Постанова № 11013451, 21.06.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 рокуСправа № 2а-1494/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, Мінька О.Є.,

представника відповідача Сахарук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом малого підприємства «Сатурн» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Сатурн» звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2009р. № 0002702399/0 та від 14.01.2010р. № 0002702399, якими податковий орган визначив товариству податкове зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 102000грн., в тому числі: 75000грн. за основним платежем та 27000грн. штрафної санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- товариством 15.11.2009р. була подана первинна скарга за №117 на податкове повідомлення-рішення №0002702399/0 від 03.11.2009р. до Луцької ОДПІ, однак відповідача щодо розгляду скарги не було надіслано у визначені законодавством строки, що дає позивачу підстави стверджувати про повне задоволення скарги на користь платника податків;

- позивачем при проведенні перевірки та при розгляді скарги були надані всі необхідні первинні документи щодо здійснення витрат за договором про надання юридичних послуг та договором про надання інформаційно-маркетингових послуг, оформлених згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та які відповідно до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є підставою для віднесення таких витрат до валових витрат підприємства - податкові накладні, договір про надання юридичних послуг, договір про надання інформаційно-маркетингових послуг, акти здачі-прийняття робіт, а тому висновки податкового органу про включення товариством до складу валових витрат в перевіреному періоді витрат за отримані послуги, які не повязані з господарською діяльністю МП «Сатурн» не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, і, крім того, зазначили, що підприємством в результаті отриманих інформаційно-маркетингових послуг «Торгівельна база будівельних матеріалів» було одержано дохід від здачі в оренду торговельної бази та як результат надання юридичних послуг представлено в судове засідання копії ухвал і рішення господарського суду Волинської області по справі, в якій брала участь працівник Волинської торгово-виробничої корпорації.

Відповідач у своєму запереченні та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що проведеною перевіркою встановлено, що отримані в період з січня 2008 року по березень 2009 року інформаційно-маркетингові послуги та в період з січня по липень 2008 року юридичні послуги жодного звязку з виробничою діяльністю позивача не мають, крім того, жодної економічної доцільності здійснення таких витрат з огляду на прибуток, що отриманий позивачем в 2007-2009 роках згідно поданих декларацій, підприємством не наведено, необхідності в таких послугах не було.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому судом враховано наступне:

З 30.09.2009р. по 20.10.2009р. працівниками ДПА у Волинській області та Луцької ОДПІ проведено планову виїзну малого підприємства «Сатурн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., про що складено акт перевірки від 23.10.2009р. №385/23-99/13358720.

Перевіркою встановлено порушення МП «Сатурн» вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 75000грн., в тому числі: за ІІ квартал 2008 року в сумі 15000грн. та І квартал 2009 року в сумі 60000грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002702399/0 від 03 листопада 2009 року про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 102000грн., в т. ч.: 75000грн. основного платежу та 27000грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Луцької ОДПІ подано скаргу №117 від 15.11.2009р., однак рішенням від 14.11.2010р. №168/25-006 первинну скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами оскарження в адміністративному порядку Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002702399/1 від 14.01.2010р.

Висновки перевірки та рішення про результати розгляду скарг позивача мотивовані тим, що позивачем до валових витрат віднесено вартість інформаційно-маркетингових послуг, отриманих від ТзОВ «Тивер» та юридичних послуг, отриманих від Волинської торгово-виробничої корпорації, в той час як підприємством не надано документів, які б свідчили про використання отриманих послуг в господарській діяльності, а подані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не містять детального визначення переліку наданих послуг та їх конкретного звязку зі специфікою діяльності МП «Сатурн».

МП «Сатурн» до складу валових витрат у 1 півріччі 2008 року (2 квартал) віднесено вартість юридичних послуг в сумі 60000грн. (акт виконаних робіт від 30.06.2008р. № ОУ-0000006), отриманих від Волинської торгово-виробничої корпорації (код 13361231), засновником (учасником) якої є МП «Сатурн» та до складу валових витрат 1 кварталу 2009 р. віднесено вартість інформаційно-маркетингових послуг в сумі 240000грн. (акт виконаних робіт від 31.03.2009 р. № ОУ-00(К)001), отриманих від ТзОВ «Тивер» (код 13353421).

З приводу укладених позивачем договорів, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

1. 27.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тивер» (Виконавець) та малим підприємством «Сатурн» (Замовник) укладено договір №01/12-07-П про надання інформаційно-маркетингових послуг «Торгівельна база будівельних матеріалів» (далі Договір №01/12-07-П).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору №01/12-07-П Виконавець зобовязується надати Замовнику інформаційно-маркетингові послуги згідно завдання останнього, які повязані з пошуком наступних виробників: а) виробники лісоматеріалів, б) виробів з деревини, в) виробники вікон та дверей, г) виробники покрівельних матеріалів, д) виробники деревяних будинків, г) виробники цегли; пошук спрямований на встановлення можливості та перспективи для торгівельної бази будівельних матеріалів Замовнику.

