Рішення № 11012406, 27.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2010 р.Справа № 6/51 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 6/51

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення 91000,00 грн

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: адвокат Юрченко Ю.І., довіреність № 17 від 11.01.2010,

від відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 особисто,

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1199 від 09.07.2009.

Відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 91000,00 грн, одержаних на виконання недійсного правочину.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву № 7/07 від 07.07.2010, за змістом якого позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість.

Позивачем 20.08.2010 подано суду уточнену позовну заяву від 17.08.2010 № 1768/10, за змістом якої позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення грошових коштів сумі 91000,00 грн, поряд з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України додатково посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2009 у справі № 17/75 за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення договір про надання консультаційних послуг у сфері страхування від 01.07.2008, укладений між Кіровоградською регіональною дирекцією філії відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Вказане рішення залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.10.2009, яку, в свою чергу, залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2010.

Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 91000 грн, отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на виконання недійсного договору про надання консультаційних послуг у сфері страхування від 01.07.2008.

Позивач посилається на той факт, що на підставі акта виконаних робіт від 08.12.2008 та згідно платіжних доручень (а.с. 19-21) Кіровоградською регіональною дирекцією філії відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" в особі в.о. директора ОСОБА_1 перераховано на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 91000,00 грн в якості оплати наданих за договором послуг.

Згідно пояснення від 27.07.2010 представника відповідача та у наданих безпосередньо в судовому засіданні 27.08.2010 поясненнях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджено факт отримання на виконання договору про надання консультаційних послуг у сфері страхування від 01.07.2008, який визнано недійсним, грошових коштів згідно платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, що в загальній сумі складає 91000,00 грн.

Господарським судом враховуються положення статті 216 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд керується також тим, що повернення виконаного за недійсним правочином передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 2 вказаної норми положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення вказаної глави ЦК застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Системний аналіз зазначених вище правових норм свідчить, що вчинення відповідачем дій по набуттю грошових коштів за правочином, визнаним судом недійсним, не має під собою правової підстави, а відтак набуває ознак неправомірності.

Відповідач у справі в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю та посилається на те, що загальним наслідком недійсності правочину є двостороння реституція, тобто відповідач (виконавець) повинен повернути позивачеві (замовнику) отриману від нього винагороду, а позивач - оплатити відповідачеві спожиті консультаційні послуги за актом виконаних робіт по ціні, яка склалась на момент такої оплати.

Для визначення вартості консультаційних послуг в сфері страхування відповідачем подано суду клопотання про призначення товарознавчої експертизи від 27.08.2010.

Твердження відповідача про наявність у позивача у справі обов'язку повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вартість спожитих консультаційних послуг спростовується наступним.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2009 у справі № 17/75 встановлено, що відповідно до пункту 1.1 положення про "Кіровоградську регіональну дирекцію" філію відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство" Гарантія", затвердженого загальними зборами ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" 10.02.2005 (далі - Положення) зазначена філія є структурним підрозділом ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", безпосередньо підпорядкована виконавчому органу товариства, і діє від імені товариства в межах повноважень, визначених статутом товариства та цим Положенням.

Оперативне керівництво філією на підставі довіреності здійснює її директор, який призначається виконавчим органом товариства. Директор філії підзвітний виконавчому органу товариства, організовує виконання його рішень (пункт 3.1 Положення).

Наказом президента ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" № 02 від 14.02.2008 ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки керівника (директора) "Кіровоградської регіональної дирекції" філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", в зв'язку з чим надано останньому доручення (довіреність) на повне представництво інтересів товариства.

Із змісту довіреності № 08/02/08 від 14.02.2008 вбачається, що виконуючого обов'язки директора "Кіровоградської регіональної дирекції" філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" ОСОБА_1 уповноважено представляти інтереси філії в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях будь-яких форм власності, господарювання та галузевої належності, а також перед фізичними особами, з питань, пов'язаних з діяльністю філії в межах її повноважень. Для виконання представницьких функцій від імені товариства ОСОБА_1 має право здійснювати, зокрема, такі дії: укладати договори страхування у межах зазначених лімітів відповідальності відповідно до ліцензій на право здійснення страхової діяльності товариства, за встановленими правилами та умовами страхування; укладати договори, пов'язані з господарською та іншою діяльністю філії тощо, що не протирічить пункту 3.3 Положення.

Так, за змістом пункту 3.3 Положення директор філії має право, зокрема, укладати від імені товариства страхові, господарські та інші угоди відповідно до повноважень, наданих йому дорученням на оперативне керівництво.

Вказане свідчить про існування між позивачем та виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1 правовідносин з представництва, що виникли на підставі акта органу юридичної особи (наказу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" № 02 від 14.02.2008, довіреності № 08/02/08 від 14.02.2008) та на підставі трудового договору.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, твердження відповідача про необхідність застосування двосторонньої реституції є безпідставним, оскільки виконання дій, передбачених розділом 2 договору від 01.07.2008 про надання консультаційних послуг у сфері страхування, з огляду на наявність трудових відносин, повинно було здійснюватись відповідачем у справі як працівником Кіровоградської РД філії ВАТ "СТ "Гарантія", а можливість застосування односторонньої реституції випливає з тексту частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України.

Саме з огляду на вказане судом відхилено клопотання відповідача у справі від 27.08.2010 про призначення у справі № 6/51 товарознавчої експертизи з визначення вартості консультаційних послуг у сфері страхування.

При відхиленні даного клопотання судом враховано також, що в акті виконаних робіт від 08.12.2008 не зазначено, які саме консультаційні послуги були надані відповідачем.

Суд виходить також з того, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 91000,00 грн набуті на підставі, яка згодом відпала, та у зв'язку з визнанням договору недійсним підлягають поверненню на користь позивача у справі.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25009, АДРЕСА_1, р/р не відомі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, п/р 26507010031815 у ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456) - 91000,00 грн отриманих на виконання недійсного правочину, 910,00 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання його повного тексту до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В. Г. Кабакова

Повне рішення складено 01.09.2010.