Постанова № 10997906, 09.12.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 грудня 2009 року Справа № 2-9/2673-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: 12.11.09 та 04.12.09 Селяков Олег Валентинович, довіреність № 386 від 01.01.09, ДП "Придніпровська залізниця";

позивача: 12.11.09 Герасюк Сергій Олександрович, довіреність № 515 від 09.02.09, ДП "Придніпровська залізниця";

відповідача: 12.11.09 та 04.12.09 Сікіраж Володимир Володимирович, довіреність № 13 від 08.01.09, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 15 вересня 2009 року у справі №2-9/2673-2009

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", ідентифікаційний код 01073828 (пр. Карла Маркса, 108, місто Дніпропетровськ, 49600)

до Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами, ідентифікаційний код 03482347 (вул. Геологічна, 2, місто Феодосія, АР Крим, 98107)

про спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    18.05.09 (конверт) на підставі ст.ст. 181, 188 ГК України ДП "Придніпровська залізниця" (далі "Залізниця") звернулось до суду з позовом до Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (далі "Користувач") з переддоговірного спору на подачу та забирання вагонів на залізничну під'їзну колію, яка належить "Залізниці", по станції "Айвазовська" Придніпровської залізниці з неурегульованих розбіжностей по пунктам 1, 8, 11, 14, 15, 16 довгострокового договору № ПР/М-09-4/55-/НЮдч (а. с. 2-7, 14-18, 23-27 том 1).

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 15.09.09 позовні вимоги задоволено частково. Відносно пунктів 1, 11, абзац 2 пункту 14, абзац 3 пункту 14, частина 2 пункту 14, пункту 15 позовні вимоги задоволено частково; пункт 8 прийнято в редакції "Залізниці", пункт 16 в редакції "Користувача" (а. с. 101-110 том 1).

                    Не погодившись з рішенням суду, "Залізниця" звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати зазначене рішення і прийняти пункт 11, абзаци 2, 3 та частину 2 пункту 14, пункт 15 договору № ПР/М-09-4/55-/НЮдч від 23.03.09 в редакції "Залізниці".

                    В апеляційній скарзі "Залізниця" посилається на те, що хоча і не оскаржує пункт 1 розбіжностей до договору, редакція пункту 1, прийнятого судом, не відповідає ні редакції "Залізниці", ні редакції "Користувача", викладеній у розбіжностях сторін (а. с. 115-116 том 1).

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що редакція п. 11, абз. 2, абз. 3 та ч. 2 п. 14, п. 15 договору, яка прийнята судом, не відповідає вимогам законодавства та підзаконних актів, що регулюють відносини "Залізниці" з іншими особами відносно порядку і умов експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та забирання вагонів на залізничну під'їздну колію, що є порушенням матеріального закону. Більш детально доводи викладено в апеляційній скарзі (а.с. 115-120 том 1).

                    Пункти 1, 8, 16 договору не оскаржуються.

                    У відзиві на апеляційну скаргу № 267 від 11.12.09 "Користувач" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що пункти договору, відносно розбіжності яких "Залізниця" звернулась до суду, базується на нормах ЦК України, ГК України, спеціального законодавства, що регулює питання укладення довгострокових договорів про експлуатації під'їзної колії і про подачу та забирання вагонів, не суперечать їм і внесені з ціллю конкретизації умов договору, що передбачено ст. ст. 179, 181 ГК України. Більш детально доводи "Користувача" викладено у відзиві (а. с. 67-72 том 2).

                    12.11.09 за результатами слухання справи на підставі частини 3 статті 77 ГПК України оголошена перерва до 19.11.09 (а. с. 76-79 том 2).

                    У зв'язку з хворобою судді Градової О.Г. розпорядженням заступника голови суду від 19.11.09 вона замінена на суддю Котлярову О.Л. (а. с. 80-81 том 2).

                    Ухвалою суду від 19.11.09 на підставі статті 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.12.09 (а. с. 83-85 том 2).

                    У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. розпорядженням заступника голови суду від 10 грудня 2009 року її замінено на суддю Градову О.Г.

                    У судових засіданнях 12.11.09 та 04.12.09 представники ДП "Придніпровська залізниця" підтримували доводи апеляційної скарги, представник Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами заперечував.

                    У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

                    Розглянувши справу повторно, в порядку та на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДП "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    З протоколу узгодження розбіжностей від 29.04.09 вбачається, що "Залізниця" та "Користувач" не дійшли згоди стосовно пунктів 1, 8, 11, 14, 15, 16 проекту договору № ПР/М-09-4/55-/НЮдч від 23.03.09 (а. с. 23-24 том 1).

Номер пункту проекту договоруРедакція пункту договору, запропонована „Залізницею”Редакція пункту договору, запропонована „Користувачем”

Пункт 1Згідно із Статутом залізниць України, Правилами переве зення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до колії №10 станції Айвазовська Придніпровської залізниці через стрілку №15 і обслуго вується локомотивом залізни ці.

Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", розта шований в створі із світлофо ром М-7 на відстані 47,2 м від стрілки примикання №15.Згідно із чинним законодавством, Статутом залізниць України, Правилами переве зення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до колії №10 станції Айвазовська Придніпровської залізниці через стрілку №15 і обслуго вується локомотивом залізни ці.

Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", розта шований в створі із світлофо ром М-7 на відстані 47,2 м від стрілки примикання №15.

Пункт 8"Про готовність вагонів до забирання начальником зміни "Користувача" передає повідомлення прийомоздавальнику вантажу станції "Айвазовська" особисто або за телефоном № 2-73, 3-98"Про готовність вагонів до забирання начальником зміни "Користувача" передає повідомлення прийомоздавальнику вантажу станції "Айвазовська" особисто або за телефоном № 2-73, 3-98, з одночасним оформленням пам'ятки про користування вагонами форми ГУ-45

Пункт 11Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання Залізницею пові домлення Користувача про го товність вагонів до забирання.Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання Залізницею повід омлення Користувача про го товність вагонів до забирання, на підставі пам'яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами.

Абзац 2 пункту 14- за користування вагонами, згідно з Правилами користу вання вагонами і контейнера ми;- за користування вагонами, згідно з Правилами користу вання вагонами, які знаходять ся під вантажними операція ми, з моменту повернення їх Залізниці на підставі пам'яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами;

Абзац З пункту 14- за користування вагонами, які затримані з вини Користувача на станції Айва-зовська та на підходах до неї згідно Правил користування вагонами і контейнерами;- за користування вагонами, які затримані з вини Користу вача на станції Айвазовська з моменту , узгодженого станці єю та Користувачем часу по чатку затримки вагонів, до закінчення затримки подаван ня вагонів Користувачу для вантажних операцій, згідно Правил користування вагона ми і контейнерами в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необхідного комплекту підтвер джуючих документів. За кори стування вагонами, затрима них з вини Користувача на підходах до станції Айвазов ська з моменту вручення Користувачу копії Повідомлення про затримку до моменту від новлення вантажних операцій користувачем, згідно Акту загальної форми (Форми ГУ-23 в п'ятиденний термін після отримання рахунку та необ хідного комплекту підтвер джуючих документів, згідно ставок плати за користування вантажними вагонами залізниць № 372/ЦМ від 24.12.08 та п. 10.12 Правил користування вагона ми і контейнерами. При цьому, підходами до станції Айвазовська вважаються всі станції по маршруту, почина ючи зі станції Джанкой. Комплект підтверджуючих доку ментів - це копії наказів, по відомлення та акти про затри мку вагонів, а також відомості плати за користування ваго нами. Частина 2 пункту 14Збори і плати вносяться у по рядку передоплати через роз рахунковий підрозділ залізни ці, на підставі ст. 62 Статуту залізниць України та Правил розрахунків за перевезення вантажів з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.Збори і плати (крім плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів у вагонах, які затримані з вини Користувача на станції Айвазовська та на підходах до неї) вносяться у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці, на підставі ст. 62 Статуту залізниць України та Правил розрахун ків за перевезення вантажів з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення. Пункт 15Користувач несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу IV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів»Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу,          із          знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Пра вилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України.Користувач несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу IV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження          вантажних вагонів»Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із          знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Пра вилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України. Залізниця згідно із ст. 31 Ста туту залізниць України несе відповідальність за подавання під навантаження пошкодже них порожніх вагонів та повинна відшкодувати збитки понесені Користувачем при наливі у такі вагони (вартість витраченої при цьому електро енергії на налив та злив, та інші). Пункт 16Додаткові умови.Планування навантаження імпортних нафтопродуктів запровадиться по додатковим планам .Подача вагонів проводиться згідно з графіком, поданим вантажовідправником і узгодженим начальником санції Айвазовська. Сторони погоджуються у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили незалежно від волі сторін над звичайні обставини техноген ного (аварії, пожежі) природного (обкригування або його настання, сильний поривчатий вітер), військово-політичного характеру (дії Уряду, які роблять неможливим виконання сто ронами своїх обов'язків), сто рони звільняються від ви конання своїх обов'язків на час дії указаних обставин. Моментом настання надзви чайних ситуацій, з якого по відомляються сторони, є пороговий (пограничний) стан. Документом, який підтвер джує появу форс-мажорних обставин, є документ, який видає Торгова-Промислова Палата України, або її регіональне відділення.                     Приймаючи п. 11 договору в редакції "Користувача", який доповнений словами: "... на підставі пам'яток про користування вагонами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами", суд виходив з того, що "Користувач" лише вказав на документи, згідно яких на підставі п. 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами № 113 від 25.02.99 здійснюється обчислення часу перебування вагонів на під'їзній колії.                     Фактично пунктом 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами № 113 від 25.02.99 в редакції від 01.12.08, "Порядок користування вагонами і контейнерами", час обліку користування вагонами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (а. с. 38 зворот том 2).

                    Прийнявши пункт 11 в редакції "Користувача" суд звузив перелік документів, які підтверджують час користування "Користувачем" вагонами і контейнерами для нарахування плати, які встановлені імперативною нормою п. 3 Правил № 113 від 25.02.99 в редакції від 01.12.08.

                    Крім того, пункт 3 Правил не передбачає такий вид документу, як "пам'ятка про користування вагонами і контейнерами форми ГУ-45", а передбачає "пам'ятка про подавання та забирання вагонів ГУ-45". Тобто, "Користувачем" запропоновано обчислювати час користування вагонами і контейнерами на підставі документу, який не передбачений п. 3 Правил.

                    Судова колегія вважає, що п. 11 договору слід прийняти у редакції "Залізниці", скасувавши в цій частині рішення суду, так як відповідає імперативній нормі п. 3 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами № 113.

                    Приймаючи абзац 2 п. 14 договору в редакції "Користувача", суд виходив з того, що "Користувач" сплачує "Залізниці" плату за користування вагонами, "... які знаходяться під вантажними операціями, з моменту повернення їх "Залізниці" на підставі пам'яток про користування вагонами ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами".

                    "Користувач" істотно звузив поняття "час користування вагонами" і пропонує лише час користування вагонами і контейнерами, що знаходяться під вантажними операціями.

                    Згідно з пунктом 4 розділу II Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

                    Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

                    Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

                    Крім того, відповідно до пунктів 11 та 12 розділу III "Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами" Правил користування вагонами і контейнерами не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

                    Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.                                                   Крім того, "Користувачем" застосовано для обчислення часу обліку користування вагонами і контейнерами не існуючий документ "пам'ятка про користування вагонами і контейнерами форми ГУ-45 та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами", в той час як п. 3 розділу II Правил передбачає такий документ, як "пам'ятка про подавання і забирання вагонів форми ГУ-45" та інших документів.

                    Судова колегія вважає, що абз. 2 п. 14 договору слід прийняти у редакції "Залізниці", так як він базується на імперативних нормах пунку 4 розділу II "Порядок користування вагонами і контейнерами", пунктів 11 та 12 розділу III "Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами" Правил користування вагонами і контейнерами №113 від 25.02.99 в редакції від 01.12.08.

                    Приймаючи абз. 3 п. 14 договору в редакції "Користувача", який регулює сплату "Залізниці" плати за користування вагонами, які затримані з вини "Користувача" на станції "Айвазовська" та на підходах до неї, суд виходив з того, що "Користувач" "... лише конкретизував зміст абз. 3 п. 14 договору в частині моменту початку та закінчення обчислення плати за користування вагонами, та послався на документи, на підставі яких обчислюється час користування вагонами".

                    Рішення в цій частині підлягає скасуванню, так як цей механізм детально розписано у пунктах 6, 8, 10, 17 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами № 113 від 25.02.99 в редакції від 01.12.08., які регулюють вказані правовідносини і деталізації не потребує. Абзац 3 пункту 14 договору слід прийняти в редакції "Залізниці".

                    Так, відповідно до пунктів 6 розділу III Правил та абз. 3 п. 14 договору в редакції "Залізниці" час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.

                    Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

                    Відповідно до пункту 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

          Згідно з пунктом 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

          Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

          Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.                               Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

          Відповідно до пункту 17 Правил унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644 в редакції від 28.05.02 № 864.

          Згідно з п. 1.1 вказаних Правил № 644 платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг відправник повинен сплатити залізниці на станції відправлення готівкою, чеками або шляхом безготівкового розрахунку через розрахункові підрозділи залізниць.                     

          Пунктом 1.3 передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Згідно з названими Правилами та Типовим договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення розрахунковий підрозділ залізниці —Технологічний центр з оброблення перевізних документів на підставі укладеного договору зараховує отримані в порядку передоплати суми на особовий рахунок платника і списує їх в міру оформлення та надходження розрахункових документів за здійснені перевезення, надані послуги та штрафи.

          Запропонована "Залізницею" редакція абз. 3 п. 14 договору відповідає редакції п. 10 договору про подачу та забирання вагонів (додаток 2 до п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій).

          Суд також не звернув увагу на ті обставини, що законодавством, яке регулює діяльність залізничного транспорту, не передбачено такого порядку розрахунків, як виставлення рахунку, який оплачується "Користувачем" протягом 5 банківських днів з моменту його отримання.

          Приймаючи частину 2 ст. 14 договору в редакції "Користувача", суд виходив з того, що Правила користування вагонами і контейнерами №113 від 25.02.99 не містять норми про обов'язкове внесення плати в порядку передоплати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів у вагонах, які затримані з вини "Користувача" на станції "Айвазовське" та на підходах до неї.

          Рішення суду в цій частині підлягає скасування і прийняттю в редакції "Залізниці", так як не відповідає вимогам ст. 62 Статуту залізниць, п. 17 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами № 113 від 25.02.99, пунктів 1.1, 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів № 644 від 21.11.00.

          Стаття 62 Статуту залізниць України передбачає, що належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Платежі відповідач сплачує у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці.

          Відповідно до п. 17 Розділу III "Правил користування вагонами і контейнерами" № 113 від 25.12.99 унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.00 № 644.                    Пункти 1.1 та 1.2 Правил № 644 від 21.11.00 передбачають, що платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Розрахунки векселями можуть здійснюватися тільки через управління залізниць згідно з діючим законодавством. Плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. До внесення цієї плати відправлення вантажу може бути затримано, за час затримки залізниця стягує з відправника плату за користування вагонами (контейнерами), передбачену ст. 119 Статуту, а також пеню у розмірі, встановленому законодавством.

          Свою позицію "Користувач" обґрунтовує нормами Правил користування вагонами і контейнерами № 113. В той час, як взаємовідносини з приводу розрахунків за перевезення і додаткові збори регулюються іншими актами, а саме Правилами розрахунків за перевезення вантажів та укладеними на їх підставі договорів про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, які не передбачають для сплати платежів винятків відносно вагонів, які затримані з вини "Користувача" на станції "Айвазовська" та на підходах до неї. Що стосується "передоплати", "Користувая" погодив її текстом п. 14 договору після слів "... на підходах до неї) вносяться у порядку передоплати через...".

          Приймаючи п. 15 договору, що регулює відповідальність за схоронність вантажного парку, в редакції "Користувача", суд виходив з того, що діюче законодавство не містить обмежень щодо відповідальності перевізника під час виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів, тому прийняв доповнення до п. 15, згідно з яким "Залізниця" відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України несе відповідальність за подавання під навантаження пошкоджених порожніх вагонів та повинна повинна відшкодовувати збитки, понесені "Користувачем" при наливі у такі вагони (вартість витраченої при цьому електроенергії, налив та злив, інше).

          Судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню і п. 15 договору приймається у редакції "Залізниці", виходячи з наступного.

          Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

          У пункті 2 статті 9 ЦК України вказано, що Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

          Статтею 23 ЗУ "Про залізничний транспорт" № 273/96-ВР від 04.07.96із змінами на 15.01.09 та п. 1 статті 314 ГК України встановлено обмежену матеріальну відповідальність "Перевізника".