Згідно з п.3.1 Договору №01/12-07-П оплата за послуги, що зазначені в п.1.1 даного Договору та надані Виконавцем є договірною та становить 300000грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат позивачем витрат на оплату послуг Виконавця по Договору №01/12-07-П МП «Сатурн» представлено, крім власне договору, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 31.03.2009р. та звіт «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» без номеру та дати, однак із замовленням від 27.12.2007р. щодо створення торгівельної бази будівельних матеріалів.

Факт здачі-прийняття інформаційно-маркетингових послуг засвідчено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 31.03.2009р. на суму 288000грн., в т.ч. ПДВ 48000грн.

Як вбачається з наданого суду Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 31.03.2009р. в ньому не зазначено ні представника Замовника, ні представника Виконавця робіт (надання послуг), лише вказано, що даний акт затверджений директором ТзОВ «Тивер» ЛТД і директором МП «Сатурн», що фактично являються однією особою ОСОБА_1

Прийняття робіт - це право замовника; саме він визначає належність їх виконання. В зазначеному Акті не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які здійснювали дослідження, джерел інформації. Суд відзначає, що Акт було складено без зауважень до якості робіт. В той же час, враховуючи зміст наданих суду матеріалів, у замовника мали б виникнути зауваження щодо обсягу дослідження, оскільки вони не відповідають умовам договору. Адже лише у разі якісного виконання дослідження, результати маркетингового дослідження могли б бути використані у господарській діяльності замовника та сприяти підвищенню прибутковості. Відсутність таких зауважень суд оцінює як байдужість замовника (позивача у справі) до результатів дослідження, і відповідно, відсутність наміру використовувати їх у господарській діяльності.

Надані суду матеріали, які названі позивачем «Звітом», а за фактично зазначеною на титульному листі назвою - «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» містять загальні відомості про будівельні матеріали (покрівельне покриття, віконні профілі, цеглу тощо) та деревяні будинки, їх виробників і узагальнені перспективи ринку. Зазначена інформація є загальною і не містить індивідуальних ознак, за якими її можна було б вважати створеною саме для встановлення можливості та перспективи для торгівельної бази будівельних матеріалів Замовнику, адже крім переліку виробників та посередників, відсутні жодні висновки щодо доцільності чи перспектив створення торгівельної бази будматеріалів.

Суд звертає увагу також на те, що в жодному документі, які складалися у зв'язку із укладенням Договору №01/12-07-П, не зазначено прізвища осіб, які проводять дослідження, відсутні підписи та реквізити. В судовому засіданні представники позивача не змогли навести прізвище жодного спеціаліста, який був задіяний в маркетинговому дослідженні.

Таким чином, «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» не містять ознак первинного документа у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Також судом взято до уваги, що під час перевірки ні Договір №01/12-07-П, ні матеріали під назвою «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів» не були представлені позивачем, хоча ДПА у Волинській області згідно з листом №5082/10/23-512 від 13.10.2009р. просила надати копії підтверджуючих документів та пояснень, що свідчать про використання отриманих послуг в господарській діяльності.

Посилання позивача, що такі документи були надані згідно з супровідним листом від 26.10.2009р. (отримано ДПА у Волинській області 27.10.2009р.), судом до уваги не приймається, оскільки даний лист надійшов вже після складення акту перевірки, тобто 23.10.2009р. і, крім того, даним листом також не надавались відповідачу для огляду матеріали під назвою «Інформаційно-маркетингові послуги. Торгівельна база будматеріалів».

Надані позивачем договір оренди нерухомого майна №01/08-ЦМК від 01.07.2008р., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) як результати проведення маркетингових досліджень з отриманням позивачем прибутку, на думку суду жодним чином не можуть підтверджувати звязок між отриманими дослідженнями та господарською діяльністю МП «Сатурн», оскільки здача в оренду цілісного майнового комплексу була проведена в липні 2008 року, а послуги отримані 31.03.2009р., тобто ще до закінчення маркетингових досліджень позивач здав обєкт нерухомості в оренду як торгівельну базу будматеріалів, що підтверджує відсутність необхідності у проведенні таких досліджень.

2. 03.01.2008р. між Волинською торгово-виробничою корпорацією (Виконавець) та малим підприємством «Сатурн» (Замовник) укладено договір №01/01-08-ЮП про надання юридичних послуг (далі Договір №01/01-08-ЮП).

Відповідно до п. 2.1 Договору №01/01-08-ЮП Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: представництво інтересів підприємства 1500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; правова підтримка в переговорному процесі 500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; правове забезпечення інвестиційної діяльності - 500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; юридичний супровід різного роду договорів, угод 1000грн на місяць, в т.ч. ПДВ; надання правових консультацій 1000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; підготовка проектів договорів, складання юридичної документації 2500грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; комплексний юридичний супровід підприємства в судах всіх інстанцій 3000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ; юридичний супровід по оформленню кредитів в установі банку 12000грн. на місяць, в т.ч. ПДВ за період дії договору (1-ше півріччя).

Згідно з п.3.3 Договору №01/01-08-ЮП сума договору становить 72000грн., в тому числі ПДВ.

Даний Договір було надано на вимогу відповідача лише 27.10.2009р., тобто після завершення перевірки та складення акту перевірки від 23.10.2009р., хоча ДПА у Волинській області згідно з листом №5082/10/23-512 від 13.10.2009р. просила надати в строк до 14.10.2009р. належним чином завірені копії підтверджуючих документів та пояснень, що свідчать про використання отриманих послуг в господарській діяльності.

В підтвердження отримання юридичних послуг по Договору №01/01-08-ЮП позивачем під час перевірки та при подачі адміністративного позову було подано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006, у якому вказано, що даний акт затверджений директором Волинської ТВК і директором МП «Сатурн», що фактично являються однією особою ОСОБА_1, однак підпис стоїть лише під затвердженням МП Сатурн. Разом з тим, даний акт містить дані про наступні надані послуги юридичні послуги за ІІ півріччя 2008 року, в той час як Договір №01/01-08-ЮП діяв в першому півріччі 2008 року.

В зазначеному Акті не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які надавали юридичні послуги.

В судове засідання представниками позивача було надано також акт виконаних робіт б/н від 30.06.2008р. до Договору №01/01-08-ЮП від 03.01.2008р. у якому конкретизовано які саме роботи виконувались, а саме: продубльовано п.2.1 Договору №01/01-08-ЮП.

Такий акт виконаних робіт суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки він суперечить раніше поданому при проведенні перевірки та при подачі адміністративного позову акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006, при цьому судом також враховано, що гр. ОСОБА_1 являється директором як МП «Сатурн», так і Волинської ТВК, а отже зазначені документи як акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. №ОУ-0000006 і акт виконаних робіт б/н від 30.06.2008р. не містять ознак первинного документа у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Подані позивачем в підтвердження використання в господарській діяльності наданих Волинською ТВК юридичних послуг копії ухвал та рішення господарського суду Волинської області у справі №1/60-48 жодним чином не свідчать про економічну доцільність та мету отримання вигоди в своїй господарській діяльності від наданих юридичних послуг, оскільки згідно з п.2.1 Договору №01/01-08-ЮП вартість комплексного юридичного супроводу підприємства в судах всіх інстанцій становила 3000грн. на місяць, відповідно вартість участі представників Волинської ВТК при представництві інтересів МП «Сатурн» у справі №1/60-48 за 5 місяців розгляду справи склала 15000грн., в той час як ціна позову складала 4167грн.34коп.

Також представниками позивача не представлено жодних доказів про оформлення кредитів в банку, веденні інвестиційної діяльності тощо, в яких юридичний супровід надавала б Волинська ВТК.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неправомірним віднесення позивачем до валових витрат понесених МП «Сатурн» витрат по оплаті договорів №01/12-07-П від 27.12.2007р. про надання інформаційно-маркетингових послуг «Торгівельна база будівельних матеріалів» в сумі 240000грн. та №01/01-08-ЮП від 03.01.2008р. про надання юридичних послуг в сумі 60000грн.

Судом також не взято до уваги твердження позивача, що в звязку з пропуском податковим органом строку надання відповіді на скаргу платника дана скарга вважається задоволеною на користь МП «Сатурн» з огляду на наступне.

15.11.2009р., МП «Сатурн» на адресу Луцької ОДПІ було подано скаргу (вих. № 117) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2009р. за №0002702399/0.

03.12.2010р. Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про продовження строку розгляду справи в звязку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів перевірки підприємства та перевірки викладених у скарзі фактів. Дане рішення було направлено платнику податку на юридичну адресу: м.Луцьк, вул. Брянського, 4, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Факт отримання даного рішення скаржником засвідчується поштовою листівкою з відповідною відміткою про отримання (наявна в матеріалах справи).

14.01.2010р. за вих. № 168/10/25-006 Луцькою ОДПІ було прийнято рішення про результати розгляду скарги МП «Сатурн», відповідно до якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009р. №0002702399/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 102000грн., в т.ч. за основним платежем 75000грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27000грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення. Зазначене рішення про результати розгляду скарги платника податків було направлено скаржнику на юридичну адресу зазначену останнім у скарзі рекомендованим листом з повідомлення про вручення ( копія поштової листівки додається).

Відповідно до абз.9, 10, 15 п.10 Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служи», затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за № 723/1748, рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву). У разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, рішення про результати розгляду скарги МП «Сатурн» (вих. № 168/10/25-006 від 14.01.2010р.) вважається надісланим (врученим) платнику 26.01.2010р., що підтверджується поштовою листівкою (наявна в матеріалах справи).

За таких обставин, суд вважає правомірним донарахування позивачу податкового зобовязання на підставі пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі Закон України №2181-ІІІ) за ставкою передбаченою п.10.1 ст.10 Закону України №334/94-ВР, тобто 25%, на суму 75000грн.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки недоплата в сумі 15000грн. встановлена в ІІ кв. 2008 року, а в сумі 60000грн. в І кв. 2009 року, то сума штрафних санкцій правомірно склала 9000грн. та 18000грн. відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.4, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 25 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук