Постанова № 11014809, 25.08.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.08.2010 р.                                                             справа №36/46

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Акулової Н.В.

суддівВеличко Н.Л. , Москальової І.В. за участю представників сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:Ушева М.І., довіреність №09/2646 від 22.07.2010року

від третьої особи:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від03.08.2010року

у справі№36/46/суддя Мальцев М.Ю./

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

простягнення 4334904,25 грн.

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь

простягнення 4718987,13 грн. В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4334904,25 грн., у тому числі борг в сумі 3086912,97 грн., індекс інфляції в сумі 688710,31 грн., 3% річних в сумі 108591,68 грн., пеня в сумі 450689,29 грн. /арк. справи 2-5, том1/.

10.06.2009 року ТОВ „Компанія „Альтарес” звернулося до господарського суду Донецької області з клопотанням про його вступ у справу, в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та позовною заявою до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4718987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3086912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947675,02 грн., 3% річних в сумі 133709,85 грн., пеня в сумі 450689,29 грн., моральну шкоду 100000,00 грн./арк. справи 3, том5/.

Ухвалою господарської суду Донецької області від 10.06.2009року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ „Компанія „Альтарес”, згідно ст. 26 ГПК України./арк. справи 2, том5/.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2009року у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4334904,25 грн. –відмовлено; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” задоволені частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” 3086912,97 грн. –основного боргу, 213615,21грн. –пені, 43885,05грн. –3%річних, 211727,05грн. –інфляційної складової; у задоволенні 3% річних в сумі 89824,80 грн., індексу інфляції в сумі 735947,97грн., пені в сумі 237074,08грн. та моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” відмовлено./арк. справи 84-88, том5/.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2009року рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2009року у справі №36/46 залишено без змін./арк. справи 114-119, том5/.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2009року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2009року та рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2009року у справі №36/46 скасовано, справу передано на новий розгляд./арк. справи 149-50, том5/.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.03.2010року справу прийнято до розгляду./арк. справи 1, том 6/.

Рішенням від 03.08.2010року господарський суд Донецької області /суддя МальцевМ.Ю./ у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4334904,25 грн. –відмовлено; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” задоволені частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” 3086912,97грн.-основного боргу, 43885,05грн.-3%річних, 211727,05грн –інфляційної складової, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено./арк. справи 41-45, том6/.

Рішення мотивоване тим, що 06.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” укладений договір № 4215; на виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію у кількості 43529,60тн., про що свідчать квитанції про приймання вантажу; позивач, в день надходження вантажу на станцію призначення, виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури з урахуванням суми залізничного тарифу та приплат/знижок за фактичне утримання заліза згідно специфікації № 1 до договору, на загальну суму 9341212,97 грн.; відповідач вимоги договору не виконав частково, а саме розрахувався за отриману продукцію в розмірі 6254300,00 грн., у зв’язку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 3086912,97грн.; відповідачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів в розумінні ст. 32 ГПК України в підтвердження поставки позивачем неякісної продукції; матеріали справи містять сертифікати якості; 20.01.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” був укладений договір про уступку права вимоги № 2001/1, згідно якого Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов’язань по договору № 4215 від 06.06.2007р., укладеного між Первинним кредитором та Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Боржник), а саме Новий кредитор отримує право вимоги від Боржника належного виконання наступних зобов’язань: уплати грошових коштів в сумі 3086912,97грн.; постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. по справі № 39/209пд за позовом Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промисловий альянс” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк про визнання недійсною угоди, оформленої договором уступки права вимоги від 20.01.2009р. № 2001/1 –відмовлено; за висновками суду Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 4125 від 06.06.2007р.; Заборгованість в розмірі 3086912,97 грн. - підтверджена матеріалами справи, доведена третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору та підлягає стягненню; суд відмовив в задоволенні 3% річних на суму 89824,80грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 43885,05грн. за період з 20.12.2008 р. по 10.06.2009р.; суд відмовив в задоволенні інфляційної складової на суму 735947,97грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 211727,05грн. за період з січня 2009р. по квітень 2009 р. на суму 3086912,97 грн.; вимоги третьої особи в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 450689,29 грн. за період з 10.06.2008р. по 10.06.2009р. задоволенню на підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення. ТОВ „Компанія „Альтарес” не надав будь-яких доказів, які підтверджують факт заподіяння останньому моральної шкоди, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 100000,00грн. з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк в апеляційній скарзі просить частково змінити резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/46 щодо відшкодування моральної шкоди та задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” в частині стягнення 100000грн, в іншій частині рішення суду залишити без змін посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права./арк. справи 52-53, том 6/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що моральна шкода, яка була заподіяна Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк, полягає у приниженні ділової репутації, 100000грн це адекватна ціна для відшкодування цієї шкоди.

Представник Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/46 підлягає скасуванню, провадження у справі №36/46 підлягає зупиненню до розгляду касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010року у справі №39/209пд, як зв’язаної з справою №36/46.

Представники Закритого акціонерного товариства „Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк у судове засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника підприємства в зв’язку з участю представника у іншому судовому процесі, яке судом задоволене.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Закритого акціонерного товариства „Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі №36/46 до розгляду касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010року у справі №39/209пд, як зв’язаної з справою №36/46.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Тобто, процесуальний закон встановлює обов’язок суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.2010року у справі №39/209пд позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк задовольнив, визнав недійсним з моменту укладання договір уступки права вимоги №2001/1 від 20.01.2009року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Фінансово-прромисловий альянс»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010року у справі №39/209пд рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2010року у справі №39/209пд скасовано частково, відмовлено у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк про визнання недійсним з моменту укладання договору уступки права вимоги №2001/1 від 20.01.2009року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Фінансово-прромисловий альянс»м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк.

Таким чином, оскільки згідно ст. 105 ГПК України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ї прийняття, спір у справі є вирішеним 15.06.2010року.

Матеріали справи містять касаційну скаргу від 14.07.2010року №09/242 Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010року у справі №39/209пд, але не містять доказів прийняття вказаної касаційної скарги ВАТ „ММК ім. Ілліча” до провадження Вищим господарським судом України. /арк. справи21, том6/.

Виходячи з викладеного, на даний момент спір у справі №39/209пд є вирішеним, а відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м.Маріуполь про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством “Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк/Продавець/ та Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”м.Маріуполь /Покупець/ укладений договір № 4215, за умовами якого, позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, кількість, найменування, асортимент якої зазначені у специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору. /арк. справи 10-12, том1/.

Згідно специфікації № 1 до договору, позивач зобов’язався поставити відповідачу концентрат залізовмісний КЖС-2 ТУ У 13.1-30299063-003-2001 у кількості 500 тн. за ціною 157,25 грн. плюс ПДВ 31,45 грн. за метричну тону вологої ваги при утриманні заліза 60,0%. При поставці концентрату залізовмісного з вмістом заліза вище або нижче 60% застосовуються приплати та знижки у розмірі 2,6 грн. за кожен відсоток заліза або відповідно долю відсотку на частину відхилення. /арк. справи 13, том1/.

Поставка продукції здійснюється (у відповідності з „ІНКОТЕРМС-2000”) на умовах СРТ –станція Маріуполь-Сортувальний, при цьому відповідач відшкодовує позивачу вартість залізничного тарифу./п.5.2 договору/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу продукцію у кількості 43529,60 тн., про що свідчать квитанції про приймання вантажу № 47278645 від 15.06.07р., № 47278708 від 02.07.07р., № 47286581 від 12.07.07р., № 47286600 від 13.07.07р., № 47286619 від 14.07.07р., № 47286671 від 17.07.07р., № 47286688 від 19.07.07р., № 47286692 від 19.07.07р., № 47286703 від 20.07.07р., № 47286717 від 22.07.07р., № 47276210 від 23.07.07р., № 47286737 від 25.07.07р., № 47286769 від 28.07.07р., № 47286776 від 29.07.07р., № 47286803 від 01.08.07р., № 47286807 від 02.08.07р., № 47286823 від 06.08.07р., № 47286822 від 05.08.07р., № 47286831 від 07.08.07р., № 47286833 від 08.08.07р., № 47416452 від 10.08.07р., № 47286837 від 10.08.07р., № 47286838 від 10.08.07р., № 47286841 від 11.08.07р., № 47286842 від 11.08.07р., № 47286854 від 15.08.07р., № 47286862 від 15.08.07р., № 47286869 від 18.08.07р., № 47286870 від 18.08.07р., № 47418223 від 10.09.07р., № 47418212 від 09.09.07р., № 47418224 від 11.09.07р., № 47418219 від 09.09.07р., № 47418232 від 11.09.07р., № 47418248 від 13.09.07р., № 47418233 від 11.09.07р., № 47418256 від 14.09.07р., № 47418268 від 15.09.07р., № 47418270 від 16.09.07р., № 47418288 від 18.09.07р., № 47418296 від 19.09.07р., № 47587276 від 20.09.07р., № 47587286 від 21.09.07р., № 47587305 від 23.09.07р., № 47587323 від 27.09.07р., № 47587325 від 28.09.07р., № 47587331 від 28.09.07р., № 47587336 від 30.09.07р., № 47587347 від 03.10.07р., № 47587354 від 04.10.07р., № 47587362 від 06.10.07р., № 47587359 від 05.10.07р., № 47587366 від 08.10.07р., № 47587370 від 09.10.07р., № 47587380 від 12.10.07р., № 47587399 від 13.10.07р., № 47587428 від 18.10.07р., № 47587425 від 18.10.07р., № 47587414 від 17.10.08р., № 47587417 від 17.10.07р., № 47587440 від 20.10.07р., № 47587431 від 19.10.07р., № 47587454 від 21.10.07р., № 47587468 від 23.10.07р., № 47587469 від 23.10.07р., № 47587463 від 22.10.07р., № 47587455 від 21.10.07р., № 47587443 від 20.10.07р., № 47587466 від 23.10.07р., № 47587474 від 24.10.07р., № 47587486 від 27.10.07р., № 47587485 від 27.10.07р., № 47587502 від 29.10.07р., № 47587490 від 27.10.07р., № 47594859 від 05.11.07р., № 47587520 від 06.11.07р., № 47587521 від 06.11.07р., № 47587525 від 08.11.07р., № 47587528 від 08.11.07р., № 47587553 від 15.11.07р., № 47587561 від 16.11.07р., та що підтверджується листом станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

Згідно п. 3.1 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються по факту поставки на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дня надання рахунок-фактури відповідачу.

Позивач, в день надходження вантажу на станцію призначення, виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури з урахуванням суми залізничного тарифу та приплат/знижок за фактичне утримання заліза згідно специфікації № 1 до договору, на загальну суму 9341212,97 грн./арк. справи 1а-85, том3/.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт поставки позивачем на його адресу КЖС-2 за період з липня 2007 р. по листопад 2009 р. у кількості 43 607,60 тн. та виставлення рахунків на загальну суму 934121,97 грн./див. відзив на позов № 09/1024 від 06.04.2009року/арк. справи 118-120, том 2/.

Відповідач вимоги п. 3.1. договору виконав частково, а саме, сплатив за отриману продукцію в розмірі 6254300,00 грн., заборгованість складає 3086912,97грн.

Суд першої інстанції правомірно не врахував посилання відповідача на той факт, що позивачем була здійснена поставка неякісного товару враховуючи наступне.

Відповідно п. 4.3 договору документи, які посвідчують якість продукції –сертифікати якості, обов’язково повинні надходити разом з вантажем.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з Інструкціями П-6 від 15.06.1965 р та П-7 від 25.04.1966 р. Згідно п. 2.г. „П-7”. Перелік доданих документів, їх номера, дата оформлення, кількість листів зазначаються позивачем у графах 1 та 4 „Заяви та відмітки відправника” залізничних накладних на маршрут або одиночних вагонів відповідно./п..4.3 договору/.

Матеріали справи містять сертифікати якості № 1-07 від 15.06.07р., № 02-07 від 02.07.07р., № 03-07 від 09.07.07р., № 04-07 від 11.07.07р., № 05-07 від 14.07.07р., № 06-07 від 16.07.07р., № 07-07 від 18.07.07р., № 08-07 від 19.07.07р., № 09-07 від 20.07.07р., № 10-07 від 22.07.07р., № 11-07 від 23.07.07р., № 12-07 від 25.07.07р., № 13-07 від 28.07.07р., № 14-08 від 29.07.07р., № 15-08 від 01.08.07р., № 16-08 від 02.08.07р., №18-08 від 06.08.07р., № 17-08 від 05.08.07р., № 19-08 від 07.08.07р., № 20-08 від 08.08.07р., № 21-08 від 10.08.07р., № 22-08 від 11.08.07р., № 23-08 від 14.08.07р., № 24-08 від 15.08.07р., № 25-08 від 17.08.07р., № 26-08 від 17.08.07р., № 30-09 від 10.09.07р., №28-09 від 09.09.07р., № 31-09 від 11.09.07р., № 27-09 від 09.09.07р., № 32-09 від 11.09.07р., №34-09 від 13.09.07р., № 33-09 від 11.09.07р., № 35-09 від 14.09.07р., № 36-09 від 15.09.07р., № 37-09 від 16.09.07р., № 38-09 від 18.09.07р., № 39-09 від 19.09.07р., № 40-09 від 20.09.07р., № 41-09 від 21.09.07р., № 42-09 від 23.09.07р., № 43-09 від 27.09.07р., №44-09 від 28.09.07р., № 45-09 від 28.09.07р., № 46-09 від 30.09.07р., № 47-10 від 03.10.07р., №48-10 від 04.10.07р., № 50-10 від 06.10.07р., № 49-10 від 05.10.07р., № 51-10 від 09.10.07р., № 52-10 від 09.10.07р., № 53-10 від 11.10.07р., № 54-10 від 13.10.07р., № 58-10 від 17.10.07р., № 60-10 від 18.10.07р., № 59-10 від 18.10.07р., № 57-10 від 19.10.07р., №62-10 від 20.10.07р., № 61-10 від 20.10.07р., № 64-10 від 21.10.07р., № 63-10 від 21.10.07р., №65-10 від 22.10.07р., № 66-10 від 23.10.07р., № 69-10 від 24.10.07р., № 68-10 від 23.10.07р., № 67-10 від 23.10.07р., № 70-10 від 27.10.07р., № 71-10 від 27.10.07р., № 74-11 від 05.11.07р., № 75-11 від 06.11.07р., № 76-11 від 06.11.07р., № 77-11 від 08.11.07р., №78-11 від 08.11.07р., № 79-11 від 15.11.07р., № 80-11 від 16.11.07р., видані виробником продукції –ТОВ „Екологія-Дніпро 2000”, які містять в собі перелік даних, зазначених в п.4.4 договору, з яких вбачається, що вміст заліза у концентраті складав саме 60-60,9%.

Таким чином, посилання скаржника на невідповідність якості поставленого товару, спростовуються наявними в матеріалах справи сертифікатами якості.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання продукції, продукція відповідачем прийнята, строк оплати вартості продукції настав, але свої зобов’язання стосовно оплати отриманої продукції у повному обсязі відповідач не виконав.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

20.01.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” та Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” було укладено договір уступки права вимоги № 2001/1, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство “Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк, як первісний кредитор відступив, а ТОВ „Компанія „Альтарес” (новий кредитор), прийняв на себе право вимоги виконання позивачем зобов’язань - оплати грошових коштів в сумі 3086912,97 грн. за вищенаведеним договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р./арк. справи 19-20, том5/.

Відповідно до умов п. 3.5 договору № 2001/1 до ТОВ „Компанія „Альтарес” перейшли усі права за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”м.Маріуполь Донецької області, повідомлений про уступку права вимоги за договором № 2101-01 від 21.01.2009 р. листом № 04/05-01 від 04.05.2009 року Дані документи були надіслані відповідачу експрес-поштою./арк. справи 21,23, том5/.

За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. у справі № 39/209пд в позові Відкритому акціонерному товариству „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” до Закритого акціонерного товариства „Фінансово-промисловий альянс” м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк про визнання недійсною угоди, оформленої договором уступки права вимоги від 20.01.2009р. № 2001/1 –відмовлено, оскільки договір № 4215 від 06.06.2007р. не містить прямої заборони щодо неприпустимості заміни кредитора у зобов’язанні.

Тобто, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. у справі № 39/209пд визнано, що підстави для визнання недійсним договору уступки права вимоги від 20.01.2009р. № 2001/1 відсутні, договір уступки права вимоги від 20.01.2009р. № 2001/1 є дійсним.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Заборгованість відповідача за поставлену на підставі вимог договору № 4215 від 06.06.2007 р. продукцію складає 3086912,97грн.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено не встановлено договором або законом. Поступка права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов’язується або не зобов’язується їх оплатити.

Як свідчать матеріали справи, до ТОВ „Компанія „Альтарес” перейшли усі права за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків.

Відповідно, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Фінансово-Промисловий Альянс” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4334904,25 грн., у тому числі борг в сумі 3086912,97 грн., індексу інфляції в сумі 688710,31 грн., 3% річних в сумі 108591,68 грн., пені в сумі 450689,29грн. є такими, що заявлені без належних правових підстав, оскільки право вимоги за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків, перейшло до ТОВ „Компанія „Альтарес” на підставі договору уступки права вимоги від 20.01.2009р. № 2001/1.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь законним та обґрунтованим.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4718987,13грн., у тому числі борг в сумі 3086912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947675,02 грн., 3% річних в сумі 133709,85 грн., пеня в сумі 450689,29 грн., моральну шкоду 100000,00 грн.

Оскільки до ТОВ „Компанія „Альтарес” перейшли усі права за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків; матеріали справи свідчать, що свої зобов’язання стосовно оплати отриманої продукції у повному обсязі відповідач не виконав, Заборгованість відповідача за поставлену на підставі вимог договору № 4215 від 06.06.2007 р. продукцію складає 3086912,97грн., строк оплати заборгованості настав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альтарес”м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в сумі 3086912,97 грн. є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимоги третьої особи, про стягнення з відповідача пені в розмірі 450689,29грн. за період з 10.06.2008р. по 10.06.2009р. не підлягають задоволенню в огляду на наступне.

Пеня нарахована позивачем на підставі п. 7.2. договору № 4215 та п. 66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888.

Відповідно п. 7.2 договору № 4215 взаємовідносини сторін в частині, не передбаченої цим договором, регламентуються Господарсько-процесуальним Кодексом України та діючим законодавством України.

Згідно з п. 66 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888, передбачає сплату пені у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.594 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У даному випадку, сторони договору не дійшли згоди щодо розміру пені, оскільки умови договору №4215 від 06.06.2007р. не містять пункту, що стосується забезпечення виконання сторонами зобов'язань у вигляді пені та не встановлюють її розмір та не містять посилання на застосування сторонами самого Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988року.

Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988року застосовується тільки в тих випадках, якщо воно не суперечить Конституції й законам України.

У даному випадку, оскільки умови договору №4215 від 06.06.2007р. не містять пункту, щоб встановлював розмір пені та не містять посилання на застосування сторонами самого Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення № 888 від 25.07.1988року, вимоги щодо її стягнення відповідно п. 66 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення та п.7.2 договору є безпідставними.

Щодо вимог третьої особи про стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.12.2007 р. по 10.06.2009р. в розмірі 133709,85 грн. на суму заборгованості 3086912,97грн., індексу інфляції в розмірі 947675,02 грн. за період з січня 2008 р. по квітень 2009р. судова колегія виходить з наступного.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно визначив, що третя особа безпідставно вимагає стягнення вказаних сум саме за згадувані періоди, так як третьою особою невірно визначено дату, з якої у неї виникло право вимоги.

А саме, фактично право вимоги згідно ст. 530 Цивільного кодексу України виникло з 20.12.2008 р., оскільки платіжна вимога № 1 від 05.12.2008 р. на суму 4202070,26грн., у тому числі заборгованість за концентрат 3086912,97 грн., індекс інфляції 556403,29 грн., 109299,48 грн. 3% річних, 449454,52грн. пеня, відправлена 08.12.2008р., що підтверджується поштовим штемпелем, виходячи з норм поштового пробігу отримано відповідачем 12.12.2008року.

Виходячи з викладеного, розрахунок 3% річних та індексу інфляції зроблено третьою особою арифметично невірно.

Суд першої інстанції, здійснивши перерахування вказаних сум, правомірно дійшов висновку, що стягненню підлягає 3% річних за період з 20.12.2008 р. по 10.06.2009р. в сумі 43885,05грн., індекс інфляції в сумі 211727,05грн. за період з січня 2009р. по квітень 2009 р. на суму 3086912,97 грн.

Щодо вимог третьої особи про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 100000,00грн. судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, відповідно до вимог п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, завдана юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа вважає, що моральна шкода, яка була заподіяна Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк, полягає у приниженні ділової репутації, 100000грн це адекватна ціна для відшкодування цієї шкоди.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення [протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку - саме моральної), причинний зв'язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди], тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Судова колегія вважає, що у даному випадку матеріалами справи не доведено заподіяння моральної (немайнової) шкоди, тому вказані вимоги правомірно не задоволені господарським судом Донецької області.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Посилання представника Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь, що суд першої інстанції не розглянув клопотання №09/2697 від 26.07.2010року про зупинення провадження у справі №36/46 до розгляду касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2010року у справі №39/209пд, як зв’язаної з справою №36/46, є безпідставним, виходячи з того, що дане клопотання судом першої інстанції розглянуто, у тексті рішення є підстави відмови у задоволенні вказаного клопотання.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/46 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк –без задоволення.

Головуючий          Н.В. Акулова

Судді:          Н.Л. Величко

          І.В. Москальова

                              Надруковано: 6 прим.

                              1-позивачу

                              2-відповідачу

                              3-у справу

                              4-ГСДО

                              5-ДАГС

                                                                                                     6-третій особі