Рішення № 11012682, 03.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.09.10                                                                                           Справа№ 11/105

За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради –уповноважений орган-Управління комунальної власності департаменту економічної політики.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоремсервіс», м.Львів

Про стягнення 11696,67грн.

Представники:

Від прокуратури: не з’явився

Від позивача: Головка О.М. - предст. доручення № 2302-вих-1274 від 01.07.2010року

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради –уповноважений орган-Управління комунальної власності департаменту економічної політики про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоремсервіс»11696,67грн. орендної плати, розірвання договору оренди та виселення із приміщення.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.07.2010року.

В судове засідання 20.07.2010року представник відповідача не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 19.07.2007 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»(Відповідачем по справі) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №0-5402-7, у відповідності до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Дністерська, 14 загальною площею 44,4 кв.м.

За умовами вказаного договору (п.3.3) не передбачалось оформлення акту приймання-передачі об'єкта, оскільки вказані приміщення вже перебували у фактичному користуванні Відповідача на підставі попереднього договору оренди від 16.11.2005 №С-3386-5. Факт перебування Відповідача в орендованих приміщеннях на момент оформлення договору підтверджено відповідним актом обстеження, складеним балансоутримувачем об'єкта оренди -ЛКП «Дністер» від І3.12.2006року.

Пунктом 7 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Відповідно до п.7.2 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Підставою звернення позивача до суду є не використання відповідачем орендованого приміщення за цільовим призначенням та несплата орендної плати.

Так, актом обстеження нежитлових приміщень від 27.01.2010 №57 складеного представником Позивача та представником ЛКП «Дністер» встановлено, що орендовані приміщення орендарем не використовуються.

Згідно з розрахунком орендної плати станом на 31.05.2010року за період з 01.07.2009року відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за користування об'єктом оренди та допущено заборгованість на загальну суму 11 696,67грн. При цьому, за період з 01.10.2009 по 01.01.2010 орендна плата не вносилась взагалі, чим порушено умови договору (п.п.5.2, 5.3, 7.2).

Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 11696,67грн. орендної плати, розірвання договору оренди № С-5402-7 від 19.07.2007року та виселення орендаря з орендованого ним приміщення.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ҐК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох чи більше сторін.

У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 ГК України є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін.

В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов’язаних із укладеним договором оренди.

Відповідно ст. 286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, Інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.

На виконання ч.5 договору оренди управлінням комунальної власності скеровувались на адресу відповідача відповідні розрахунки про сплату орендної плати.

Однак, всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав, заборгувавши при цьому, 11696,67грн.

Зі змісту положень спірного договору оренди (п.5.2) та ст.782 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом або договором, а також факт невикористання орендарем орендованих приміщень.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Аналогічна норма також передбачена в п.5.2 спірного договору оренди.

Управлінням комунальної власності скеровано претензію щодо сплати заборгованості за договором на адресу відповідача. У вказаній претензії зазначено також, що у випадку непогашення існуючої заборгованості управління звертатиметься до суду з ініціативою розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням його умов з боку орендаря. Таким чином, управлінням дотримано процедури, визначеної ст.188 ГК України, та скеровано пропозицію про розірвання договірних відносин. Однак, відповідач станом на 31.05.2010 на неї належним чином не відреагував, не сплатив заборгованість в сумі 11 696,67 грн., що стало підставою звернення до суду із цим позовом.

Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном яке є у комунальній власності.

Згідно з п.1.1 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.12.2007 №1100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

У відповідності до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006 №219, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 цього ж Положення основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м.Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м.Львова.

Згідно з п.1.4 Положення управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст.2 ГПК України.

Враховуючи те, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів господарювання, яку закріплено в законах та інших нормативно-правових актах.

У відповідності до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не представив.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 19.07.2007року № С-5402-7 укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс».

3.Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоремсервіс»звільнити нежитлове орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дністерська, 14 у м.Львові загальною площею 44,4кв.м.в десятиденний термін з дня винесення рішення.

4.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоремсервіс», вул. Дністерська, 14б, м.Львів (код ЄДРПОУ 06949490) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, пл. Галицька, 15, м.Львів (код ЄДРПОУ 25558625) орендну плату в розмірі 11696,67грн.

5.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоремсервіс», вул. Дністерська, 14б, м.Львів (код ЄДРПОУ 06949490) в доход державного бюджету 187,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

6.Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

Суддя