Постанова № 10997990, 12.12.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 грудня 2009 року Справа № 2-2/9203-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача: не з'явився, акціонерний комерційний банк "Форум" в особі Сімферопольської філії акціонерного комерційного банку "Форум";

представник відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Чижик";

представник відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 09 січня 2009 року у справі №2-2/9203-2008

за позовом           акціонерного комерційного банку "Форум" (вул. Верховної Ради, 7,Київ 100,02100)

в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (вул. Пролетарська, 8,Сімферополь,95000)

до           1) приватного підприємства "Чижик", ідентифікаційний код 32789150 (вул. Севастопольська, буд. 116, кв. 306, Центральний район, місто Сімферополь, АР Крим, 95013)

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" (пров. Античний, 3-1,Севастополь,99059)

про стягнення 551022,58 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивач –акціонерний комерційний банк "Форум" в особі Сімферопольської філії акціонерного комерційного банку "Форум" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів, з урахуванням остаточних змін позовних вимог, про стягнення солідарно заборгованості за кредитом у сумі 390 282,79 грн, заборгованість по нарахованим відсоткам у сумі 15 600,63 грн, пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 1 556, 89 грн, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 143582,27 грн, всього –551022,58 грн (т. 1, арк. с. 77).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та першим відповідачем було укладено кредитний договір №0010/07/13-КL від 26.04.2007, відповідно до якого позивач надав кредит приватному підприємству "Чижик" строком до 25 квітня 2008 року, але боржник не погасив цей кредит та відсотки за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання було укладено договори залогу з приватним підприємством "Чижик" №0010/07/13-КL-3/1 від 26.04.2007 та №0010/07/1ЗКL-3/2 від 13.09.2007, а також договір поруки з товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" від 26.04.2007 №0010/07/13-Р/1.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 09 січня 2009 року у справі №2-2/9203-2008 задоволено позов акціонерного комерційного банку "Форум" до приватного підприємства "Чижик" про стягнення 551022,58 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання приватним підприємством "Чижик" обов’язків за кредитним договором з погашення кредиту та сплати відсотків за користування цим кредитом. Позовні вимоги до другого відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" суд задовольнив посилаючись на статті 541, 553, 554 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, а також призначити по справі експертизу з метою встановлення справжності підпису та печатки директора товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс", яка стоїть на договорі поруки № 0010/07/13-Р/1 від 26 квітня 2007 року.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у неналежному повідомленні відповідача про час і місце судового засідання, а також посиланням на те, що підпис на зазначеному договорі поруки не належить директору товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс".

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2009 року провадження у справі № 2-2/9203-2008 було зупинено до розгляду господарським судом Автономної Республіки Крим справи № 2-29/541-2009 за позовом приватного підприємства "Чижик" до акціонерного комерційного банку "Форум" про визнання недійсним та зупинення договору (вх. № 1803 від 24 лютого 2009 року).

03 вересня 2009 року господарським судом Автономної Республіки Крим було прийнято рішення у справі № 2-29/541-2009, яким відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "Чижик" до акціонерного комерційного банку "Форум" про визнання недійсним та зупинення договору.

Відповідно до листа господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2009 року № 2/20-1862 станом на 23 листопада 2009 року рішення від 03 вересня 2009 року по справі № 2-29/541-2009 в апеляційному та касаційному порядку не було оскаржено, у зв’язку з чим провадження у справі №2-2/9203-2008 було поновлено.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Волкова К.В. на суддю Лисенко В.А.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між акціонерним комерційним банком "Форум" та приватним підприємством "Чижик" було укладено кредитний договір №0010/07/13-КL від 26.04.2007, пунктом 1.1. якого, відповідно до додаткової угоди №1 від 13.09.2007 до кредитного договору №0010/07/13-КL від 26.04.2007, встановлено, що банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для придбання обладнання з максимальним лімітом заборгованості у сумі 428 000,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 кредитного договору кредитні кошти надаються строком по 25.04.2008, з процентною ставкою за користування кредитом 19 процентів річних.

