не доведено, що втрата вантажу виникла з незалежних від нього причин.

Таким чином, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 10478,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м. Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 6 609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 20 коп. збитків, 66 (шістдесят шість) грн. 09 коп. державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокам’яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ Приватбанк м. Луганськ, МФО 304795, код 32226023) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м. Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 3 868 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. збитків, 38 (тридцять вісім) грн. 69 коп. державного мита та 43 (сорок три) грн. 57 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу”.

4. Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання „Південно –Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Колективного підприємства збагачувальної фабрики „Центральна” (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Старокам’яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ Приватбанк м. Луганськ, МФО 304795, код 32226023) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 33 (тридцять три) грн. 04 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.

          Суддя І.Д.Курдельчук

дата складення 30.08.10