Постанова № 11014774, 26.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.08.10Справа №2а-1880/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >: головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДочірнього підприємства "Севастопольський УПРДОР" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"< Список ><Позивач в особі >доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя< Список ><Відповідач в особі >про визнання дії протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОР» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000690231/0 від 09 червня 2010 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 травня 2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя за результатами планової виїзної перевірки ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» складений акт №44/231/05422674/3456/10 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного і іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000690231/0 від 09 червня 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 1282563,00 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 427521,00 грн. Позивач вважає зазначене повідомлення-рішення незаконним та просить його скасувати, оскільки в ході проведення перевірки позивачем були надані відповідачу усі належним чином оформлені документи, які підтверджують здійснення операцій по придбанню товарів, а саме податкові накладні, а тому висновки податкового органу щодо завищення суми податкового кредиту є неправомірними.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представника відповідача у судовому засідання з позовом не погодилася у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 06.04.2010 року по 05.05.2010 року ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 44/231/05422674/3456/10 від 28.05.2010 року, в якому було зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у заниженні розміру податку на додану вартість в сумі 855042,00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту без підтвердження його належним чином оформленими податковими накладними. На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 року № 0000690231/0 про донарахування ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» податку на додану вартість на суму 1282563,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 427521,00 грн.

Також судом встановлено, що між ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Техоснастка» був укладений договір купівлі-продажу №0701/10 від 02.02.2006 року з подальшим укладенням додаткової угоди від 16.03.2006 року, згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця товар (бітум, мазут та ін.), а покупець прийняти та оплатити його на умовах договору. Ціна зазначеного договору склала 44111500, 00 грн. Відповідно до умов договору, постачання цього товару здійснюється ПП «Техоснастка», а послуги з транспортування товару сплачуються покупцем додатково, згідно виставлених рахунків. На виконання умов договору від 02.02.2006 року ПП «Техоснастка» за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року виписано податкові накладні на поставку ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 7356784 грн., у тому числі на відшкодування транспортних витрат на загальну суму 1029602,65 грн. При цьому на зазначених податкових накладних відсутні оригінали печатки ПП «Техоснастка» та підписи його посадових осіб, про що зазначено в акті перевірки від 28.05.2010 року (а.с. 8-51) та підтверджується висновком спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в м. Севастополі (а.с.132-135).

Також з матеріалів справи вбачається, що до перевірки були надані документи під назвою «товарно-транспортні накладні» з вказівкою лише назви підприємства, в яких відсутні інші реквізити перевізника, які надали б можливість їх ідентифікувати та в яких відсутній номер шляхового листа та печатки перевізників.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вході перевірки ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не надало належним чином оформлених первинних документів на підтвердження фактів придбання та транспортування бітуму, мазуту та технічної солі в рамках виконання договору купівлі-продажу від 02.02.2006 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Севастопольського транспортного прокурора від 30.06.2010 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом службового підлогу, привласнення коштів в особливо крупних розмірах посадовими особами ПП «Техоснастка» за ч. 2 ст. 366 КК України та ч. 5 ст. 191 КК України порушено кримінальну справу. Згідно зазначеної постанови, за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року на адресу ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» будь-які товарно-матеріальні цінності від ПП «Техоснастка» не надходили.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги ДП «Севастопольський УПРДОР» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Повний текст постанови викладено та підписано 31 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Дочірнього підприємства «Севастопольський УПРДОР» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяпідписМ.В. Куімов

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >М.В. Куімов

Судді:< підпис ><Суддя >