Рішення № 110002054, 27.03.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5630/22 14:15 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з`явився,

представник позивача: адвокат Стасюк Юрій Павлович - не з`явився,

відповідач 1: Державна служба України з безпеки на транспорті представник Білова Олександра Валеріївна,

відповідач 2: Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті - представник Білова Олександра Валеріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Стасюка Юрія Павловича (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Незалежності, 5) до Державної служби з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича. буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби з безпеки на транспорті (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна,38) про визнання протиправною та скасування постанови- -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 27 березня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 03 квітня 2023 року.

27 грудня 2022 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 через уповноваженого представника Стасюка Юрія Павловича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби з безпеки на транспорті, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу AO №340603 від 08 грудня 2022 року, якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто штраф у сумі 17000 гривень.

29 грудня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

21 лютого 2023 року ухвалою суду залучено до участі в адміністративній справі № 260/5630/22 в якості співвідповідача Відділ державного нагляду (контролю) в Закарпатській області державної служби України з безпеки на транспорті (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 38, е-mail:25@dsbt.gov.ua).

1. Позиції сторін.

Позов обґрунтований тим, що 25.10.2022 року в результаті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складно акт №334527. Згідно вказаного акту під час перевірки 28.10.2022 року о 08 год. 50 хв. виявлено порушення «відсутня копія договору із замовником транспортних послуг». Позивач є фізичною особою-підприємцем з 29.00.2020 з єдиним видом економічної діяльності 49.32 надання послуг таксі (основний). Позивач є самозайнятим автомобільним перевізником. В своїй діяльності використовує власний легковий пасажирський автомобіль Мерседес А047І6ВК. Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.10.2020 №417 позивачу видано ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Законодавством встановлено певні вимоги при наданні послуг і перевезення пасажирів та їх багажу на таксі легковим автомобілем, а саме має бути обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послу і з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. При цьому, при наданні послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення облаштування автомобіля (повністю або частково) з відтворенням будь- яких ознак таксі не дозволяється. Як вбачається з наведеного наявність «копії договору із замовником транспортних послуг» під час надання послуг таксі не передбачено жодним НПА. За вказаних умов, позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за вчинення дій, які не є порушенням.

06 лютого 2023 року представником відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що як вбачається з характеру здійсненних перевезень в момент зупинки, позивач виконував перевезення пасажирів саме на замовлення. По-перше, з його слів, зафіксованих на камеру, він віз людей на похорон. Такий вид перевезення, зазвичай здійснюється саме на замовлення та належить до нерегулярних пасажирських автомобільних перевезень відповідно до пункту 52 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №176 від І 8.02.1997 р. Саме цими правилами встановлено, зокрема пунктом 104, що для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію. Пунктом 105 передбачено, що організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання. Таким чином, посадовими особами чітко визначений характер перевезень пасажирів легковим авто на замовлення та притягнуто перевізника (позивача) до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративно- господарського штрафу за відсутність на момент перевірки документів визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме договору із замовником транспортних послуг, який визначено у вищезазначених Правилах. Вважають, що позивач не дотримався встановлених вимог щодо перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення, що повністю спростовує хибну думку позивача про безпідставне притягнення його до відповідальності.

17 лютого 2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що як вбачається із долученого відповідачем відеодоказу, інспектором під час зупинки та перевірки ТЗ озвучено лічбу від 1 до 18, що не може слугувати доказом перебування в таксі 18 пасажирів, а твердження відповідачем про таку фіксацію є хибним. Зазначає, що дійсно позивач віз людей (пасажирів) на похорон. Проте це не було перевезення, що здійснюється на замовлення та таке, що належить до нерегулярних пасажирських перевезень, адже на відеозаписі міститься твердження позивача (таке не згадане відповідачем у відзиві) про те, що йому зателефонував друг-таксист і повідомив, що у нього транспортний засіб вийшов із ладу і треба підібрати його пасажирів та відвести на похорон, що позивач і намагався зробити. Відповідач не вчинив жодних дій з метою перевірки факту правопорушення, не опитав жодного пасажира, не встановив хто здійснив замовлення, хто та за яким принципом оплачував перевезення, акт про порушення складено лише і виключно на підставі припущення.

21 лютого 2023 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначають, що твердження представника позивача, що фіксація кількості пасажирів є хибною за умов лічби вголос від 1 до 18 категорично не приймається. Подібні твердження носять характер неправомірного звинувачення у фальсифікації обставин справи і можуть мати негативні наслідки відповідно до статті 383 кримінального Кодексу України. Щодо дати та часу зазначеного в акті перевірки №334527 від 25.10.2022 року, то за умов надання пояснень старшого державного інспектора Келемен І.Ю. вбачається механічна помилка. Вірна дата складання акту 25.10.2022 та міститься в преамбулі документа. Твердження представника позивача, що замовлення таксі на похорон було здійснено за телефоном друга-таксиста позивача без надання підтвердження такого виклику не дає підстав вважати таке перевезення як надання послуг таксі.

10 березня 2023 року представником відповідача 2 до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, який не має статусу юридичної особи, не є самостійним суб`єктом владних повноважень, але має відповідні повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у Закарпатській області та має свою печатку. На відеозаписі зафіксовано, як у транспортному засобі позивача поза встановлених обмежень посадочних місць розміщені люди в кількості 18 чоловік. Пояснення позивача обумовлені особистим бажанням здійснити перевезення всупереч законодавчо встановлених обмежень. Однак, правовою підставою для притягнення до відповідальності позивача стала відсутність документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" про що зазначено в акті №334527 від 25.10.2022 року, зокрема "відсутня копія договору із замовником транспортних послуг". Позивач не дотримався встановлених вимог щодо перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення, що повністю спростовує хибну думку позивача про безпідставне притягнення його до відповідальності. У своїй заяві позивач не надав доказів про замовлення будь-якою особою, яка їхала з ним в авто про замовлення послуг таксі. Натомість сам перевізник зазначив, що його товариш попросив відвести людей на похорон. Просять відмовити у задоволенні позову з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву відповідачем 1, (а.с.123-130).

Позивач та його уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи від 17 березня 2023 року, (а.с. 186). Крім того, 21 лютого 2023 року, на електронну адресу суду представником позивача надіслано заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати без участі позивача, (а.с. 99-101).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідачів в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку №015882 від 24 жовтня 2022 року та графіка проведення рейдових перевірок від 24 жовтня 2022 року було проведено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 та водієм якого був ОСОБА_1 , (82-83).

За результатами такої перевірки складено акт №334527 від 25 жовтня 2022 року, (а.с. 79). Відповідно до якого під час перевірки виявлено відсутність копії договору із замовником транспортних послуг, чим порушено вимоги абзацу 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Від надання пояснень водій відмовився.

23 листопада 2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано позивачу ОСОБА_1 повідомлення № 42695/26/24-22 копію акту №334527 від 25 жовтня 2022 року та повідомили про необхідність прибуття 08 грудня 2022 року для участі у розгляді справи про допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт гр. ОСОБА_1 на а.т.з. MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 за актом №334527, складеним державними інспекторами Укртрансбезпеки, (а.с. 81).

08 грудня 2022 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у закарпатській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340603, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн, (а.с. 80).

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу AO №340603 від 08 грудня 2022 року протиправною, позивач звернувся до суду з метою її скасування.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Розділ ІІ Закону України «Про автомобільні перевезення» регулює питання внутрішнього перевезення пасажирів, зокрема за ст.. 25 цього Закону, послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, в тому числі: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

В силу частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 104 -108 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію.

Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

Договір може бути укладений: окремо на кожну послугу з визначенням часу та місця посадки пасажира (групи пасажирів), місця та орієнтовного часу прибуття, а також загального розміру оплати послуги; на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов`язків, що покладаються на автомобільного перевізника, автомобільного самозайнятого перевізника, виду оплати (подобова, погодинна та/або покілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін.

Перевезення на замовлення також може здійснюватися за попередньою домовленістю між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та замовником послуг.

Послуги з перевезення на замовлення не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху проходження транспортного засобу особам, з якими не було попередньої домовленості про надання послуги.

Вартість послуг визначається за попередньою домовленістю між замовником послуг та суб`єктом господарювання або автомобільним перевізником.

Автомобільному перевізнику, який надає послуги з перевезення на замовлення, забороняється оформляти послугу та здійснювати посадку пасажира: на шляху проходження; на зупинках транспорту, стоянках таксі; у місцях, не передбачених договором.

Під час надання послуг з перевезення на замовлення не дозволяється його облаштування (повністю або частково) з відтворенням будь-яких ознак таксі.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, передбачених статтею 39 Закону № 2344-III зокрема, в даному випадку договору із замовником транспортних послуг, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення транспортним засобом, що здійснюються на комерційній основі, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Непред`явлення, зазначених у статті 39 Закону № 2344-III документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому Законом № 2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.

Варто зазначити, що в розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Спірна перевірка була проведена уповноваженими особами Відділу державного нагляду.

За результатами проведеної рейдової перевірки належного ФОП ОСОБА_1 транспортного засобу встановлено допущення порушення вимог статті 39 Закону, а саме: відсутність копії договору із замовником транспортних послуг.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з реєстру платників єдиного податку №2007053400508 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 здійснює діяльність з надання послуг таксі (КВЕД 49.32), (а.с. 11-12).

Відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 29 жовтня 2020 року № 417 ОСОБА_1 видано ліцензію на два види господарської діяльності: внутрішні перевезення пасажирів таксі; внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, (а.с. 14).

Судом встановлено, з відеозапису з нагрудної камери інспектора, який доданий суб`єктом владних повноважень як доказ до відзиву, що під час проведення рейдової перевірки ОСОБА_1 зазначив, що виконував перевезення пасажирів на замовлення, а саме віз людей на похорон.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 підтвердив, що здійснював пасажирські перевезення на замовлення та не надав посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення перевірки документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме договору чи копії договору із замовником транспортних послуг, суд доходить висновку про те, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Щодо доводів позовної заяви, про зазначення відповідачем в акті перевірки "копії договору із замовником транспортних послуг" під час надання послуг таксі не передбачено жодними НПА, то суд зауважує, що в даному випадку важливим була наявність договору у позивача у будь-якій формі: оригінал чи копія, та вказана обставина не спростовує встановлених судом обставин.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу AO №310603 від 08 грудня 2022 року якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто штраф у сумі 17000 гривень, відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України, є правомірним, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другоїстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову як необґрунтованого та у задоволенні якого слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в особі представника Стасюка Юрія Павловича до Державної служби з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль