Ухвала суду № 110096948, 06.04.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №229/593/23

Провадження №1-кп/225/138/2023

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

06 квітня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010000109 від 18 січня 2023 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ Київської області, громадянина України, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 4 роти охорони 2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,

в с т а н о в и в:

На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 року про визначення підсудності кримінального провадження, до Дзержинського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності не має. При цьому просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. При цьому заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на бажання продовжити військову службу у військовій частині для виконання бойових завдань. Зазначив, що правнича допомога йому не потрібна, просив провести підготовче засідання без участі захисника, але в подальшому має намір залучити захисника при розгляді справи по суті.

Інших клопотань учасниками підготовчого судового засідання суду не заявлено.

Заслухавши учасників підготовчого судового засідання та вивчивши обвинувальний акт, суд зазначає таке.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Дзержинському міському суду Донецької області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, підстави для прийняття рішень, передбачених пп.1-4, 6 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

В ході досудового розслідування ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровськ від 19.12.2022 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого в подальшому був продовжений ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09.02.2023 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду назаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за яке передбачене покарання від п`яти до десяти років позбавлення волі. Обвинувачений раніше не судимий, є військовослужбовцем за контрактом. В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином та вчинити іншекримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватись від суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Також суд погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що обвинувачений розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може вжити заходів самостійно або через інших осіб до знищення документів, що мають значення для кримінального провадження.

Суд також вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати завдання, що потягне за собою перекладення його обов`язків на інших військовослужбовців, а також існує реальна можливість вчинення останнім дезертирства, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину у якому останній наразі обвинувачується.

Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання особи під вартою.

При цьому суд зазначає, що тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченого тримання під вартою з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів.

Крім того, суд вважає за доцільне залишити без змін раніше визначений ухвалою Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 року розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням. Підстави для зменшення розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Отже, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання є закінченим, тому є всі підстави для призначення судового розгляду за даним кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 314-317, 392, 395 КПК України, суд

постановив:

Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд за кримінальним провадженням №1-кп/225/138/2023 (ЄУН 229/593/23) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, на 10:00 годину 14 квітня 2023 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області, в режимі відеоконференції.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 04.06.2023 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації м. Павлоград Дніпропетровської області.

Визначений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2022 року розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням -залишити без змін.

Копію ухвали надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_3 - для виконання в частині тримання обвинуваченого під вартою.

Для участі у судовому розгляді викликати учасників кримінального провадження, участь яких є обов`язковою.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1