Постанова № 11013841, 26.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року 16:02 Справа № 2а-3262/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Марченко І.В.

за участю:

представника позивача: Деркач І.Б.

представника відповідача: Горобченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про: визнання дій неправомірними; визнання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість нечинним; зобовязання вчинити певні дії

08.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання дій відповідача щодо винесення акта №213 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації ТОВ «Енергомехкомплект» як платника податку на додану вартість неправомірними; визнання нечинним рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомехкомплект»; зобовязання відповідача внести запис до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомехкомплект» з дати анулювання.

Ухвалою суду від 09.06.2010 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.108 КАС України для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

Позивач усунув недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 01.07.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3262/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 21.08.2010. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.08.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 26.08.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач надав письмові доповнення до адміністративному позову від 26.08.2010, проте у судовому засіданні заявив про їх відкликання, просив суд їх не розглядати. Позовні вимоги підтримує з підстав, зазначених у позові від 14.06.2010. Зазначає, що підстава анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, на яку посилається орган державної податкової служби в своєму акті №213 від 26.05.2010 а саме: «встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання», не може застосовуватись при прийнятті рішень щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, так як не передбачена п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника цього податку. Також зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», на яке посилається відповідач у спірному акті втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 №1071-р. Вважає спірний акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість №213 від 26.05.2010 незаконним та таким що підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначив, що з метою подальшого здійснення господарської діяльності ним було отримане нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100287222 від 08.06.2010.

У судовому засіданні позивач уточнив п.2 позовної заяви та просив визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомехкомплект», оформлене актом №213 від 26.05.2010. З урахуванням клопотання в порядку ст.11 КАС України просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не погодився з позовними вимогами, з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що відповідачем на виконання вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» при звірці показників податкової звітності по ТОВ «Енергомехкомплект» за результатами автоматизованого співставлення встановлено факти декларування податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту за період: квітень, травень 2008 року, червень 2009 року, квітень 2010 року на загальну суму 478 827 грн. 69 коп. по деяким контрагентам позивача. На підставі зазначеного та керуючись нормами діючого законодавства підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Енергомехкомплект» є підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин. Також зазначив, що розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» набрало чинності з 09.09.2009. В зв'язку з цим норми зазначеного розпорядження застосовуються, починаючи з 09.09.2009 до всіх операцій платників податку на додану вартість, в тому числі і до операцій з виписування та обліку податкових накладних, незалежно від дати виписки податкових накладних. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер юридичної особи 316239108286) на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №11716097 від 29.03.2004.

26.05.2010 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя складено акт №213, в якому прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В акті №213 від 26.05.2010 зазначено, що акт складений комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №677 від 19.09.2008 (із змінами від 28.09.2009 №787), за наслідками встановлення факту виписування позивачем податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, що є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість».

Також судом встановлено, що ТОВ «Енергомехкомплект» отримано нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №1000287222 від 08.06.2010.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.

Згідно п.п. «в» п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01.03.2000 (надалі за тестом - Положення).

Відповідно до п. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як зазначено в акті про анулювання платника податку на додану вартість №213 від 26.05.2010 анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, було здійснено на підставі п.п. «в» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів (обов`язкових платежів)» у звязку з встановленням факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання.

Судом встановлено, що на час проведення анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивач не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Посилання ж відповідача на те, що підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, були положення «в» п.п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення органом державної податкової служби факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобовязання.

Конструкція п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині «або з будь-яких інших причин» не дає підстав для застосування розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів». Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі «будь-які інші причини» з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість.

До того ж, розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів» втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1071-р. Дата набрання чинності 19.05.2010.

Таким чином на час прийняття спірного акту №213 від 26.05.2010 розпорядження КМУ №1120-р від 09.09.2009 втратило чинність.

Крім того, підпунктом 25.2.1 Положення передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах “б” - “ґ” пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

-Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону);

-документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт “в” пункту 9.8 статті 9 Закону).

В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-ПДВ (Додаток № 5 до Положення) передбачено обов`язкове заповнення графи «документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ».

В оскаржуваному акті жоден із вищеперерахованих документів не зазначений. При цьому зазначення у вказаній графі положень п.п. «в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», розпорядження КМУ від 09.09.2009 №1120-р «Деякі питання адміністрування податків зборів» є безпідставним, оскільки нормативне обґрунтування не є і не може бути документальним підтвердженням наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомехкомплект», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи зазначене рішення, суд бере до уваги також наступне.

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зокрема, з підстав, наведених у пунктах “а” та “ґ” пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника зазначеного податку, попереднє свідоцтво якої було анульовано.

Разом із тим, ця особа не позбавлена права оскарження в адміністративному суді рішення про анулювання попередньої реєстрації платника податку на додану вартість, якщо вважає відповідне рішення податкового органу протиправним.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Якщо в зазначений період податковим органом було видано нове свідоцтво платника податку одній і тій самій особі, таке рішення також є протиправним, оскільки відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” реєстрація особи як платника податку на додану вартість супроводжується присвоєнням такій особі індивідуального податкового номера, який використовується для справляння цього податку і є унікальним. Відповідно до наведеного одна особа може бути зареєстрована платником податку на додану вартість лише один раз.

Отже рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя від 04.06.2010 про повторну видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» свідоцтва платника податку на додану вартість від 08.06.2010 за №100287222 також є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд зазначає, що таке рішення втрачає чинність із моменту набрання законної сили постанови суду.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя від 04.06.2010 про повторну видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» свідоцтва платника податку на додану вартість від 08.06.2010 за №100287222.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання дій відповідача щодо винесення акта №213 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість неправомірними; визнання нечинним рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача; зобовязання відповідача вчинити певні дії задовольнити.

2.Визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя щодо винесення акта № 213 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації ТОВ «Енергомехкомплет» (поштова адреса: вул.Експресівська, буд.26, м.Запоріжжя, 69008; юридична адреса: вул.Лобановського, буд.9, кв.26, м.Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 31623914) як платника податку на додану вартість неправомірними.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енергомехкомплект» (поштова адреса: вул.Експресівська, буд.26, м.Запоріжжя, 69008; юридична адреса: вул. Лобановського, буд.9, кв.26, м.Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 31623914), оформлене актом №213 від 26.05.2010. Рішення є скасованим з моменту набрання рішенням законної сили.

4.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Запоріжжя внести запис до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (поштова адреса: вул.Експресівська, буд.26, м.Запоріжжя, 69008; юридична адреса: вул. Лобановського, буд.9, кв.26, м.Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 31623914) з дати анулювання.

5.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Запоріжжя від 04.06.2010 про повторну видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» свідоцтва платника податку на додану вартість від 08.06.2010 за №100287222. Таке рішення втрачає чинність із моменту набрання законної сили постанови суду.

6.Стягнути з Державного бюджету України на користь вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомехкомплект» (поштова адреса: вул.Експресівська, буд.26, м.Запоріжжя, 69008; юридична адреса: вул. Лобановського, буд.9, кв.26, м.Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 31623914) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 31.08.2010