Рішення № 11011120, 31.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.10 р.                     Справа № 40/112пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, м. Донецьк

про розірвання договору

за участю:

представників сторін:

від позивача: Нестеренко Л.А. - арбітражний керуючий

від відповідача: Гнилицька К.Ю. - юрисконсульт

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 09.06.10р. справу було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, витребування додаткових матеріалів, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України, діючої на час проведення учасниками судового процесу таких дій.

Судом створені учасникам судового процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, з урахуванням рівності та змагальності, що відповідає вимогам ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, у тому числі можливість вирішити спір у досудовому порядку, шляхом укладення мирової угоди. Втім, пропозиція позивача до відповідача щодо укладення між сторонами мирової угоди залишена останнім без відповіді та задоволення, а тому спір розглядається по суті заявлених вимог.

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” , зокрема:

·          розірвати договір про спільну діяльність № 1 СД від 10.06.09 року, укладений між відкритим акціонерним товариством „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” та товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” повернути акції відкритого акціонерного товариства „ ЦЗФ „ Добропілська ДП ВАТ „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” у кількості 31788688 шт. та акції ВАТ „ЦЗФ „Октябрьська” у кількості 13480875 шт., що були передані у якості вкладу в спільну діяльність за актом приймання-передачі №1 від 12.08.09 року;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” повернути матеріали та розробки по проекту спільного впровадження та будівництва когенераційної установки, що були передані у якості вкладу у спільну діяльність за актом приймання-передачі № 1 від 12.08.09 року.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

·           позивачем не додержано порядку досудового врегулювання спору передбачених частиною другою статті 188 ГК України та частиною першою статті 11 ГПК України ;

·           підприємством позивача не дотримані вимоги частини першої пункту 4 статті 1141 ЦК України щодо відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників. Відповідач не отримував з боку позивача пропозицій про відмову від подальшої участі у договорі простого товариства, а тому у нього відсутні правові підстави для звернення до суду за захистом свого порушеного права;

·           також слід зазначити, що відповідно до умов пункту 7.1 договору строк, його дії дорівнює п’яти рокам, який до наступного часу не переглядався та не змінювався сторонами.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.06.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, далі Учасник – 1, та відкритим акціонерним товариством „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” – далі Учасник-2, було укладено договір спільної діяльності №1 СД, далі договір.

Відповідач порушив умови договору про спільну діяльність. Під час господарської діяльності у відповідача виникла кредиторська заборгованість перед третіми особами, які звернулися до суду. Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.08р. у справі № 26/78 було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю „Ісіда”, і з відповідача повинна бути стягнута заборгованість в сумі 10000000 грн. та судові витрати, у зв’язку з чим було видано наказ. Наказ було пред’явлено на виконання до Державної виконавчої служби, якою були проведені виконавчі дії, і за відсутністю грошових коштів, здійснено продаж простих іменних акцій ВАТ „ЦЗФ „Добропільська” ДП ВАТ ДХК „Донбасвуглезхбагачення” у кількості 23841516 шт. та простих іменних акцій ВАТ „ ЦЗФ „ Октябрська” у кількості 10110656 шт.

Про списання акцій позивач дізнався від зберігача цінних паперів – товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ Стокс – 2007” , та 16.03.10р. звернувся до відповідача з листом №1-16 з метою з’ясування законних підстав для проведення таких дій тощо. Відповідач листом від 02.04.10р. за № 37 підтвердив наявність такого факту та законність його дій.

На думку позивача, відповідачем були порушені умови договору про спільну діяльність, у тому числі вимоги ст.ст. 1130, 1131, 1132, 1133, 1134, пункт 4 частини першої та другий ст. 1141 ЦК України, частини другої статті 1142 ЦК України. З урахуванням вказаних обставин та метою захисту порушеного права, з посиланням на вимоги ст. 188 ГК України , ст. 651 ЦК України, тому заявлені вимоги про розірвання договору про спільну діяльність від 10.06.09р. за № 1 СД, та зобов’язати відповідача повернути на його адресу акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ „Добропільська” ДП ВАТ „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” у кількості 31788688 шт. та акції ВАТ „ЦЗФ „ Октябрьська” у кількості 13480875 шт., що були передані у якості вкладу в спільну діяльність , матеріали та розробки по проекту спільного впровадження та будівництва когенераційної установки, що були передані за актом приймання-передачі № 1 від 12.08.09 року.

Дослідивши докази у справі, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та доказам на їх підтвердження і ґрунтуються законі виходячи із наступного:

Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір простого товариства, як розновид договору про спільну діяльність, як це зазначено у статті 1132 ЦК України.

Докази у справі підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним відповдіно до вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, ст. ст. 1132, 1133, 1134 , 1135, 1139, 1141,1142 ЦК України.

Судом прийнято до уваги, що учасники судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єктами господарювання.

Відповдіно до вимог статті 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) берут зобов”язання об”єднати свої вклади та спільно діяти з метою одерждання прибутку або досягнення іншої мети. На виконання вимог статті 1133 ЦК України.

Відповідно до пункту 1.1, предметом договору є здійснення спільної діяльності, пов’язану з участю в пайовому ( вклади ) будівництві та експлуатації когенераційної установки сумісно з Учасником -1, потужністю 12.5 Мвт. За змістом пункту 1.2 договору метою його укладення є отримання прибутку від проекту та погашення Учасником - 2 перед конкурсними кредиторами в процедурі банкрутства, у зв’язку з чим сторони визначили пропорційність участі виходячи із поставлених цілей.

На виконання вимог статті 1133 ЦК України та умов п. 4.1 розділу 4 договору Учасник -1 вніс вклад у вигляді грошових коштів в сумі 36000000 грн. Учасник - 2 на виконання умов пункту 4.2 договору передав матеріали та розробки по проекту спільного провадження та будівництва когенераційної установки, а також акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ „ Добропільська” ДП ВАТ„ДДержавної холдінгової компанії „Дондасвуглезбагачення” у кількості 31788688 шт., та акції ВАТ „ ЦЗФ „Октябрська” у кількості 13 480 875 шт., що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 12.08.09р. Додатково визначено, що доля Учасника -1 у спільної діяльності складає 75%, а доля Учасника -2 становить 25%, із застереженням того, що майно, яке було внесено у вигляді вкладів у спільну діяльність, є спільною частково власністю сторін.

Виконуючи вимоги підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу 4, Учасник – 2 оформив відповідні розпорядчі документи на цінні папери, які були внесені у спільну діяльність, та здійснив переведення цінних паперів на спеціально відкритий рахунок для зберігання цінних паперів. Порядок ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також ведення спільних справ викладено учасниками у пункті 3.1 договору.

Договір було належним чином зареєстровано 08.07.09р. в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька. Пунктом 2.2 договору сторони внесли застереження, що у відповідності з вимогами законодавства та Державного Департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України від 14.04.09р., погодженим планом санації, пакети акцій дочірніх підприємств позивача, передані ним, як вклад у спільну діяльність, сторони за договором не будуть відчужені, передані в заставу або використані для формування статутних фондів будь-яких підприємств.

Після закінчення строку дії договору, як це зазначено у пункті 7.3 сторони зобов’язуються оформити всі необхідні документи для повернення акцій, переданих у спільну діяльність на виконання пункту 4.2 договору, а саме із спільної часткової власності сторін у власність позивача.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов’язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·          а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·          б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·          в) законні презумпції ( частина п’ята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Обставини та факти встановлені рішення господарського суду Донецької області від 17.09.08р. у справі № 26/78 є загальновідомими, преюдиціальними в розумінні вимог статті 35 ГПК України, та не потребують доказуванню.

Стаття 651 ЦК України, як нома загальна, містить підстави для зміни та розірвання договору, за умовами того, що:

-          згода сторін на це;

-          за рішенням суду;

-          порушення істотних умов договору;

-          одностороння відмова від договору.

Суб”єкт господарбювання має можливість розірвати договір за рішенням суду. Так, розірвання договору з ініціативи тільки однієї сторони можливе:

-          у випадках, прямо застережених договором;

-          у випадках, прямо застережених у законі.

Тобто, якщо в договорі передбачені додаткові умови зміни або розірвання договору, крім тих, що визначено законодавстві, то за таких умов суб”єкт господарювання також може звертатися до суду для внесення змін до договору або розірвання його. У випадках, прямо застережених законом, договір можна розірвати за рішенням суду, у тому числі у випадку істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним буде таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою втрачає те, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Одностороння відмова від договору простого товариства допускається виключно за підставами визначеними у частині другої статті 1142 ЦК України, оскільки умови його розірвання чітко не встанволено сторонами у договорі ( пунтку 7.4 договору).

В той же час, відповідно до частини третьої ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 1141 ЦК України встановлені підави для рпипинення догвоору простого товариства, а саме відмова учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників. Розірвання договору простого товариства здійснюється за допомогою частини другої статті 1142 ЦК України.

