Ухвала суду № 10998544, 03.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-16059/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007 року

у справі №20-12/023

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс»(надалі –ВАТ «Морський індустріальний комплекс»)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя (надалі – ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя)

про визнання недійсним податкового рішення, -          

встановив:

У січні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду м.Севастополя з позовом, у якому поставлено питання про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000232200/0 від 13.12.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що валютна виручка дійсно не була отримана ним в строк, встановлений контрактом та законом, однак, він звернувся до іноземного арбітражу з позовом до нерезидента про стягнення заборгованості за контрактом, що припиняє нарахування пені.

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 14 травня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при розгляді справи не надав доказів прийняття арбітражем Великобританії його позовної заяви.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000232200/0 від 13.12.2006 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем надано достатньо документів, які підтверджують його звернення до суду з позовом до нерезидента про стягнення валютної виручки. Таке звернення відбулось у 90 днів з дати надання послуг, а тому, нарахування пені слідувало зупинити, і за період знаходження справи в суді пеня не сплачується. Також, позивачем надано додаткові докази, відповідно до яких, станом на 31.05.2007 року вказана справа знаходиться на стадії розгляду арбітражем.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Господарського суду м.Севастополя від 14 травня 2007 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ВАТ «Морський індустріальний комплекс»за зовнішньоекономічним контрактом №29-12/08 від 29.12.2005 року було надано замовнику –компанії «Capris Maritime Ltd»послуги з товарами вартістю 607059,00 доларів США чи 3065647,95грн. зі строком оплати по закону до 20.06.2006 року

Згодом, контролюючим органом була проведена виїзна позапланова перевірка ВАТ «Морський індустріальний комплекс»з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 29.12.2005 року по 17.10.2006 року ( по контракту №29-12/05 від 29.12.2005 року), про що складено акт №706/10/22-009-32897734/38 від 06.12.2006 року.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, сплата валютної виручки затримана: у сумі 253236,00 доларів США на 9 днів, у сумі 103236,00 доларів США на 47 днів, у сумі 53236,00 доларів США на 63 дні.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000232200/0 від 13.12.2006 року, яким щодо позивача застосована пеня у сумі 158849,02грн.

Позивач визнає факт надання послуг та отримання валютної виручки в зазначені строки, однак зазначає, що він звернувся до іноземного арбітражу з позовом до свого контрагента по зазначеному вище контракту, отже, його дії припиняють нарахування пені.

Так, за змістом ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час здійснення розрахунків) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на час здійснення розрахунків) порушення резидентами цих термінів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Однак, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до п.30 контракту 29-12/08 від 29.12.2005 року, між сторонами встановлена домовленість щодо розгляду всіх спорів, що виникають з приводу виконання контракту, у Міжнародному морському арбітражу по законодавству Великобританії у м.Лондоні (а.с.12 зворот т.1).

При проведенні перевірки та при розгляді справи в суді першої інстанції, позивач надавав документи, які, на його думку, підтверджують його своєчасне звернення до суду з позовом до нерезидента про стягнення боргу по контракту.

Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої приєдналась Україна 10.01.2002, Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. За ст. 3 даної Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст.4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, що є наявним в матеріалах справи.

Судом апеляційної інстанції, надані позивачем нотаріально засвідчені копії перекладу вищезазначених документів були досліджені. Крім інших документів, позивачем був наданий апостиль про отримання секретарем суду повідомлення від 19.06.2006 року уповноваженої позивачем особи про початок арбітражного розгляду справи за позовом акціонерної компанії «Marine industrial complex»до «Capris Maritime Ltd»за контрактом №29-12/05 по ремонту судна про стягнення 253236,00доларів США. Також, позивачем було надано апостиль, відповідно до якого, станом на 31.05.2007 року вказана справа знаходиться на стадії розгляду арбітражем.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що позивач звернувся з позовом до нерезидента про стягнення валютної виручки у строк 90 днів з дати надання послуг, отже, нарахування пені потрібно було зупинити, крім того, за період знаходження справи у суді пеня не сплачується.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовуються.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду апеляційної інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя –залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2007 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.