Рішення № 11016161, 26.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

26.08.2010Справа №2-28/3465-2010 За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» (96000, м. Красноперекопськ, вул. Привокзальна, 13).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95034, м. Сімферополь, вул. Репіна, б. 122).

Про стягнення 5200,44 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача Ніколаєнко Т.М. гол. бухгалтер, довіреність № 504 від 13.04.2010 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відвантажену продукцію у розмірі 3924,00 грн. та 1276,44 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір, відповідно до якого позивач поставляв лом та відходи чорних металів, а відповідач зобовязувався його прийняти та оплатити. Проте відповідач не виконав договірні зобовязання, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

22.07.2010р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив суму пені та просить стягнути пеню у розмірі 676,85 грн. Суд прийняв дану заяву позивача.

26.08.2010р. у судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, в якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3564,00 грн., пеню у розмірі 204,98 грн., інфляційні збитки у розмірі 681,10 грн. та 3% річних у розмірі 187,38 грн.

Представник відповідача у засідання суду тричі не зявився, відзив на позов не надав, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008р. та 09.02.2009 року між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» було укладено договір поставки.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобовязується поставити у визначений даним договором строк у власність покупця лом та відходи чорних металів в асортименті, за ціною та у кількості, визначеним п. 1.2. даного договору (далі товар), а покупець зобовязується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що товаром виступає металобрухт (вид 508), ціна за одиницю товару складає 900,00 грн., а також зазначено кількість товару по мірі накопичення.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 3564,00 грн., що підтверджується прийомо-здавальними актами № 12 від 07.08.2008р. (а. с. 12) та № 14 (а. с. 16). Факт отримання відповідачем товару на суму 3564,00 грн. підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у графі «прийняв» вищевказаних прийомо-здавальних актів та довіреністю серії ЯОЧ № 118983 від 07.08.2008 року (а. с. 14), виданою уповноваженим особам ТОВ «Вітмет» на отримання товарно-матеріальних цінностей саме від КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська».

Пунктом 3.2. договору встановлено, що сторони домовились, що оплата за даним договором буде здійснюватися на умовах безготівкового розрахунку.

Відповідно до пункту 3.3. договору поставки, розрахунки за поставлений постачальником та фактично отриманий покупцем товар, проводяться покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 5-ти банківських днів з моменту прийняття товару за прийомо-здавальними документами.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач у порушення пункту 3.3. договору не здійснив оплату за отриманий від позивача товар, у звязку з чим на момент звернення позивача до суду за відповідачем склалася заборгованість у сумі 3564,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3564,00 грн. підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 204,98 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору поставки № 9 передбачено, що в разі прострочки оплати товару, в строки передбачені договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати пені, за кожний день прострочки.

Перевіривши уточнений розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені (а. с. 47), суд знаходить його вірним, у звязку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 204,98 грн. за період з 21.02.2009 року по 21.08.2009 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 681,10 грн. інфляційних витрат та 187,38 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за отриманий товар, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та індексу інфляції обґрунтованими.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача інфляційні витрати у розмірі 681,10 грн. та 3% річних у розмірі 187,38 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 26.08.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 31.08.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95034, м. Сімферополь, вул. Репіна, б. 122, код ЄДРПОУ 24029801) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» (96000, м. Красноперекопськ, вул. Привокзальна, 13, код ЄДРПО України 05450363) суму заборгованості в розмірі 3564,00 грн., пеню в розмірі 204,98 грн., інфляційні витрати в розмірі 681,10 грн., 3% річних в розмірі 187,38 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.