Ухвала суду № 110096946, 06.04.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №225/629/23

Провадження №1-кп/225/137/2023

У Х В А Л А

іменем України

06 квітня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

при розгляді в судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023020000000081 від 17.03.2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и в:

З Вінницької обласної прокуратури до суду надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченої від суду та продовження кримінального правопорушення у якому остання обвинувачується.

Відповідно до абзацу 5 п.205 Розділу ХІ КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки проведення підготовчого судового засідання у дійсному провадженні в складі колегії суддів, визначених відповідно до ч.3 ст.31 КПК України з об`єктивних причин неможливий, тому судовий розгляд вказаного клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої здійснюється з урахуванням вказаних вище положень абзацу 5 п.205 Розділу ХІ КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з підстав викладених у клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на їх думку відсутні будь-які ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні.

Заслухавши учасників судового засідання та вивчивши подане прокурором клопотання, суд зазначає таке.

В ході досудового розслідування ОСОБА_6 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2022 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого в подальшому був продовжений.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду назаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення воліна строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна. Судом беруться до уваги також встановлені слідчим суддею обставини. Так, обвинувачена незаміжня, офіційно не працююча, не має міцних соціальних зв`язків, з 2018 року незаконно набула громадянство іншої держави (країни-аргесора), раніше не судима.В ході розгляду клопотання встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду та продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховування від суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. У зв`язку з цим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, в тому числі і на окупованих територіях рф.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 здійснювала свою протиправну діяльність протягом тривалого часу, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі, обвинувачена може переховуватися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання особи під вартою.

При цьому суд зазначає, що тримання обвинуваченої під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченої тримання під вартою з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.111 КК України.

Враховуючи зазначене вище та передбачені ст.ст.177, 178 КПК України обставини, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 392, 395, п.205 Роздіду ХІ КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до 04 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали надіслати: прокурору та обвинуваченій - для відома; начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» - для виконання в частині тримання обвинуваченої під вартою.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1