Ухвала суду № 10998488, 22.07.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2010 р.                               м. Київ                                        К-15851/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»

на постанову господарського суду Закарпатської області від 20 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року

у справі №7/51-2007

за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»(надалі –ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»)

до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області (надалі –Мукачівська ОДПІ у Закарпатській області)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ у Закарпатській області №0000322340/ 0/361/2301/00274157/2843 від 13.02.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи. Податковий кредит з податку на додану вартість (надалі –ПДВ) був сформований на підставі належним чином виписаних податкових накладних постачальниками лісопродукції, а тому заявлені до відшкодування суми ПДВ є обґрунтованими. Також позивач вказує, що не може нести відповідальність за несплату його контрагентами сум ПДВ до бюджету .

Постановою господарського суду Закарпатської області від 20 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що у даному випадку відсутня основна, законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме надмірна сплата даного виду податкового платежу до бюджету, оскільки суб’єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без його фактичного надходження до державного бюджету. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які фактично надійшли до держбюджету, випливає із самої суті поняття податку та його основної функції –формування доходів Державного бюджету України.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість, про що складено акт №133/23-01-00274157 від 13.02.2007 року.

Згідно висновків вказаної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого податковим органом зменшено до відшкодування ПДВ в сумі 118736,51грн., в т.ч. по періодах: за вересень 2005 року - на 3214,42грн.; за лютий 2006 року - на 7077,25грн.; за березень 2006 року - 12335,41грн.; за квітень 2006 року - на 24398,44грн.; за травень 2006 року - на 17135,55грн.; за червень 2006 року - на 24017,62грн.; за липень 2006 року - на 15792,04грн.; за серпень 2006 року - на 6049,51грн.; за вересень 2006 року - на 8716,27грн.

За результатами проведеної перевірки Мукачівською ОДПІ у Закарпатській області прийнято оскаржуване податково повідомлення-рішення №0000322340/0/361/ 2301/00274157/2843 від 13.02.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 118736,51грн.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до п.п.7.7.1, п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Як вбачається з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Тобто, однією з обов’язкових підстав для виникнення у платника податку права на податковий кредит є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум ПДВ.

У акті перевірки, Мукачівська ОДПІ у Закарпатській області зазначає, що нею були направлені запити до відповідних органів державної податкової служби, щодо проведення зустрічних перевірок основних контрагентів позивача. Відповідно до отриманих відповідей, податковим органом встановлено, що контрагенти позивача протягом 2006 року сплату ПДВ до бюджету не проводили, їхні первинні бухгалтерські документи вилучені співробітниками податкової міліції ДПА в Закарпатській області. Крім того, відносно ПП ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по ст.212 ч.3 КК України, матеріали справи направлено до суду, по ПП ОСОБА_2, по акту документальної перевірки, також порушено кримінальну справу.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що право на відшкодування суми ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті зазначеного податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»– залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 20 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2007 року – залишити без змін.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2009 року в частині зупинення виконання постанови господарського суду Закарпатської області від 20 березня 2007 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.