Додатком №3 до кредитного договору був встановлений графік погашення кредиту: у лютому 2008 року - 25 000,00 грн; у березні 2008 –150 000,00 грн та до 25.04.2008 –253 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.5 та 2.6 кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.09.2007 до кредитного договору №0010/07/ 13-КL від 26.04.2007, погашення кредиту першим відповідачем має здійснюватися щомісячно відповідно до графіку платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок №20621300000844, а оплата відсотків за користування кредитом проводиться щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами, за фактичний строк користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються у день повернення кредиту.          

На виконання положень кредитного договору банк відкрив позичковий рахунок №20621300000844 на ім'я приватного підприємства "Чижик" та, з урахуванням вказаних положень кредитного договору, банк надав відповідачу кредитні кошти, чим виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується випискою по вказаному особовому рахунку відповідача (т. 1, арк. с. 98-132).

Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0010/07/13-КL від 26.04.2007 між акціонерним комерційним банком "Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" (поручитель –другий відповідач у справі) був укладений договір поруки №0010/07/13-Р/1 від 26.04.2007 відповідно до пункту 2.1. якого поручитель зобов'язується у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредиту: суму кредиту, відсотки, штраф, пеню та інші платежі, передбачені договором, а відповідно до пункту 2.2 вказаного договору поруки, товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергостройресурс" зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та усім своїм майном (т. 1, арк. с. 28).

Невиконання першим відповідачем умов кредитного договору №0010/07/13-КL від 26.04.2007, а також додаткової угоди №1 від 13.09.2007 до кредитного договору №0010/07/13-КL від 26.4.2007 щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за користування цим кредитом, а другим відповідачем –умов вищезазначеного договору поруки –явилось підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини з поруки, які підлягають регулюванню за правилами відповідно глави 71 та параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 вказаного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За правилами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно з частиною 1 статті 1050 цього Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтями 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Перший відповідач належним чином умови договору не виконав, допустив порушення умов кредитного договору, не повернувши заборгованість за кредитом у передбачені кредитним договором строки та обсязі та не сплативши відсотки за користування кредитом, що підтверджується вищезазначеними виписками по особовому рахунку. Другий відповідач також не надав суду доказів сплати ним грошових сум за умовами договору поруки № 0010/07/13-Р/1 від 26 квітня 2007 року, в той час як згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно закону чи договору неустойкою (штрафом, пенею), заставою та поручительством. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом чи договором грошова сума, яку боржник повинен уплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 4.1. кредитного договору № 0010/07/13-КL від 26 квітня 2007 року сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум (т. 1, арк. с. 77), судова колегія погоджується з судом першої інстанції у правомірності задоволення позовних вимог.

Судова колегія відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір поруки № 0010/07/13-Р/1 від 26 квітня 2007 року підписано не директором товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" Лошевкіним М.О., оскільки підпис на цьому договорі скріплено печаткою цього товариства, що свідчить про належність підпису цій особі (т. 1, арк. с. 28). А згідно з довідкою Управління статистики у місті Севастополі серії АА № 131551 від 22.02.2008 Лошевкін Микола Олексійович є керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" (т. 1, арк. с. 41).

Апеляційна інстанція не вбачає також порушень судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема статті 77 Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення відповідача про час і місце наступного судового засідання.

Так, ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.10.2008, 27.11.2008, 12.12.2008 про відкладення розгляду були направлені відповідачу на адресу: 99059, м. Севастополь, пр. Античний, 3, оф. 1. Ці ухвали містять відмітки про надсилання їх копій учасникам судового процесу (арк. с. 56, 65-66, 73-74, т. 1).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року N 75, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги з підстав їх необґрунтованості, а рішення суду першої інстанції знаходить таким, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергостройресурс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2009 року у справі №2-2/9203-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді