Рішення № 11012415, 31.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2010 р.Справа № 9/67 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/67

за позовом: приватного підприємства "Спецгортех", с. Златоустівка, Криворізького району Дніпропетровської області

до відповідача: державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд", с. Олексіївка, Маловисківського району Кіровоградської області

про стягнення 695445,64 грн.,

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав;

Приватне підприємство "Спецгортех" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" основного боргу у розмірі 597600,00 грн., пені в сумі 60245,96 грн., трьох відсотків річних в сумі 9512,48 грн., інфляційних втрат в сумі 28087,20 грн. відповідно до договору поставки № 0909ТЛ від 09.09.2009 року та судових витрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.07.2010 року просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з його необгрунтованістю оскільки відповідачем вжито всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В судовому засіданні 12.08.2010 року задоволено клопотання відповідача від 11.08.2010 року та відкладено розгляд справи до 31.08.2010 року з метою надання сторонам можливості провести звірку взаєморозрахунків між сторонами, з покладенням ініціативи на відповідача, та зобов'язано сторони до дня судового засідання подати до суду підписаний керівниками акт звірки взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 31.08.2010 року сторони участі не брали, акту звірки та інших витребуваних судом документів не подали, ніяких письмових клопотань до суду не надіслали. Відкласти розгляд справи у господарського суду не має можливості, оскільки строк вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спливає 05.09.2010 року. Сторони клопотання про продовження строку вирішення спору до суду не надіслали.

За таких обставин, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2009 року між державним підприємством "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" (надалі - покупець) та приватним підприємством "Спецгортех" (надалі - постачальник) укладено договір поставки №0909ТЛ (надалі - договір №0909ТЛ від 09.09.2009р.).

Згідно умов п. 1.1. договору №0909ТЛ від 09.09.2009р. постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві продукцію - Вагон ВГ-2,1 в кількості 40 шт. за ціною 49800,00 грн. за 1 шт., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману продукцію. Загальна вартість продукції за умовами договору становить 1992000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору №0909ТЛ від 09.09.2009р. визначено порядок розрахунків, що здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються у 10-денний строк з моменту отримання продукції покупцем - пункт 5.2. договору №0909ТЛ від 09.09.2009р.

Договір №0909ТЛ від 09.09.2009р. вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

На виконання умов договору №0909ТЛ від 09.09.2009р. позивачем поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується накладними №14 від 30.11.2009 року на суму 99600,00 грн., №16 від 10.12.2009 року на суму 249000,00 грн., №17 від 10.12.2009 року на суму 249000,00 грн. (а.с.12,13).

Отримання відповідачем продукції за вищезазначеними накладними підтверджується довіреностями №557 від 30.11.2009 року, №584 від 10.12.2009 року (а.с.14,15).

Загальна вартість поставленого товару складає 597600,00 грн.

Однак відповідач розрахунки за поставлений товар не провів, а у відзиві на позов, посилаючись на п. 5.4. та 7.2. договору №0909ТЛ від 09.09.2009р., зазначив, що відповідачем було передано до Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області платіжні документи та зареєстровані фінансові зобов'язання з оплати поставлених постачальником товарів на загальну суму 597000,00 грн. та в підтверження вищезазначеного подав копії реєстрів фінансових зобов'язань №360 від 24.12.2009р. та №249 від 08.12.2009р. (а.с. 34,35).

Однак, на запит господарського суду про надання інформації щодо реєстрації та обліку зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 597000,00 грн. станом на серпень 2010 року з наданням відповідних реєстрів Головне управління Держаного казначейства України у Кіровоградській області листом від 06.08.2010 року №14-04/288-7341 повідомило, що станом на 01.08.2010 року реєстрація та облік зобов'язань відповідача перед позивачем відсутні (а.с. 56).

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 597600,00 грн. підлягають задоволенню.

Право позивача на стягнення з позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних визначено ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, вирішуючи спір в цій частині, господарський суд враховує, що позивач невірно обрахував розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Так, розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача, складає 9471,55 грн., в тому числі: 1653,63 грн. за період з 20.12.2009 р. по 30.06.2010 р. (як зазначено в розрахунку позивача) та 7817,92 грн. за період з 21.12.2009 р. по 30.06.2010 р. (а не 7858,85 грн. за період з 20.12.2009 р. по 30.06.2010 р.).

Із заявлених позивачем інфляційних втрат в сумі 28087,20 грн. за період з 31.12.2009 р. по 01.06.2010 р. підлягає стягненню 23173,02 грн.

При цьому, господарський суд враховує, що за грудень 2009 р. розмір інфляційних втрат складає 896,40 грн., виходячи із суми боргу 99600,00 грн., що виник виник з 11.12.2009 року.

Індекс інфляції за період з січня по травень 2010 року (як заявлено в позові) складає 22276,62 грн., виходячи із суми заборгованості в розмірі 597600,00 грн., яка виникла з 21.12.2009 р.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23173,02 грн. інфляційних втрат.

В договорі №0909ТЛ від 09.09.2009р. сторонами не погоджено сплату пені за порушення строків оплати поставленого товару. Сторонами не погоджено і розмір процентів за користування чужими коштами. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 60245,96 грн. є необгрунтованими. Отже в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 597600,00 грн. основного боргу, 9471,55 грн. 3% відсотків річних та 23173,02 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олексіївка, ідентифікаційний код 34218978) на користь приватного підприємства "Спецгортех" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, с. Златоустівка, ідентифікаційний код 36414130) - 630244,57 грн. заборгованості, в тому числі: 597600,00 грн. боргу, 9471,55 грн. 3% відсотків річних та 23173,02 грн. інфляційних втрат, а також 6302,44 грн. державного мита та 214,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з приватного підприємства "Спецгортех" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, с. Златоустівка, ідентифікаційний код 36414130) в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державного казначейства України у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р №31214264700002, МФО 823016, код 24145329) - 4,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б. Шевчук