Постанова № 11013233, 13.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.08.10Справа №2а-9385/10/8/0170 (14:08) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

від позивачів: не зявились

від відповідача: не зявився.

Суть спору: ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРКу наданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі; зобовязання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК надати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2010 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 16.07.2010 року відповідач неправомірно відмовив позивачам у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир та нежитлових пиміщень, зазначених у позові, на підставі того, що позивачами не наданий правовстановлюючий документ про право власності (користування) земельною ділянкою, вимагання якого позивачі вважають безпідставним.

Позивачі в судове засідання не зявились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, реєстр. № 1656, ОСОБА_2 належать на праві власності нежитлові приміщення в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.58-60).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 14.08.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11526142 від 14.08.2006 року (а.с.61).

Згідно з договором дарування від 16.08.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_4, реєстр.2364, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 32 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.72).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 22.08.2001 року, що підтверджується реєстраційним надписом на документі про право особистої власності (а.с.72).

Згідно з договором дарування квартири від 05.04.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, реєстр. 2681, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 33 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.74).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 19.04.2001 року, що підтверджується реєстраційним надписом на документі про право особистої власності (а.с.74).

Згідно з договором дарування квартири від 20.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_6, реєстр. 3336, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 34 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.75).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 10.08.2001 року, що підтверджується реєстраційним надписом на документі про право особистої власності (а.с.75).

Згідно з договором дарування квартири від 31.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_4, реєстр. 4662, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 39 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.78).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 01.11.2005 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8803533 від 01.11.2005 року (а.с.80).

Згідно з договором купівлі продажу квартири загального заселення від 24.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстр.4260, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 40 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.83).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 07.10.2004 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4987582 від 07.10.2004 року (а.с.85).

Згідно з договором дарування квартири загального заселення від 11.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстр. 665, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 41 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.88).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 18.03.2004 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3107503 від 18.03.2004 року (а.с.89).

Згідно з договором купівлі продажу від 27.12.2006 року, посвідченого нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_8, реєстр.3149, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 44 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.92).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 03.01.2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13119165 від 03.01.2007 року (а.с.94).

Згідно з договором купівлі продажу квартири від 21.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, реєстр.1540, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 45 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.100).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 31.07.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11391099 від 31.07.2006 року (а.с.102).

Згідно з договором дарування квартири загального заселення від 10.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстр. 665, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира № 46 в м.Сімферополі по АДРЕСА_1 (літ. «В») (а.с.104).

Право власності на вказану квартиру зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 21.04.2004 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3392192 від 21.04.2004 року (а.с.105).

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 2814 від 08.11.2008 року (а.с.30) надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконати протягом 2 років реконструкцію квартир № 32, 33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») в межах забудови з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру.

Проектною групою «Архонт Крим» розроблено робочий проект реконструкції квартир №32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі, який узгоджено ДП «Кримський експертно-технічний центр національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (експертний висновок О.№ 10.35850091.1055-09 від 13.03.2009 року, а.с. 9-10), Заступником голови Комітету архітектури та містобудування (висновок № 75 від 21.10.2009 року, а.с.11), Головним державним санітарним лікарем м.Сімферополя (висновок № 17 від 07.02.2009 року, а.с.12), Головним Державним інспектором пожежного нагляду м.Сімферополя Відділу державного пожежного нагляду м.Сімферополя Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в АРК (експертний висновок № 6/1 від 03.02.2009 року, а.с.13).

Крім того, відповідно до листа Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 06.10.2008 року № 1863 (а.с.14) будівля під літ. «В», яка розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.К.Лібкнехта, 36/вул.К.Маркса,49/пров.Галерейний, 3, на обліку в якості пам'ятника культурної спадщини не значиться.

Судом встановлено, що листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК від 16.07.2010 року позивачу відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі у звязку з відсутністю документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію (а.с.7).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, затвердженого Державною архітектурно-будівельної інспекцією України 06.12.2007р., відповідач є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, утвореним відповідно до наказу Держархбудінспекції від 26.10.2007 р. № 45, входить до сфери її управління, підзвітний і підконтрольний їй.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 428 від 05.04.2006 р. "Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції" Державна архітектурно-будівельна інспекція як урядовий орган державного управління утворена в складі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Таким чином, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим є державним органом виконавчої влади з законодавчо визначеними повноваженнями і, реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, є суб'єктом владних повноважень, тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення, що оскаржується позивачами, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" N 1699-III від 20.04.2000 р. (із змінами та доповненнями) дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;

відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);

фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);

Суд зазначає, що рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування серед документів, на підставі яких видається дозвіл на виконання будівельних робіт, відсутнє, через зміни в ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", внесені підпунктом 17 пункту 10розділу I Закону України від 16.09.2008 р. N 509-VI, які набрали чинності з 15 квітня 2009 року.

Отже, позивачами дотримано приписи ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" і відповідачу надані всі передбачені законодавством України дозвільні документи з реконструкції квартир та нежитлових приміщень.

Відповідно до частини 6 статті 319 Цивільного кодексу України, держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Суд критично ставиться до вимоги відповідача про необхідність надання документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, зважаючи на наступне.

Крім того, суд звертає увагу на статус спірної будівлі. Так, згідно матеріалів справи (технічних паспортів), вищевказані квартири та нежитлові приміщення знаходяться в багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини 2, 3 ст. 42 ЗК).

При цьому, прибудинковою територією вважають встановлену за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення та обслуговування жилого будинку й господарських і технічних будівель та споруд біля нього, тобто територію під жилим будинком, проїзди й тротуари, озеленені ділянки та ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів жителів будинку, для господарських потреб та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацією будинку.

З аналізу цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, та норм ст. 42 ЗК випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону від 29.11.01 N 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.02 N 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки (на якій розташований багатоквартирний жилий будинок) або її частини.

Як вбачається із матеріалів справи, обєднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м.Сімферополь АДРЕСА_1 на момент розгляду судом справи не утворено, але квартири вказаного будинку приватизовані. Таким чином, в силу неврегульованості законодавством України питання статусу користувача земельної ділянки багатоквартирного житлового будинку у разі не створення обєднання співвласників багатоквартирного будинку, позивачі не зобовязані створювати чи приймати участь у діяльності такого обєднання.

Суд приходить до висновку про те, що створити обєкт земельних правовідносин, а саме земельну ділянку, яка вилучатиметься із прибудинкової території і надаватиметься в оренду одному із співвласників або співкористувачів ділянки під багатоквартирним будинком неможливо, оскільки неможливо встановити окреме місцерозташування (адресу) під прибудованими чи реконструйованими приміщеннями. Крім того, надаючи земельну ділянку в оренду власнику приміщення, що розташоване в багатоквартирному будинку, порушуватимуться права інших співвласників чи співкористувачів земельної ділянки.

Крім того, відповідно до листа ЖЕД № 2 КП ЖЕО Желєзнодорожного району м.Сімферополя № 173 від 01.08.2010 року (а.с.156) земельна ділянка під квартирами №32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (літ. «В») знаходиться на балансі КП ЖЕО Желєзнодорожного району м.Сімферополя.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про те, що проведення реконструкції і будівництва прибудов, господарських будівель, додаткових входів та інших аналогічних обєктів у багатоквартирних житлових будинках віднесено до поліпшення житлово-побутових умов і не може розглядатися як обєкт містобудування, для оформлення права власності на який вимагатиметься документ, що встановлює право власності чи користування земельною ділянкою.

Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до п.6.5 Регіональних правил забудови та використання території в Автономній Республіці Крим, затверджених постановою Верховної Ради АР Крим від 18.09.02 №241-3/02 “Про затвердження Регіональних правил забудови та використання території в Автономній Республіці Крим”, на виконання будівельних робіт з капітального ремонту, реставрації, реконструкції, якщо вона виконується в межах діючої забудови, замовник надає в інспекцію ДАБК документацію згідно з п.п. 6.2, за виключенням документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою (власності на неї).

Крім того, суд зауважує на тому, що вимога про надання документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою повинна стосуватися лише обєктів первинної забудови та саме обовязків забудовника земельної ділянки, а оскільки спірний обєкт нерухомого майна вже збудований, питання про наявність документу, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою повинно бути вирішеним на стадії здійснення первинного будівництва цього обєкту нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не має права вимагати документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію при видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції зазначених квартир та нежитлових приміщень.

Стаття 71 КАС України передбачає обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що позивач в адміністративному позові, крім того, просить визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРКу надані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі.

Проаналізувавши зазначені позовні вимоги суд приходить до висновку, що фактично позивач просить визнати протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АвтономнійРеспубліці Крим у видачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі, викладену у листі від 16.07.2010 року.

У ході розгляду справи відповідач не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд знаходить вказану відмову противоправною, такою, що порушує права позивача, які підлягають судовому захисту. У звязку з чим суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги саме в вищевказаній редакції.

Крім того, суд задовольняє позовні вимоги щодо зобовязання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АвтономнійРеспубліці Крим надати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир №32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь кожного з позивачів судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 13.08.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 17.08.2010 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АвтономнійРеспубліці Крим у видачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир № 32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі, викладену у листі від 16.07.2010 року.

3. Зобовязати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в АвтономнійРеспубліці Крим надати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартир №32,33,34,39,40,41,44,45,46 та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (літ. «В») з улаштуванням допоміжних входів для розміщення торгівельно-офісного центру в м.Сімферополі.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

5. Стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.