Рішення № 11016162, 01.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.09.2010Справа №2-32/4093-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом - Акціонерного банку "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-А; м. Євпаторія, пр. Леніна, 50, ідентифікаційний код 24214088).

До відповідача - Фізичної особи-підприємця Дейнекі Миколи Івановича, (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Гагаріна, б. 31, кв. 4, ідентифікаційний номер 2399308972).

Про стягнення 101 824,65 грн.

За участю представників:

Від позивача – Ємельяненко Ю.А. – представник, дов. № 401 від 14.10.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Акціонерний банк "Київська Русь" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця Дейнекі Миколи Івановича про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 94902,91 грн. та фінансових санкцій в розмірі 6921,74 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.08.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

У судовому засіданні від 26.08.2010р. позивач до початку розгляду справи по суті в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 92282,91 грн., фінансові санкції в розмірі 13322,52 грн., також просить стягнути судові витрати.

Суд вважає з можливе задовольнити клопотання позивача та прийняти збільшення позовних вимог. Подальший розгляд справи здійснюється в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що позов визнає у повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом у судовому засіданні було оголошено перерву на 01.09.2010р., про що сторони були повідомлені під розпис у судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за кредитним договором № 30-16-08/07/21 від 21.07.2008р. в частині повної та своєчасної оплати кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 року між Акціонерним банком "Київська Русь" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дейнека Миколою Івановичем (Позичальник) (відповідач) був укладений кредитний договір № 30-16-08/07/21 (а.с. 13-14).

За своєю правовою природою, зазначений договір є кредитним договором.

Згідно пункту 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з пунктом 1.1 предметом кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відкличної «кредитної лінії» на таких умовах : сума кредиту : 100000,00 ( сто тисяч гривень 00 коп.).; плата за користування кредитом : 25 % річних; на строк до 20 липня 2010 року; фінансова палата за надання кредиту : 4000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника (або інший рахунок, вказаний Позичальником в заяві про перерахування коштів) після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у 5 (п’яти) денний строк з дня отримання Банком заяви.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неналежне виконання відповідачем обов’язків за договором призвело до утворення кредитної заборгованості в розмірі 92282,91 грн., з яких 91700,00 грн. заборгованість по сплаті кредиту, що підтверджується актом звірки, який був підписаний обома сторонами 27.07.2010р. (а.с. 18), та 582,91 грн. заборгованість по сплаті відсотків

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується кредитна заборгованість в розмірі 91700,00 грн. та 582,91 грн. заборгованості по сплаті відсотків, які також визнані відповідачем у відзиві, та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 1276,23 грн., 30 % річних у розмірі 10516,44 грн. та пеню у розмірі 1529,85 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 20.10.2009 року по 20.07.2010 року повинна обраховуватися наступним чином:

інфляційні втрати = ( (8700,00 грн. (сума боргу за жовтень 2009р.) х 101,1х 100,9 х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 8700,00 грн. = 450,53 грн.

інфляційні втрати = ( (7000,00 грн. (сума боргу за листопад 2009р.) х 100,9 х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 7 000,00 грн. = 282,39 грн.

інфляційні втрати = ( ( 10 000,00 грн. (сума боргу за грудень 2009р.) х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 10 000,00 грн. = 310,61 грн.

інфляційні втрати = ( ( 10 000,00 грн. (сума боргу за січень 2010р.) х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 10000,00 грн. = 128,31 грн.

інфляційні втрати = ( ( 10 000,00 грн. (сума боргу за лютий 2010р.) х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 10000,00 грн. = -60,54 грн.

18.03.2010р. відповідач здійснив проплату в сумі 1000,00 грн.

інфляційні втрати = ( ( 9 000,00 грн. (сума боргу за лютий 2010р.) х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 9000,00 грн. = -134,28 грн.

інфляційні втрати = ( ( 9 000,00 грн. (сума боргу за березень 2010р.) х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 9000,00 грн. = - 134,28 грн.

інфляційні втрати = ( ( 10 000,00 грн. (сума боргу за квітень 2010р.) х 99,4 х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 10000,00 грн. = -119,56 грн.

інфляційні втрати = ( ( 8 000,00 грн. (сума боргу за травень 2010р.) х 99,6 х 99,8) / 100 ) – 8000,00 грн. = -47,93 грн.

інфляційні втрати = ( ( 10 000,00 грн. (сума боргу за червень 2010р.) х 99,8) / 100 ) – 10000,00 грн. = - 20 грн.

Таким чином, оскільки позивачем по справі встановлений період нарахувань з жовтня 2009 року по 27 липня 2010 року, судом було перераховано суму інфляційних втрат за вказаний період та дорівнює 655,25 грн., а тому саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 9.1. договору у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми.

Таким чином, сума 30 % річних за період з жовтня 2009 року по 27.07.2010 року повинна бути розрахована наступним чином :

8700,00грн. (сума боргу за жовтень 2009р.) х 280 днів прострочення х 30% / 365 днів = 2002,19 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за листопад 2009р.) х 4 дні прострочення х 30% / 365 днів + 9 000,00грн. (сума боргу за листопад 2009р.) х 5 днів прострочення х 30% / 365 днів + 7 000,00грн. (сума боргу за листопад 2009р.) х 178 днів прострочення х 30% / 365 днів = 1093,98 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за грудень 2009р.) х 217 днів прострочення х 30% / 365 днів = 1783,56 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за січень 2010р.) х 187 днів прострочення х 30% / 365 днів = 1536,99 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за лютий 2010р.) х 24 дні прострочення х 30% / 365 днів + 9 000,00грн. (сума боргу за лютий 2010р.) х 131 день прострочення х 30% / 365 днів = 1166,30 грн.

9 000,00грн. (сума боргу за березень 2010р.) х 127 днів прострочення х 30% / 365 днів = 939,45 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за квітень 2010р.) х 98 днів прострочення х 30% / 365 днів = 805,48 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за травень 2010р.) х 7 днів прострочення х 30% / 365 днів + 9 000,00грн. (сума боргу за травень 2010р.) х 1 день прострочення х 30% / 365 днів + 8 000,00грн. (сума боргу за травень 2010р.) х 60 днів прострочення х 30% / 365 днів = 459,45 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за червень 2010р.) х 36 днів прострочення х 30% / 365 днів = 295,89 грн.

10 000,00грн. (сума боргу за липень 2010р.) х 7 днів прострочення х 30% / 365 днів = грн.

Отже, сума 30% річних, які підтверджуються матеріалами справи, а отже підлягають стягненню з відповідача за період з жовтня 2009 року по 27.07.2010 року, становлять 10140, 82 грн.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1529,85 грн.

Відповідно до пункту 9.2 Договору у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1529,85 грн., яка має бути розрахована наступним чином:

За жовтень 2009 року складає:

з 21.10.2009 року по 22.04.2010 року: 8700, 00 грн. х 183 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 894,19 грн.

За листопад 2009 року складає:

З 21.11.2009 року по 25.11.2009 року: 10000,00 грн. х 4 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 22,47 грн.

З 25.11.2009 року по 30.11.2009 року : 9000,00 грн. х 5 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 25,27 грн.

З 30.11.2009 року по 23.05.2010 року : 7000, 00 грн. х 174 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 894,19 грн.

За грудень 2009 року складає :

з 22.12.2009 року по 07.06.2010 року : 10 000, 00 грн. х 168 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 943,56 грн.

з 08.06.2010р. по 22.06.2010р. : 10 000, 00 грн. х 15 дні прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2009р.)/ 365 дн. = 78,08 грн.

За січень 2010 року складає :

з 20.01.2010 року по 07.06.2010 року : 10 000, 00 грн. х 137 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 769,45 грн.

з 08.06.2010р. по 23.07.2010р. : 10 000, 00 грн. х 46 дні прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2009р.)/ 365 дн. = 239,45 грн.

За лютий 2010 року:

з 23.02.2010 року по 18.03.2010 року : 10 000, 00 грн. х 23 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 129,18 грн.

з 18.03.2010р. по 07.06.2010р. : 9000,00 грн. х 82 дні прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 414,49 грн.

з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. : 9 000,00 грн. х 30 днів прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2010р.)/ 365 дн. = 140,54 грн.

з 08.07.2010р. по 27.07.2010р. : 9 000,00 грн. х 20 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 83,84 грн.

За березень 2010 року:

З 23.03.2010р. по 07.06.2010р : 9000,00 грн. х 77 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 389,22грн.

з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. : 9 000,00 грн. х 30 днів прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2010р.)/ 365 дн. = 140,55 грн.

з 08.07.2010р. по 27.07.2010р. : 9 000,00 грн. х 20 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 83,84 грн.

За квітень 2010 року :

З 21.04.2010р. по 07.06.2010р. : 10000,00 грн. х 48 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 269,58 грн.

з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. : 10 000,00 грн. х 30 днів прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2010р.)/ 365 дн. = 156,16 грн.

з 08.07.2010р. по 27.07.2010р. : 10 000,00 грн. х 20 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 93,15 грн.

За травень 2010 року :

З 21.05.2010р. по 27.05.2010р. : 10000,00 грн. х 7 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 39,32 грн.

З 28.05.2010р. по 28.05.2010р. : 9000,00 грн. х 1 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 5,05 грн.

З 29.05.2010р. по 07.06.2010р.: 8000,00 грн. х 10 днів прострочення х 20,5 % (подвійна ставка НБУ з 12.08.2009р.)/ 365 дн. = 44,93 грн.

З 08.06.2010р. по 07.07.2010р. : 8 000,00 грн. х 30 днів прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2010р.)/ 365 дн. = 124,93 грн.

з 08.07.2010р. по 27.07.2010р. : 8 000,00 грн. х 20 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 74,52 грн.

За червень 2010р. :

з 22.06.2010р. по 07.07.2010р. : 10000,00 грн. х 16 днів прострочення х 19 % (подвійна ставка НБУ з 08.06.2010р.)/ 365 дн. = 83,29 грн.

з 08.07.2010р. по 27.07.2010р. : 10 000,00 грн. х 20 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 93,15 грн.

За липень 2010 року :

3 21.07.2010р. по 27.07.2010р. : 10000,00 грн. х 7 днів прострочення х 17 % (подвійна ставка НБУ з 08.07.2010р.)/ 365 дн. = 32,60 грн.

Отже, сума пені, яка підтверджується матеріалами справи, становить 6054,89 грн. Проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена до сплати позивачем сума пені в розмірі 1529,85 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дейнекі Миколи Івановича, (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Гагаріна, б. 31, кв. 4, ідентифікаційний код 2399308972) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11-А; м. Євпаторія, пр. Леніна, 50, ідентифікаційний код 24214088) 91700,00 грн. кредитної заборгованості та 582,91 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 10140, 82 грн. 30% річних, 655,25 грн. інфляційних втрат, пеню у сумі 1 529,85 грн., 1 046,09 грн. державного мита та 233,77 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати в порядку статей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 01.09.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 02.09.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.