Ухвала суду № 10998609, 10.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-12025/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва, до якої приєдналась прокуратура Деснянського району м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року

у справі №2а-4468/09/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц - Інформ»(надалі –ЗАТ «ХК «Бліц - Інформ»)

до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва (надалі – ДПІ у Деснянському районі м.Києва); 2. Головного управління Державного казначейства у м.Києві (надалі – ГУ ДК у м.Києві)

за участю прокуратури Деснянського району м.Києва

про відшкодування податку на додану вартість, -          

встановив:

У травні 2009 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання, з урахуванням змін до позовних вимог, про стягнення з Державного бюджету України через Г УДК України у м.Києві на його користь відшкодування податку на додану вартість (надалі –ПДВ) за серпень 2008 року в сумі 1973305,00грн. та за вересень в сумі 163680,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, на підставі п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», до податкового органу були надані податкові декларації та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування. Достовірність заявлених у податкових деклараціях відомостей підтверджені відповідною довідкою. Позивач стверджує, що посилання ДПІ у Деснянському районі м.Києва на відсутність результатів зустрічних перевірок є неправомірними, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає залежність права на декларування та отримання суми бюджетного відшкодування по ПДВ від отримання відповідей на зустрічні перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДК України у м.Києві на користь ЗАТ «ХК «Бліц - Інформ»відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 1973305,00грн. та за вересень 2008 року у сумі 163680,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що відповідною довідкою підтверджено правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ. Також, суди зазначили, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від’ємного значення сум ПДВ від отримання відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами, а передбачає обов’язок податкового органу надати до органів державного казначейства висновок на відшкодування ПДВ, якщо під час перевірки не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Крім того, відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ГУ ДК у м.Києві зобов’язаний провести відшкодування суми ПДВ протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Деснянському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою, до якої приєдналась і прокуратура Деснянського району м.Києва, до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «ХК «Бліц - Інформ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в установі банку за серпень та вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 року по 31.08.2008 року, про що складено довідку №7116/23-4/20050164 від 26.11.2008 року.

У вказаній довідці податковим органом зазначено, що перевіркою підтверджено відображення ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»у декларації за серпень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 1942003,00грн. та підтверджено відображене ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»у декларації за вересень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 154362,00грн. Не можливо підтвердити бюджетне відшкодування ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»відображене у декларації за серпень 2008 року у розмірі 31302,00грн. та відображене ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»у декларації за вересень 2008 року у розмірі 9318,00грн., що пов’язано з відсутністю підтвердження факту сплати ПДВ до бюджету контрагентами ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ»та у зв’язку з ненадходженням до ДПІ у Деснянському районі м.Києва інформаційних довідок та довідок про результати зустрічних перевірок.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі м.Києва надало висновки №0000008226 віл 05.12.2008 року (а.с.65) та №0000002827 від 05.12.2008 року

(а.с.66) по відшкодування ПДВ за серпень 2008 року в сумі 1973305,00грн. та за вересень 2008 року в сумі 163680,00грн., однак, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначені суми ПДВ залишились не відшкодовані.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подав до ДПІ у Деснянському районі м.Києва податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування, в яких вказав суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню на банківський рахунок товариства, тобто позивачем були дотримані вимоги п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, посилання ДПІ у Деснянському районі м.Києва у касаційній скарзі на Наказ ДПА України №350 від 18.08.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», а саме, неможливість відшкодування суми ПДВ без проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання реалізованої продукції до виробника або імпортера суперечить вимогам чинного законодавства, а саме, Закону України «Про податок на додану вартість». Так само, як і посилання ГУ ДК у м.Києві на Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 серпня 2004 року №451/501/132 щодо неможливості відшкодування за висновками податкового органу суми ПДВ, оскільки ДПА України не подала реєстр суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету.

Слід зазначити, що якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Неможливість проведення податковим органом зустрічних перевірок не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Діючий порядок проведення бюджетного відшкодування встановлює рівні права для всіх платників податків ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування та дає можливість податковим органам, з метою уникнення проведення безпідставного бюджетного відшкодування, що може призвести до втрат бюджету, своєчасно виявляти невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А тому, оскільки відповідач в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду про задоволення позовних вимог.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва, до якої приєдналась прокуратура Деснянського району м.Києва –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року –залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2010 року в частині зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2009 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченими ст.ст.236-238 КАС України.