Постанова № 11014882, 16.12.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 грудня 2009 року Справа № 5020-2/268                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Клименко Інна Валеріївна, довіреність № 01/142 від 13.01.2009,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 16.11.2009 у справі №5020-2/268

за позовом           Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" (вул. Рибаків, 5, місто Севастополь, 99014)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26, місто Київ, 01133)

в особі філії "Кримська регіональна дирекція" товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (вул. Леніна, 70, місто Севастополь, 99011)

про спонукання до виконання зобов'язань за договором

                                                            ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" (позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (відповідач) про спонукання до виконання зобов'язань за договором, а саме: просить зобов'язати відповідача здійснити банківську операцію з переведення грошових коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням № 1 від 28.08.2009 у сумі 200 000 доларів США з поточного рахунку Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" № 26003301000240 (ОКПО 20709663) в Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум".

Відповідач надав відзив до суду, у якому заперечує проти позовних вимог з посиланням на те, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку призначено тимчасову адміністрацію строком 1 рік, з 21.01.2009, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 21.01.2010. Крім того, відповідач звертає увагу на недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку (а. с. 33-34).

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.11.2009 (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 5020-2/268 позов задоволено.

                    Зобов'язано відповідачу здійснити банківську операцію з переведення грошових коштів за наступним платіжним дорученням: № 1 від 28.08.2009 у сумі 200 000 доларів США з поточного рахунку Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" № 26003301000240 (ОКПО 20709663) на поточний рахунок Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" № 26003301000240 (ОКПО 20709663) в Севастопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум".

Рішення мотивовано тим, що мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на здійснення операцій на виконання доручень фізичних чи юридичних осіб-клієнтів банку по розпорядженню належними їм (клієнтам) грошовими коштами. Ці кошти є власністю клієнта.

Відповідно до частини 1 статті 1074 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (стаття 30.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").          

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" повністю не згодне з винесеним рішенням суду й вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято судом необґрунтовано, без всебічної перевірки та встановлення всіх обставин, що мають значення для справи, та постановлене з порушенням норм матеріального права, є незаконним з наступних підстав та міркувань.

Враховуючи ситуацію, що склалася на сьогоднішній день в країні, встановлені Національним банком України вищевказані заходи спрямовані насамперед на забезпечення стабільності банківської системи України та захист інтересів вкладників, інших кредиторів банків.

Таким чином, сторона зважаючи на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів вказує, що підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Затримка в здійсненні операції по переводу грошових коштів Державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" обумовлена недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Головного банку, через який здійснюється всі списання коштів по рахунках клієнтів, але Банк працює над поліпшенням своєї ліквідності й приймає всі можливі міри щодо виконання зобов'язань перед клієнтами. Також, з метою підтримання ліквідності та платоспроможності, Банком проводиться постійна робота щодо скорочення витрат шляхом закриття нерентабельних відділень, скорочення режиму роботи точок продаж та їх штатної чисельності.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

                    11.12.2009 Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" надав суду відзив, у якому просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

                    У судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та явка представника відповідача не визнана обов’язковою, судова колегія розглядає справу за його відсутністю.                    

                    Розглянувши справу на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила таке.

04.05.2005 між Державним підприємством "Севастопольський морський рибний порт" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк) укладений договір на розрахунково-касове обслуговування в іноземній валюті № 99-05-501 (Договір) (а.с. 9-12).

Відповідно до розділу 1 Договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в іноземній валюті (Рахунок) і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку Клієнта у відповідності з чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Положенням про розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (Положення) та умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1.2 Договору передбачений обов'язок Банку надавати Клієнту всі види розрахунково-касових операцій за "Рахунком" "Клієнта" відповідно до умов цього Договору, вимог Положення та законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.3 Договору Банк зобов'язаний своєчасно згідно з Положенням виконувати розпорядження Клієнта на списання коштів з Рахунку. У разі відсутності або недостатності коштів на Рахунку Клієнта на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з Рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку - повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення документа без виконання та зазначенням дати його повернення.

Згідно з пунктом 3.2.1 Договору Клієнт має право безперешкодно розпоряджатися коштами на своєму Рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком випадків примусового списання (стягнення) та договірного списання коштів.

На підставі Договору позивачем було ініційовано грошовий переказ за платіжним дорученням № 1 від 28.08.2009 на загальну суму 200 000 доларів США (а. с. 21 том 1).

Платіжне доручення відповідачем не виконане, про що свідчить повідомлення про невиконання розрахункового документа № 1 від 28.08.2009 (а. с. 22 том 1).

Листом № 3781 від 14.09.2009 відповідач пояснив, що платіжний документ прийнятий банком до виконання, але не виконаний у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку відповідача.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

                    Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За приписами статті 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (стаття 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000).

Згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах.

Грошові кошти згідно з вищезазначеним платіжним документом на переказ не були спрямовані відповідачем відповідному отримувачу, що підтверджено позивачем та не оскаржується відповідачем.

Означеним відповідач порушив умови пункту 2.1.3 Договору та приписи статей 1066-1068 Цивільного кодексу України щодо зобов'язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку.

На підставі статей 75, 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 Національним банком України було прийнято постанову № 19/БТ від 20.01.2008 "Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", якою строком на 1 рік з 21.01.2009 призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

Листом від 07.08.2009 Національний банк України повідомив про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - з 05.08.2009 до 21.01.2010.

Згідно приписів статті 80 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000тимчасовий адміністратор має право, зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Докази використання тимчасовим адміністратором права, наданого йому статтею 80 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 припиняти будь-які операції банку, відсутні.

Також слід зауважити, що право обмежувати права клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку Законом України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 тимчасовому адміністратору не надане.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку на термін до одного року та має право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на термін до одного року.

Згідно зі статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допоміг у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

В той же час, у статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 терміни вживаються в такому значенні:

вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань;

кредитор банку —юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Судова колегія виходить із змісту наведених вище термінів, мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на здійснення операцій на виконання доручень фізичних чи юридичних осіб-клієнтів банку по розпорядженню належними їм (клієнтам) грошовими коштами. Ці кошти є власністю клієнта.

Згідно з частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2121-III від 07.12.2000 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно зі статтею 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2344-III від 05.04.2001 міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до статті 22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2344-III від 05.04.2001 банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Згідно зі статтею 30.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2344-III від 05.04.2001 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до статті 32.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2344-III від 05.04.2001 банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.          

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору банківського рахунку № 99-05-501 від 04.05.2005, а саме: завершити переказ грошових коштів згідно з платіжним дорученням № 1 від 28.08.2009 на суму 200 000 доларів США, зарахувавши кошти на рахунок отримувача, є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому що спростовується матеріалами справи.

                    Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято правильно, воно зміні чи скасуванню не підлягає.

                    Апеляційна скарга на підставі вищенаведеного не підлягає задоволенню.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" залишити без задоволення.

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.11.2009 у справі №5020-2/268 залишити без змін.

Головуючий суддя                              Підпис                    

Судді                                                            Підпис                    

                                                            Підпис