Вказана вище норма передбачає, що учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору. Спірний договір простого товариства укладений на визначений строк. Позивач 22.03.10р. відповідно до пунктів 2.2 та 7.3 договору звернувся до відповідача з листом № 1-18 , в якому пропонував останньому повернути спірне майно, яке було вкладом до спільної діяльності, розірвати договір та застосувати у спірних відносинах сторін реституцію. Відповідач не повідомив про розгляд вказаної пропозиції.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконанян відповдіачем зобов”язань за договором простого товариства, підстави його розірвання та поверненян спірного майна, яке було вкладом до договору простого товариства.

Доводи відповідача про обов”язкове дотриманння умов ст. 188 ГК України та приписів частини першої пунтку 4 статті 1141 ЦК україни є хибними, виходячи із наступного:

Ш          відповідно до частини другої статті 188 ГПК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Ш           згідно з частиною першою статті 11 ГПК України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Ш           наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Ш           Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГПК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 N 8/32пд);

Ш           згідно статті 651 ЦК України розірвання договору є родовим поняттям, стосовно якого відмова від договору є поняттям видовим. У статті 1142 ЦК україни ці два поняття розуміються як однопорядкові, які за своєю парвовою природою є одностороннім правочином, який і було вчинено возивачем, як Учасником -2 на адресу відповідача – Учасника-1 пропозиції у вигляді листа № 1-18 від 22.03.10р., а саме не пізніше як за три місяця до виходу з договору. Умови договору відповідачем не виконані, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв’язку з чим слід:

·          розірвати договір про спільну діяльності № 1 СД від 10.06.09 року, укладений між відкритим акціонерним товариством „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” та товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути на адресу відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” , акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ” Добропільська ДП ВАТ „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” у кількості 31788688 шт. та акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ „Октябрьська” у кількості 13480875 шт., що були передані у якості вкладу в спільну діяльність за актом приймання-передачі №1 від 12.08.09 року;

·          зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” повернути на адресу відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, матеріали та розробки по проекту спільного впровадження та будівництва когенераційної установки, що були передані у якості вкладу у спільну діяльність за актом приймання-передачі № 1 від 12.08.09 року.

Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача у справі - товариство з обмеженою відповдіальінстю „ Ресурсенерготрейд”.

Позивач, згідно платіжного доручення №52 від 15.04.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету 170 грн. державного мита.

Законодавець встановлює, що якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставою виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру. Тому відповідно до вимог пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито” від 21.01.93р. за №7-93 та приписів статті 47 ГПК України, державне мито в сумі 170 грн. підлягає поверненню на розрахунковий рахунок відкритого акціонерного товариства „ Державна холдінгова компанія” Донбасвуглезбагачення”.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.08.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 627, 628, 629, 631, 638, 651, 1132, 1133, 1134 , 1135, 1139, 1141,1142 ЦК України, ст. ст. 55, 179, 180, 181, 188, 193 ГК України, ст. ст. 4-2,4-3, 11, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 47, 49, частиною 4 ст. 69, 77, ст. ст. 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов відкритого акціонерного товариства „ Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” до товариства з обмеженою відповідальністю Ресурсенерготрейд” задовольнити.

2. Розірвати договір про спільну діяльності № 1 СД від 10.06.09 року, укладений між відкритим акціонерним товариством „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” та товариством з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”.

3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, 83028, м. Донецьк, вул. Майська 66, п/р 26002001300002 у ВАТ „ Європромбанк”, м. Донецьк, МФО 377090, ід. код 34828746, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили, повернути на адресу:

- відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, п/р 26002001300110 у ВАТ Європромбанк”, м. Донецьк, МФО 377090, ід. код 00176644, акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ” Добропільська ДП ВАТ „Державна холдингова компанія „Донбасвуглезбагачення” у кількості 31788688 шт. та акції відкритого акціонерного товариства „ЦЗФ „Октябрьська” у кількості 13480875 шт., що були передані у якості вкладу у спільну діяльність за актом приймання-передачі №1 від 12.08.09 року, видавши наказ.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд”, 83028,м. Донецьк, вул. Майська 66, п/р 26002001300002 у ВАТ „ Європромбанк”, м. Донецьк, МФО 377090, ід. код 34828746 на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, п/р 26002001300110 в ВАТ Європромбанк”, м. Донецьк, МФО 377090, ід. код 00176644, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

5. Повернути відкритому акціонерному товариству „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення”, 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, на його п/р 26002001300110 у ВАТ Європромбанк”, м. Донецьк, МФО 377090, ід. код 00176644, зайве сплачене державне мито в сумі 170, згідно платіжного доручення № 52 від 15.04.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний рішення складено - 02.09.10р.