Постанова № 11014761, 10.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2010 року 16:33 № 2а-177/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Литвин О.М.;

відповідача: не зявились;

третьої особи:не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомРівненського міського центру зайнятості

доАкціонерного комерційного банку “Європейський” в особі відділення №30 у місті Рівне

третя особаВідкрите акціонерне товариство “Рівнельон”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10серпня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06січня2010року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Рівненський міський центр зайнятості (далі по тексту позивач, Рівненський МЦЗ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Акціонерного комерційного банку “Європейський” в особі відділення №30 у місті Рівне (далі по тексту відповідач, АКБ “Європейський”), в якому просить стягнути заборгованість по страховим внескам від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників у розмірі 4379,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08січня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-177/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19лютого2010року.

19лютого2010року оголошено перерву в розгляді справи до 20квітня2010року. 20квітня2010року розгляд справи відкладено до 10червня2010року у звязку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 10 червня 2010 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство “Рівнельон” (далі по тексту третя особа, ВАТ “Рівнельон”) та відкладено розгляду справи до 13липня2010року, яке відкладено до 10серпня2010року.

В судовому засіданні 10 серпня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не зявився, надавши при цьому письмові заперечення, які залучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши і вивчивши письмові пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (тут і далі по тексу нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом створюється Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі по тексту - Фонд).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Керівник виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Абзацом другим частини другої статті 12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Рівненський міський центр зайнятості.

Пунктом 2 частини другої статті 35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено обовязок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10жовтня2009року за платником страхових внесків ВАТ “Рівнельон” згідно поданої на адресу позивача третьою особою 14жовтня2009року Розрахункової відомості за 9місяців2009року визначена прострочена заборгованість (недоїмка) у розмірі 2406,01грн. (рядок 22).

28жовтня2009року ВАТ “Рівнельон” на адресу позивача надало письмові пояснення за №7/149, згідно із якими у Розрахунковій відомості від 14жовтня2009року допущена окрім іншого помилка в рядку “22”. Відповідно сума недоїмки за платником зі сплати страхових внесків становить не 2406,01грн., а 5108,07грн., з них недоїмка, яка виникла з вини банку по платіжних дорученнях і становить 4379,00грн.

Отже, судом встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків ВАТ “Рівнельон” до Рівненського міського центру зайнятості становить 4379,00грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на суму 4379,00грн., яка на його думку виникла з вини АКБ “Європейський” в особі відділення №30 у м.Рівне.

Вивчивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що 14жовтня2009року позивач отримав Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття. 28жовтня2009року на адресу Рівненського МЦЗ третьою особою надіслано пояснення щодо поданої 14жовтня2009року розрахункової відомості, в якому зазначається сума заборгованості, яка виникла з вини банку.

Судом встановлено, що строки на подання заяви про визнання кредитором банку сплинули 26вересня2009року, однак позивач дізнався про те, що Національним банком України призначена ліквідація АКБ “Європейський” та те, що позивач може подати заяву про визнання кредитором АКБ “Європейський” лише 15жовтня2009року (лист ВАТ “Рівнельон” від 14жовтня2009року №144-к).

Крім того, лише 28жовтня2009року від ВАТ “Рівнельон” на адресу позивача надійшли письмові пояснення за №7/149 щодо поданого звіту від 14жовтня2009року, у звязку із чим вимоги позивача до АКБ “Європейський” виникли вже після закінчення законодавчо закріплених терміну подання заяв про визнання кредитором.

Частиною третьою статті 89 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Частиною першою статті 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначено, що ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

У частині десятій статті 96 Закону України Про банки і банківську діяльність” передбачено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

У своєму запереченні на адміністративний позов, представник відповідача стверджує, що “оголошення про ліквідацію відповідача було опубліковано 26серпня2009року в газеті “Голос України” №158(4658)”, у звязку із чим письмові вимоги кредиторів приймалися до 26вересня2009року. Крім того, у запереченні стверджується, що позивач не предявив ліквідатору відповідача свої вимоги щодо включення його до реєстру вимог кредиторів у вищезазначений місячний строк, у звязку із чим та на підставі вимог частини десятої статті 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, станом на поточну дату вимоги позивача не підлягають розгляду та вважаються погашеними.

У своєму поясненні від 14квітня2010року №09-1518 представник позивача зазначає, що через відсутність можливості Рівненському міському центру зайнятості бути конкурсним кредитором за вищезазначених обставин, останнім було подано адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, з метою подання у разі задоволення позову, заяви про визнання поточних вимог Рівненського МЦЗ.

Суд погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Абзацом четвертим частини третьої статті 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що у разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Пунктом 5.9. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18грудня2000року №339 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16січня2001року за №30/5221 (далі по тексту Інструкція) визначено, що у разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати, ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Частиною другою статті 38 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно зі статтею 39 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до п. 9.11 Інструкції всі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Суд погоджується з висновком позивача, а відповідач у запереченні на адміністративний позов визнає свою вину в тому, що ним не забезпечено перерахування страхових внесків до Рівненського міського центру зайнятості одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати на суму 4379,00грн.

За правилами частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У своєму запереченні на позов, відповідач зазначає, що платіжні доручення ВАТ“Рівнельон” від 23липня2009року №111 і №112 та від 04серпня2009року №185 і №186, копії яких додані до позовної заяви, а також платіжні доручення, які призначалися ВАТ “Рівнельон” для перерахування коштів на оплату праці та надані на виконання відповідачу, - не були ним виконані, через відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації АКБ “Європейський”, на підставі відповідної постанови Правління Національного банку України від 19серпня2009року №489 та через недостатність коштів на кореспондентському рахунку відповідача.

Крім того, відповідач стверджує, що вищезазначені платіжні доручення взяті на облік за відповідним позабалансовим рахунком на підставі вимог пункту 1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління Національного банку України від 21січня2004року №22 (далі по тексту Інструкція НБУ від 21січня2004року №22).

Відповідно до пункту 1.12. Інструкції НБУ від 21січня2004року №22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобовязаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: “Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку”; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 12.1. розділу 12 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28серпня2001року №369 (далі по тексту Постанова НБУ 28серпня2001року №369), ліквідатор протягом пяти днів з дня публікації в газеті “Урядовий курєр” або “Голос України” повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання.

Відповідача стверджує, що на вимогу вищезазначених нормативно-правових документів, ліквідатор-відповідач повернув ВАТ “Рівнельон” розрахункові документи несплачені в строк з вини відповідача, які обліковувалися на позабансовому рахунку АКБ “Європейський” в особі відділення №30 у м. Рівне, тобто платіжні доручення ВАТ “Рівнельон” від 23липня2009року №111 і №112 та від 04серпня2009року №185 і №186, були повернуті без виконання, що підтверджується відміткою відповідача на звороті вказаних платіжних доручень.

Крім того, представник відповідача стверджує, що “без виконання були повернуті й інші розрахункові документи ВАТ “Рівнельон”, що призначалися для виплати заробітної плати”, що підтверджується довідкою ліквідатора АКБ “Європейський” від 18лютого2010року №6965. При цьому третя особа звернулася до відповідача із заявою про включення її до вимог кредиторів відповідача, вимоги ВАТ “Рівнельон” були акцептовані (прийняті) ліквідатором відповідача на всю заявлену суму, а саме: 363603,98грн. та віднесені до 7-ї черги задоволення вимог кредиторів банку.

Представник позивача, не погоджуючись із доводами представника відповідача у письмовому поясненні на заперечення до адміністративного позову від 14квітня2010року №09-1518, зазначає, що твердження відповідача про те, що не проведені розрахункові документи, які призначалися для сплати страхових внесків і виплати заробітної плати працівникам були повернуті ВАТ “Рівнельон” - не відповідає дійсності, бо дане твердження відповідача не підтверджується жодним документом, крім довідки виданої самим ліквідатором АКБ “Європейський” (від 18лютого2010року №6965). В даній довідці є лише відомості про включення ВАТ “Рівнельон” до реєстру вимог кредиторів, на всю заявлену суму 363603,98грн., без жодного документального підтвердження про те, що саме входить в дану суму. В довідці від 18лютого2010року №6965 зазначається лише про те, що “усі платіжні документи, у т. ч. і ті, що стосуються виплати заробітної плати, були повернуті ВАТ “Рівнельон” без виконання у період 26серпня2009року 01вересня2009року”. Представник позивача стверджує, що довідка від 18лютого2010року №6965 не містить жодного посилання, із додаванням підтверджуючих документів, платіжні доручення на виплату заробітної плати за який саме період були повернуті без виконання. У звязку із чим представник позивача вважає, що дана довідка не може бути належним доказом у суді, бо її зміст не підтверджено жодним документом.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із такими доводами представника позивача частково враховуючи наступне.

В силу статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Як вбачається з довідки від 18лютого2010року №6965, доданої представником відповідача до заперечення на адміністративний позов “заява-вимога кредитора ВАТ “Рівнельон”, код ЄДРПОУ 04594686 від 16вересня2009року прийнята в роботу, акцептована на всю заявлену суму 363603,98грн., віднесена до 7-ї черговості задоволення вимог кредиторів Банку. …усі платіжні доручення, у т. ч. і ті, що стосуються виплати заробітної плати, були повернуті ВАТ “Рівнельон” без виконання у період 26серпня2009року 01вересня2009року”.

Ретельно вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що платіжні доручення ВАТ “Рівнельон” від 23липня2009року №111 і №112 та від 04серпня2009року №185 і №186, були повернуті без виконання 31серпня2009року, що підтверджується відміткою відповідача на звороті вказаних платіжних доручень і копії яких додані до позовної заяви, у звязку із чим суд вважає доводи представника відповідача в цій частині ,такими, що відповідають дійсності. Всі інші платіжні доручення у т. ч. і ті, що стосуються виплати заробітної плати ВАТ “Рівнельон” в адміністративній справі №2а-177/10/2670 відсутні і на вимогу суду надати підтвердження перерахування заробітної плати ВАТ “Рівнельон” за період квітень-липень 2009року третьою особою не надані.

Частиною шостою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо особа , яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що інформація, викладена у довідці від 18лютого2010року №6965 та надана представником відповідача не підтверджується жодним документом, окрім копій платіжних доручень ВАТ “Рівнельон” від 23липня2009року №111 і №112 та від 04серпня2009року №185 і №186, повернутих без виконання, у суду не має достатніх підстав вважати довідку від 18лютого2010року №6965 належними і допустимим доказом у даній справі.

Щодо спірності факту перерахування відповідачем коштів на оплату праці за платіжними дорученнями ВАТ “Рівнельон”, що за твердженнями відповідача були надані до виконання АКБ “Європейський” в особі відділення №30 у м. Рівне, а пізніше повернуті третій особі разом із платіжними дорученнями для сплати страхових внесків, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацом першим частини третьої статті 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Абзацом третім частини третьої статті 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, у разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що заробітна плата має перераховутися одночасно із перерахуванням страхових внесків.

З матеріалів справи видно, що відповідно до даних Розрахункової відомості ВАТ “Рівнельон” від 14жовтня2009року та листа-пояснень третьої особи від 28жовтня2009року, недоїмка за платником зі сплати страхових внесків становить 5108,07грн., з них недоїмка, яка виникла з вини банку по платіжних дорученнях становить 4379,00грн., а заборгованість по заробітній платі відсутня. Відсутність заборгованості по заробітній платі, при цьому очевидна наявність недоїмки, є на думку представника позивача фактом проведення банком заробітної плати, але незабезпечення перерахування страхових внесків до Фонду.

Заперечуючи позов представник відповідача стверджує, що відповідачем не були перераховані кошти на оплату праці і сплату страхових внесків третьої особи і всі платіжні доручення по перерахуванню цих коштів були повернуті без виконання у період 26серпня2009року 01вересня2009року.

Зобовязання суду надати документи, що стосуються предмета спору і підтверджують перерахування або повернення платіжних документів без виконання, а ні третьою особою, а ні відповідачем не виконані, що враховуючи вимоги частини шостої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дає право суду вирішувати справу на основі наявних доказів, якими є дані Розрахункової відомості ВАТ “Рівнельон” від 14жовтня2009року та листа-пояснень третьої особи від 28жовтня2009року, за якими обліковується недоїмка зі сплати страхових внесків на суму 4379,00грн., яка виникла з вини банку.

На час розгляду даного спору заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009року у розмірі 4379,00грн. не сплачено, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості (недоїмки), яка виникла з вини Акціонерного комерційного банку “Європейський” в особі відділення №30 у місті Рівне по перерахуванню страхових внесків, а саме сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників Відкритого акціонерного товариства “Рівнельон” у розмірі 4379,00грн. у встановлені законодавством строки і на час судового розгляду на відповідні рахунки позивача не перераховано; доказів перерахування вказаної суми страхових внесків відповідачем, станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Рівненського міського центра зайнятості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Рівненського міського центра зайнятості задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Європейський” в особі відділення №30 у місті Рівне (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38, кв. 44 ідентифікаційний код 19359904) на користь Державного бюджету України (Управління ДКУ у м. Рівне, ЗКПО 22586331, банк: Головне управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, розрахунковий рахунок №37175971900002) заборгованість з страхових внесків від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників у розмірі 3184,73грн. (три тисячі сто вісімдесят чотири гривні сімдесят три копійки).

3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку “Європейський” в особі відділення №30 у місті Рівне (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38, кв. 44 ідентифікаційний код 19359904) на користь Державного бюджету України (Управління ДКУ у м. Рівне, ЗКПО 22586331, банк: Головне управління ДКУ в Рівненській області, МФО 833017, розрахунковий рахунок №37175971900002) заборгованість з страхових внесків, утриманих роботодавцями з суми виплат найманим працівникам у розмірі 1194,27грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко