Постанова № 11014231, 31.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 год. 25 хв.

м. Миколаїв

31.08.2010 Справа № 2а-3592/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. при секретарі судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001 доВідкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга",

вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54000

простягнення адміністративно-господарських санкцій, стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 70651,34 грн.,

за участю

представника позивача: Скопенко В.М.

представника відповідача: Шибка О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»(відповідач) адміністративно-господарських санкцій в сумі 57904,42 грн. за невиконання у 2007-2008 роках передбаченого статтею 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(надалі Закон № 875) нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в сумі 12746,92 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач надав письмові заперечення на позов (ар. с. 30-35), в яких зазначив таке. Підприємством було вжито всіх можливих заходів для працевлаштування інвалідів; за невиконання нормативу відповідач добровільно і своєчасно сплатив суми санкцій; ані Законом № 875, ані Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434) позивачу не надано право донараховувати адміністративно-господарські санкції; акт перевірки, за результатами якої відповідачу були предявлені відповідні вимоги, не містить достовірної інформації щодо середньооблікової кількості інвалідів і нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»позивач не мав права здійснювати перевірку відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала; представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вказано у частині 1 статті 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина 9 статті 19 Закону № 875).

До 24.02.2007 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів подавався за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 338 (надалі наказ № 338); з 24.02.2007 за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 (надалі наказ № 42).

У лютому 2008 року відповідач подав позивачу «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік»(ар. с. 34, форма згідно з наказом № 338), в якому вказав таке:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) 230;

- з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) 7;

- кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 (осіб) 9;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.) 14964,10.

Виходячи з цього звіту, замість 9 інвалідів за нормативом у відповідача у 2007 році працювали 7 інвалідів. Суму адміністративно-господарських санкцій за 2 робочих місця (29892,20 грн., як зазначено у звіті) відповідач сплатив, цей факт позивачем не заперечується.

У лютому 2009 року відповідач подав позивачу «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік»(ар. с. 35, форма згідно з наказом № 42), в якому вказав таке:

-середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) 176;

-з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) 6;

-кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 (осіб) 7;

-середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.) 20599,43 грн.

Виходячи з цього звіту, замість 7 інвалідів за нормативом у відповідача у 2008 році працювали 6 інвалідів. Суму адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце (20599,40 грн., як зазначено у звіті) відповідач сплатив, цей факт позивачем не заперечується.

Статтею 19 Закону № 875 передбачено, що відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. Аналогічна норма міститься у підпункті 3 пункту 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів.

5-6 листопада 2009 року позивач здійснив перевірку відповідача на предмет дотримання у 2007, 2008 роках вимог статей 19 і 20 Закону № 875, за результатами якої склав акт № 163 (ар. с. 7-9). В акті позивач, з посиланням на поданий відповідачем звіт з праці за січень-грудень 2007 року (форма № 1-ПВ, затверджена наказом Держкомстату України від 11.08.2004 № 472 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень з праці», ар. с. 32) вказав, що у 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за період з початку року складала 239 осіб (у звіті форми № 10-ПІ 230 осіб). Відповідно, як вказав позивач в акті, норматив складав 10 робочих місць (у звіті форми № 10-ПІ 9 осіб). Розбіжностей між даними звітів форми № 10-ПІ і форми № 1-ПВ за 2008 рік позивач в ході перевірки не виявив.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, невідповідність між цифрами (230 і 239) в ході перевірки була встановлена виключно шляхом співставлення даних звітів (і це відображено в акті), інше документальне підтвердження того, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2007 році складала 239 осіб, відсутнє. В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення щодо розбіжностей між даними звітів за 2007 рік в частині середньооблікової кількості штатних працівників (ар. с. 67). Враховуючи це, суд погоджується з відповідачем в тому, що відомості, які містяться у звіті форми № 10-ПІ за 2007 рік, є достовірними, оскільки не спростовані позивачем. Відповідно, норматив робочих місць складав 9 осіб, як визначив відповідач.

Крім того, актом перевірки позивач встановив, що протягом 2007 року у відповідача працювали 5 інвалідів (а не 7, як вказав у звіті відповідач), протягом 2008 року 5 осіб (а не 7, як вказав у звіті відповідач).

Стосовно цих розбіжностей представник позивача надала пояснення (ар. с. 68-70), в яких зазначила таке. Згідно з пунктом 3.2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ поштова-річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів»(затверджена наказом № 338) у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Аналогічна норма міститься у пункті 3.2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» (затверджена наказом № 42).

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, визначається згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286. Кількість інвалідів, яка зазначена в акті перевірки, була визначена позивачем відповідно до положень цієї Інструкції.

Представник відповідача з доводами представника позивача в судовому засіданні погодився.

Як вказано у частинах 1, 2 статті 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі даних перевірки позивач визначив суму адміністративно-господарських санкцій і пені (ар. с. 10-12).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На думку суду, правомірним є застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі, яка визначена позивачем 24754,19 грн. (норматив 7, працювало 5, сплачено за 1, підлягає сплаті за 1).

Відносно санкцій за 2007 рік суд погоджується з відповідачем в тому, що норматив складав 9 і визнає обґрунтованими доводи позивача про те, що працювало 5 інвалідів. Отже, норматив складав 9, працювало 5, сплачено за 2, підлягає сплаті за 2.

Виходячи з цього, сума адміністративно-господарських санкцій складає:

3572100 грн. (ар. с. 32) : 230 = 15530,87 грн.

15530,87 грн. х 2 = 31061,74 грн. У 2010 році відповідач перерахував 9000 грн., відповідно, сума санкцій складає 22061,74 грн.

Сума пені, обчислена згідно з вимогами «Порядку нарахування пені та її сплати», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 (див. також розрахунок, ар. с. 10-11), з урахуванням того, що відповідач в погашення заборгованості в період з січня по березень 2010 року сплатив 9000 грн., складає:

31061,74 грн. х 0,03% = 9,32 грн. сума пені за день прострочення.

9,32 грн. х 636 днів прострочення (з 16.04.2008 по 12.01.2010) = 5927,52 грн.

12.01.2010 сплата 2000 грн.

29061,74 грн. (31061,74 грн. 2000 грн.) х 0,03% = 8,72 грн. сума пені за день прострочення.

8,72 грн. х 15 днів прострочення (з 13.01.2010 по 27.01.2010) = 130,80 грн.

27.01.2010 сплата 5000 грн.

24061,74 грн. (29061,74 грн. 5000 грн.) х 0,03% = 7,22 грн. сума пені за день прострочення.

7,22 грн. х 55 днів прострочення (з 28.01.2010 по 23.03.2010) = 397,10 грн.

23.03.2010 сплата 2000 грн.

22061,74 грн. (24061,74 грн. 2000 грн.) х 0,03% = 6,62 грн. сум пені за день прострочення.

6,62 грн. х 64 дні прострочення (з 24.03.2010 по 26.05.2010) = 423,68 грн.

Загальна сума пені: 5927,52 грн. + 130,80 грн. + 397,10 грн. + 423,68 грн. = 6879,10грн.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга», ідентифікаційний код 25379615, місцезнаходження вул.Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011, на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 44128,21 грн. (сорок чотири тисячі сто двадцять вісім гривень 21 копійка) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 9566,82 грн. (девять тисяч пятсот шістдесят шість гривень 82 копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна