Рішення № 11013056, 30.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2010 р. Справа № 47/186-10

вх. № 5468/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мукоїди Л.В. довіреність №29-12/09-3 від 29.12.09 р.;

відповідача - Овчаренко В.В. довіреність бн від 22.07.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків

про стягнення 1151281,04 грн.

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

про визнання недійсним окремих положень договору фінансового лізингу.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" грошових коштів у розмірі 1 151 281,04 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 11 512,82 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позивач надав 16 серпня 2010 року надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за виставленими рахунками - фактурами на оплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу №LС2529-05/08 від 09 червня 2009 року в сумі 988 167,31 грн., пеню у розмірі 65 732,49 грн., 3% річних у розмірі 19 718,65 грн., інфляційні у розмірі 69 234,42 грн. та витрати на сплату страхових внесків в сумі 8 428,17 грн., а всього 1 151 281,04 грн. Також позивач просить зобов"язати відповідача повернути позивачу майно, що було передано на умовах фінансового лізингу без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, а саме: прес - ножиці "Squalo 1300" виробництва компанії "Inq.Bonfiqlioli", 2008 року випуску у кількості 1 одиниця. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача 16 серпня 2010 року надав клопотання про перенесення розгляду справи (вх.№15961), в якому просив в зв"язку зі складністю справи продовжити строк розгляду справи строком на 15 днів, перенести розгляд справи на більш тривалий термін, у зв"язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2010 року вищевказані збільшення позовних вимог прийняті судом, розгляд справи продовжено з урахуванням цих змін та відкладено до 25 серпня 2010 року о 11-00. Крім того, задоволено клопотання відповідача про перенесення розгляду справи та продовження строку розгляду та продовжено строк розгляду справи до 31 серпня 2010 року.

25 серпня 2010 року відповідач у судовому засіданні надав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" в якій просить визнати недійсними положення п. 4.2. Договору фінансового лізингу № L2529-05/08 від 09.06.2009 року, яким визначається, що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування Предмету лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR 3М плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу. Визнати недійсними положення п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу № L2529-05/08 від 27.05.2008 року, яким визначено, що у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR (iндикативна процентна ставка пропозиції міжбанківських депозитів в ЄВРО першокласних банків в Європейських та Грошових Союзах. EURIBOR визначається на 11:00 за центральноєвропейським часом пропозицій СПОТ (Т+2). При реалізації цього Договору, ставка EURIBOR визначається на відповідну дату за даними сайту www.eurobor.оrg, а в разі неможливості отримати такі дані - системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п. 4.9. Договору сторони обрали валюти - Євро) або розміру ставки USD LIBOR (фіксована iндикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставко пропозиції ресурсів банків-члєнів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Соnributor Раnel Ваnks). Фіксується на 11:00 за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього Договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п.4.9 Договору Сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. Крім того, позивач за зустрічним позовм судові витрати просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 серпня 2010 року судом прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" для спільного розгляду з первісним позовом та розгляд справи було відкладено до 30 серпня 2010 р.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 30 серпня 2010 року підтримує позовні вимоги з урахуванням змін від 16 серпня 2010 року.

Представник відповідача надав у судове засідання заяву про доповнення до зустрічного позову (вх.№17660), в якій просить доповнити зустрічні вимоги пунктами : визнати недійсними положення п. 1.8, 2.3, 2.4 та 2.6. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року щодо визначення зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - Долар США. У зв'язку з недійсністю положень п. 1.8, 2.3, 2.4, 2.6. та 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року зобов'язати Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) здійснити перерахунок лізингових платежів в гривні без застосування ставки USD LIBOR з 27.05.2008 року. Також просить, зобов'язати Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) належним чином виконувати обов'язки за Договором фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року щодо надання на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно прес-ножиці "Sgualo 1300" виробництва "Іng. Воnfigliolі", 2008 року випуску у кількості 1 шт.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищевказані доповнення до зустрічного позову судом прийняті та розгляд зустрічного позову продовжується з урахуванням цих змін.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 30 серпня 2010 року о 15-00 годині.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено наступне.

27 травня 2008 року між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) був укладений договір фінансового лізингу №L2529-05/08.

Відповідно до умов даного договору позивач за первісним позовом (лізингодавець) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно згідно Додатку № 2 до Договору, а відповідач за первісним позовом (лізингоодержувач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору. Згідно додатку № 2 до Договору предметом лізингу є прес - ножиці "Sgualo 1300" виробництва "Іng. Воnfigliolі", 2008 року випуску у кількості 1 шт.

Згідно домовленості, між позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за первісним позовом) сторони внесли зміни до Договору фінансового лізингу № L2529-05/08 від 27.05.2008 року, в наслідок чого був укладений Договір фінансового лізингу № L2529-05/08 від 09.06.2009 року.

Відповідно до п.8.1. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року з дня його підписання умови Договору продовжують свою дію в новій редакції.

Згідно статті 6 Закону Україна "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу;           розмір лізингових платежів; інші умови.

У відповідності до л. 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року було встановлення положення, яким визначається, що лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування предмету лізингу у період 3 моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR 3М плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу.

Аналогічне положення містилось а попередній редакції Договору фінансового лізингу №L2529-О5/08 від 27.05.2008 року.

Відповідно п. 6.1.1. Додатку №4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року, встановлює, що у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR (індикативна процентна ставка пропозиції міжбанківських депозитів в ЄВРО першокласних банків в Європейських та Грошових Союзах. EURIBOR визначається на 11:00 за центральноєвропейським часом пропозицій СПОТ (Т+2). При реалізації цього Договору, ставка EURIBOR визначається на відповідну дату за даними сайту www.еuribor.org, а в разі неможливості отримати такі дані - системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць ( якщо в п. 4.9. Договору сторони обрали валюти - Євро) або розміру ставки USD LIBOR. (фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставко пропозиції ресурсів банків-членІв Британської Банківської Асоціації (ВВА ІЛВОЯ СопігіЬиіог Рапеї Вапкз). Фіксується на 11:00 за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього Договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п.4.9 Договору Сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

П. 4.2. Договору фінансового лізингу № 12529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1, Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року суперечать Цивільному кодексу України та чинному законодавству, на підставі чого мають бути визнані недійсними, зважаючи на наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Однією з умов є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно статті 1 закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вже зазначалось, згідно статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" істотними умовами договору лізингу є, зокрема, встановлення розміру лізингових платежів.

Стаття 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" закріплює виключний перелік сум, які можуть включати лізингові платежі, зокрема: а)суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б)платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в)компенсацію відсотків за кредитом; г)інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Проте, оскаржувані положення 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року, не підпадають ні під один із вищезазначених положень статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та встановлюють неоднозначний порядок визначення лізингових платежів.

Зокрема, застосування ставки є світовою банківською практикою. Ставка застосовується до депозитів у доларах США. Зміна цієї ставки здійснюється незалежно від волі банку, Позивача чи Відповідача.

Таким чином, у випадку зміни ставки на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Договорі (графіку) лізингових платежів. Розмір платежів за кожний період лізингу підлягає зміні пропорційно зміні ставки USD LIBOR на період 1 місяць на день сплати відповідачем за первісним позовом кожного з передбачених Договором фінансового лізингу та додатками до нього лізингових платежів.

Тобто, вбачається, що позивач за первісним позовом може самостійно та на власний розсуд, користуючись ставкою USD LIBOR, змінювати розмір лізингових, які підлягають сплаті.

Наведене суперечить загальним принципам цивільного законодавства України, зокрема, принципу справедливості, який закріплений статтею 3 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства.

Згідно статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Зважаючи на невідповідність положень п. 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року загальним засадам цивільного законодавства України, наведені положення Договорів фінансового лізингу мають бути визнані недійсними на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України у зв'язку з порушенням вимог, встановлених ст. З Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до п.8.1. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року з дня його підписання умови Договору продовжують свою дію в новій редакції.

Згідно п. 1.8. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року на підставі ч.2 ст. 524 Цивільного Кодексу України сторони погодили додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - Долар США.

Проте, дане положення суперечить нормам діючого законодавства.

Зокрема, відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Стаття 99 Конституції України визначає, що грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мас бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Згідно ст. 35 Закону України "Про Національний банк України", гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Зобов'язання в договорі має бути виражено у національній валюті України - гривні, що повністю відповідає імперативним приписам ч.1 ст. 524 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі у гривнях. В іноземній валюті можуть визначатися ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) за наявності згоди сторін.

Відповідно до ч.2 ст.198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Таким чином, вказаними актами діючого законодавства встановлений вичерпний перелік випадків, коли зобов'язання між сторонами може бути виражене в іноземній валюті. Такими випадками є визначення ціни в іноземній валюті у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та, як наслідок, його виконання в іноземній валюті, а також наявність у конкретного суб'єкта господарських відносин виключного права на проведення розрахунків в іноземній валюті у разі дотримання вимог, прямо передбачених законодавством.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який з урахуванням приписів ст.7 Господарського кодексу України, ст.4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що визначення грошового зобов'язання в іноземній валюті є неправомірним та не відповідає діючому законодавству України.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що вимога відповідача за первісним позовом про визнання недійсними п.1.8, 2.3, 2.4, 2.6. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на наведену норму, наслідком визнання недійсним п. 1.8. 2.3, 2.4, 2.6. та 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. с невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року має бути перерахунок Відповідачем лізингових платежів з моменту укладення договору.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом "Про фінансовий лізинг".

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Однією з позовних вимог позивача за первісним позовом є зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути майно, що було передано на умовах фінансового лізингу, а саме: прес-ножиці виробництва "Sgualo 1300" виробництва "Іng. Воnfigliolі", 2008 року випуску у кількості 1 шт.

Зважаючи на недійсність наведених пунктів п. 1.8, 2.3, 2.4, 2.6., 4.2 Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. с невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року, відповідач за первісним позовом не мав можливості належним чином виконувати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 340,00 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на позивача (за первісним позовом), з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 203, 205, 207, ч.1 ст.215, 216, 217, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189, 198 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічну позовну заяву задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними положення п. 4.2. Договору фінансового лізингу № L2529-05/08 від 09.06.2009 року, яким визначається, що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування Предмету лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR ЗМ плюс 9% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1. цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу.

4.          Визнати недійсними положення п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року, яким визначено, що у випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR (індикативна процентна ставка пропозиції міжбанківських депозитів в ЄВРО першокласних банків в Європейських та Грошових Союзах. EURIBOR визначається на 11:00 за центральноєвропейським часом пропозицій СПОТ (Т+2). При реалізації цього Договору, ставка EURIBOR визначається на відповідну дату за даними сайту www.еuribor.org, а в разі неможливості отримати такі дані - системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п. 4.9. Договору сторони обрали валюти - Євро) або розміру ставки USD LIBOR (фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставко пропозиції ресурсів банків-членів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Соntributor Раnel Ваnk). Фіксується на 11:00 за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього Договору, ставка визначається за дату за даними системи РЕЙТЕРС) на період 1 місяць (якщо в п.4.9 Договору Сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

5. Визнати недійсними положення п. 1.8, 2.3, 2.4 та 2.6. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року щодо визначення зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - Долар США.

6. У зв'язку з недійсністю положень п. 1.8, 2.3, 2.4, 2.6. та 4.2. Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року та п. 6.1.1. Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу", який згідно п. 9.4. є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу №L2529-05/08 від 27.05.2008 року зобов'язати Відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) здійснити перерахунок лізингових платежів в гривні без застосування ставки USD LIBOR з 27.05.2008 року.

7. Зобов'язати Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) належним чином виконувати обов'язки за Договором фінансового лізингу №L2529-05/08 від 09.06.2009 року щодо надання на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно прес-ножиці "Sgualo 1300" виробництва "Іng. Воnfigliolі", 2008 року випуску у кількості 1 шт.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" (61010, м. Харків, вул. Основ"янська,55 (юридична адреса, 61002, м. Харків, вул. Мельникова, 2 (адреса для листування), р/р 260053011146 в Перша Харківс. ФАКБ "Базис", МФО 351599) державне мито у розмірі 340,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/186-10

Повний текст рішення складено 31 серпня 2010 року.