Постанова № 11016066, 27.07.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 р. № 18/115

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:І. Воліка (доповідача),

Н. Капацин,

О. Кролевець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне поданняЗаступника прокурора міста Києва

на рішення від 12.02.2007

господарського суду міста Києва

у справі№ 18/115

за позовомОСОБА_4

до1) Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістрсервіс",

3) ОСОБА_5,

провизнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів

та за зустрічним позовом1) Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест",

2) ОСОБА_5,

до1) ОСОБА_4,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістрсервіс",

провизнання права на продаж простих іменних акцій

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачане зявились;

відповідача-1Дерлюк В.Д. (дов. від 26.07.2010 № б/н);

відповідача-2не зявились;

відповідача-3не зявились;

прокуратуриРудак О.В. посвідч. № 72 від 14.04.2008;

Відповідно до Розпорядження в.о. Голови Вищого господарського суду України від 26.07.2010, у звязку з виходом з відпустки судді Кролевець О.А., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий Волік І.М. (доповідач), судді - Капацин Н.В., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року позивач - ОСОБА_4 звернулось до господарського суду з позовом Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест" (надалі ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістрсервіс" (надалі ТОВ "Регістрсервіс"), ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №К99/Т1 від 28.12.2006, укладеного між ВАТ "Украгромашінвест" та ОСОБА_5; визнання неправомірною операцію TOB "Регістрсервіс" в реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Укрндіпродмаш" по знерухомленню простих іменинних акцій ВАТ "Укрндіпродмаш", які належать ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест"; а також стягнення з відповідачів 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок укладання оскаржуваного договору ліквідність, а отже і ціна належних йому простих іменних акцій ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" суттєво знизилась. За таких обставин позивач за первісним позовом стверджує, цю порушено його інтерес, який полягає на можливості продажу ним належних йому акцій ВАТ "Украгромашінвест" за найвищою ціною. Крім того, позивач вважає, що пакети акцій, які є предметом оскаржуваних договорів, не належали ВАТ "Украгромашінвест", оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання лізингової компанії "Украгромашінвест" від 07.03.1998 № 286, не передавались у власність компанії.

Крім цього, позивач зазначає, що оскаржуваний договір купівлі-продажу цінних паперів укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки від імені ВАТ "Украгромашінвест" підписаний не уповноваженою посадовою особою першим заступником Голови правління Колганом O.A., виходячи з того, що п. 83 Статуту ВАТ "Украгромашінвест", на підставі якого Колган O.A. діяв від імені ВАТ "Украгромашінвест", визнано недійсним з моменту прийняття згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Проммашінвест" від 28.11.2005 по справі №6-Ю/2005.

Заперечуючи проти позову, 12.02.2007 відповідач-1 ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" та відповідач-3 ОСОБА_5 звернулися до господарського суду з зустрічним позовом про визнання права ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" на відчуження цінних паперів, що знаходяться у власності товариства, в тому числі і простих іменних акцій ВАТ "Укрндіпродмаш" та про визнання права власності ОСОБА_5 на прості іменні акції ВАТ "Укрндіпродмаш" в кількості 747319 штук.

Зустрічні позовні вимог ВАТ "Украгромашінвест" обґрунтовані посиланням на те, що останнє набуло право власності на прості іменні акції, які є предметом оскаржуваного позивачем за первісним позовом договору купівлі-продажу цінних паперів на підставі ст. ст. 25, 26 Закону України "Про власність", п. п. 17, 18 Розділу ІV Статуту ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" стало власником переданих до статуту акцій та в подальшому здійснило їх продаж на законних підставах ОСОБА_5, у звязку з чим остання набула право власності на ці акції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2007 у справі № 18/115 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_4 до ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", ОСОБА_5 та ТОВ "Регістрсервіс" відмовлено у повному обсязі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та ТОВ "Регістрсервіс" задоволено у повному обсязі: визнано право ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" на продаж простих іменних акцій, які були внесені державою в особі Фонду державного майна України на виконання Постанов Кабінету Міністрів України від 07.03.1998 № 286 та від 22.12.1999 № 2347 в тому числі (станом на дату укладення договору № К99/Т1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2006) простих іменних акцій Відритого акціонерного товариства "Укрндіпродмаш" (код ЄДРПОУ 14308836); визнано право Колгана Олександра Анатолійовича, як Першого заступника Голови правління на укладання від імені ВАТ ''Лізингова компанія "Украгромашінвест'' договору № К99/Т1 купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2006; визнано право власності ОСОБА_5 на прості іменні акції Відритого акціонерного товариства "Укрндіпродмаш" в кількості 747319 штук.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в порядку ст. 107 ГПК України, з посиланням на те, що рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2007 у справі № 18/115 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки спірні акції є державною власністю, а Фонд державного майна України не було залучено до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування. Таким чином, судом в порушення ст. ст. 34, 43, 84 ГПК України не вжито всіх заходів щодо повного, всебічного і обєктивного розгляду всіх обставин справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, у звязку з чим просить рішення скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю доповідача, представника відповідача-1, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, Відкрите акціонерне товариство "Лізингова компанія "Украгромашінвест" створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 № 1144 "Про лізингову компанію "Украгромашінвест", Постанови КМУ від 07.03.1998 № 286 ''Питання лізингової компанії "Украгромашінвест" та Постанови КМУ від 22.12.1999 № 2347 "Питання лізингової компанії "Украгромашінвест", на підставі яких Фонд державною майна України вніс до статутного фонду лізингової компанії "Украгромашінвест" державні пакети акцій підприємств, у тому числі і акцій ВАТ "Укрпдіпродмаш".

В пункті 35 Статуту лізингової компанії "Украгромашінвест" в редакції, затвердженого Постановою КМ України від 07.03.1998 № 286 із змінами, внесеними Постановою КМ України від 22.12.1999 № 2347 встановлено, що засновником ВАТ "Украгромашінвест" є держава, в особі Кабінету Міністрів України.

Пунктом 17 цього Статуту визначено, що майно компанії складають матеріальні та нематеріальні активи, кошти, цінні папери, в тому числі акції підприємств, що передані засновником, інші цінності, вартість яких відображається в балансі компанії. Також абзацом 1 пункту 18 Статуту передбачено, що компанії належить майно передане до Статутного фонду.

Отже, правовим наслідком передачі до статутного фонду ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" пакетів акцій підприємств, і зокрема, акцій ВАТ "Укрндіпродмаш", які були внесені як оплата за державну частку в статутному фонді відповідача-1, що здійснено Фондом державного майна України на виконання Постанови КМУ від 07.03.1998 № 286 та від 22.12.1999 № 2347, є зміна субєкта права власності , а також зміна форми власності цих пакетів акцій.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про власність" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обєктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Таким чином, відбулося формування та оплата державної частки в статутному фонді ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" за рахунок передачі раніше належних державі пакетів акцій інших емітентів (господарських товариств), що підтверджує настання правових наслідків щодо обєктів права власності передбачених частиною 1 ст. 25 Закону України "Про власність".

За таких обставин, з урахуванням вимог діючого законодавства та Статуту, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" є власником пакета акцій ВАТ "Укрндіпродмаш", які передані Фондом державного майна України до його статутного фонду в рахунок оплати (обміну) за акції, випущені компанією.

В подальшому, 28.12.2006 між ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № К99/Т1, за умовами якого Продавець передав, а Покупець прийняв та оплатив акції ВАТ "Укрндіпродмаш" у кількості 747 319 штук за ціною 186 829,75 грн. на умовах цього Договору. Зазначений Договір зі сторони ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" підписаний першим заступником голови правління Колган О.А.

Місцевим господарським судом, не прийнято посилання позивача за первісним позовом на те, що на час підписання договору купівлі-продажу цінних паперів № К99/Т1 від 28.12.2006 у першого заступника голови правління Колгана О.А. були відсутні повноваження на його підписання, у звязку з тим, що п. 83 Статуту ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", яким надавалось право підпису заступнику Голови правління діяти без довіреності від імені Товариства, на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Проммашінвест" від 25.11.2005 по справі 6-Ю/2005 визнаний недійсним, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з імперативних приписів наведеної процесуальної норми, місцевим судом правомірно відхилено посилання на преюдиціальність фактів встановлених в рішенні третейського суду.

Окрім цього, загальні засади цивільної дієздатності юридичної особи визначені ст. 92 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем при розгляді справи не було доведено, що відповідач-3 знав про наявність обмежень, у звязку з визнанням недійсним п. 83 Статуту ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест" на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації "Проммашінвест" від 25.11.2005 по справі 6-Ю/2005. При цьому з оспорюваного договору вбачається, що директор наділений повноваженнями і діє на підставі Статуту.

Водночас, законодавство України не встановлює обовязок особи, яка укладає угоду, перевіряти повноваження керівника юридичної особи-контрагента на предмет обмеження його повноважень статутними документами.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку згідно ст. 92 Цивільного кодексу України обмеження повноважень щодо представництва першого заступника Голови правління від імені юридичної особи не має юридичної сили, тому підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.

Одночасно, судом відмовлено в задоволенні первісного позову виходячи з того, що при зверненні до суду з позовом про визнання недійсними договору купівлі продажу цінних паперів ОСОБА_4 не доведено, яким чином вказаний договір впливає на його права та обовязки враховуючи те, що він не є стороною оспорюваного договору.

Наразі, законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Також місцевим судом встановлено, що операція TOB "Регістрсервіс" в реєстрі власників іменних цінних паперів ВАТ "Укрндіпродмаш" по знерухомленню простих іменинних акцій ВАТ "Укрндіпродмаш", які належать ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", відповідає вимогам встановленим п. 7.19.1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 26.05.1998, а тому з урахуванням п.7.13 цього Положення у TOB "Регістрсервіс" були відсутні правові підстави для відмови у здійснення такої операції в системі реєстру ВАТ "Укрндіпродмаш".

За встановлених обставин, суд дійшов правомірного висновку, що в силу ст. ст. 25, 26 Закону України "Про власність" на час відчуження спірних акцій їх власником було ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", яке відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, на підставі цивільно-правової угоди здійснило відчуження акцій ВАТ "Укрндіпродмаш" на користь ОСОБА_5, яка стала власником знерухомлених іменних цінних паперів з моменту їх зарахування їх на рахунок власника у зберігача, що відповідає приписам частини 1 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Враховуючи те, що в силу ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, судом задоволено зустрічний позов, оскільки право власності відповідачів оспорюється позивачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дані висновки суду зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Таким чином, подане в порядку ст. 107 ГПК України касаційне подання першого заступника прокурора міста Києва визнається судом касаційної інстанції необґрунтованим та таким, що не містить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно ґрунтуються на всебічному, повному та обєктивному зясуванні всіх обставин справи, постановлене при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та не порушує інтересів держави в особі Фонду державного майна України, а тому підстави для скасування прийнятого у справі судового акту відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2007 у справі № 18/115 залишити без змін.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя І. Волік

Судді : Н. Капацин

О. Кролевець