          Частиною 5 ст. 114 Статуту обумовлено, що витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і Статутом, не підлягають відшкодуванню.

          Таким чином, приймаючи п. 15 договору в редакції "Користувача", суд першої інстанції помилково переклав відповідальність за належне виконання зобов'язань "Користувачем", передбачених ст. 31 Статуту залізниць України, на "Залізницю", що не відповідає вимогам вказаних вище норм матеріального закону.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          В рішенні суду вказано, що п. 1 договору прийнято в редакції "Користувача", доповнений словами "... чинним законодавством". Фактично суд прийняв доповнення "... чинним законодавством" та доповнив його в кінці реченням "... з одночасним оформленням пам'ятки про користування вагонами форми ГУ-45". Вказаний судом вид документа не передбачений п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами № 113 від 25.02.99.

          Приймаючи п. 1 договору в редакції "Користувача", суд виходив з того, що взаємовідносини "Залізниці" з іншими підприємствами щодо порядку і умов укладення та виконання договорів на подачу та збирання вагонів регулюється не лише Статутом залізниць України, а і ЗУ "Про залізничний транспорт", ГК України, Наказами Міністерства транспорту України, нормативними актами, виданими ДП "Укрзалізниця", що є вірним, виходячи з рішення ВС України № 12-рп від 09.07.98 про термін "законодавство".

          Судова колегія вважає, що п. 1 договору № Р/М-09-4/55-/НЮдч від 23.03.09, викладений в рішенні суду, не відповідає тексту договору як в редакції "Залізниці", так і в редакції "Користувача", у зв'язку з чим необхідно виключити слова: "з одночасним оформленням пам'ятки про користування вагонами форми ГУ-45" і п. 1 договору прийняти в редакції "Користувача".

          Рішення суду відносно пунктів 8 та 16 договору є вірним, не оскаржується.

          Згідно з пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

          Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.           

          Приймаючи до уваги викладені вище обставини і правові положення законодавства України, судова колегія вважає, що рішення господарського суду АР Крим від 15.09.09 за пунктами 8 та 16 договору і судовим витратам слід залишити без змін, а в частині пунктів 1, 11, абз. 2, абз. 3 та ч. 2 п. 14, п. 15 договору скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти п. 1 у редакції "Користувача", п. 11, абз. 2, абз. 3 та ч. 2 п. 14, п. 15 в редакції "Залізниці".

          Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ) задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року у справі №2-9/2673-2009 в частині п. 11, абз. 2 п. 14, абз. 3 п. 14, ч. 2 п. 14, п. 15 договору № Р/М-09-4/55-/НЮдч від 23 березня 2009 року скасувати і прийняти вказані пункти договору в редакції Державного підприємства "Придніпровська залізниця":

Пункт 11: "Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання Залізницею пові домлення Користувача про го товність вагонів до забирання".                    

Абзац 2 пункту 14: "... за користування вагонами, згідно з Правилами користу вання вагонами і контейнера ми".

Абзац 3 пункту 14: "за користування вагонами, які затримані з вини Користувача на станції Айвазовська та на підходах до неї згідно Правил користування вагонами і контейнерами".

Частина 2 пункту 14: "Збори і плати вносяться у по рядку передоплати через роз рахунковий підрозділ залізни ці, на підставі ст. 62 Статуту залізниць України та Правил розрахунків за перевезення вантажів з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення".

Пункт 15: "Користувач несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу IV «Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження          вантажних вагонів», Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Пра вилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України".

                    Пункт 1 договору № Р/М-09-4/55-/НЮдч від 23 березня 2009 року прийняти в редакції "Користувача": "Згідно із чинним законодавством, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка примикає до колії № 10 станції Айвазовська Придніпровської залізниці через стрілку № 15 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", розташований в створі із світлофором М-7 на відстані 47,2 м від стрілки примикання № 15", виключивши слова суду: "з одночасним оформленням пам'ятки про користування вагонами форми ГУ-45".

                    3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року у справі №2-9/2673-2009 відносно пунктів 8 та 16 договору № Р/М-09-4/55-/НЮдч від 23 березня 2009 року та судових витрат залишити без змін.

                    4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ на стягнення судових витрат.

Головуючий суддя                                                             З.Д. Маслова

Судді                                                                                          О.Г. Градова

                                                                                          К.А. Остапова