Рішення № 10997468, 27.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2010 р. Справа № 45/207-10

вх. № 7480/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Войтенко Ю.Г., довіреність від 12.01.2009 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Крем-Розет", м. Запоріжжя

до ПП "Аквамарин", м. Харків

про стягнення 20655,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19418,90 грн. боргу, 1071,91 грн. пені, 164,39 грн. річних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, мотивуючи тим, що на виконання умов договору ДП-326 від 01 листопада 2007 року позивач передав відповідачеві товар, проте відповідач в порушення умов вищевказаного договору оплату його вартості не здійснив.

Ухвалою суду від 20 серпня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/207-10 призначено її розгляд у судовому засіданні на 27 серпня 2010 року.

Позивач в засідання суду 27 серпня 2010 року з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав до матеріалів справи витребувані судом документи.

Відповідач в призначене засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час удового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомленням із відміткою відповідача про отримання - 25 серпня 2010 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 20 серпня 2010 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

01 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ДП-326. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу товару, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 21 календарного дня після отримання товару на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури і /або накладної (п. 7.1. договору № ДП-326 від 01.11.2007 року).

Згідно з наданими позивачем до матеріалів справи видатковими накладними за період з 10 грудня 2009 року по 18 березня 2010 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 19598,90 грн., що підтверджено копіями видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 7 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару в повному обсязі не здійснив, лише здійснив часткове повернення товару позивачу. Несплаченим залишився товар на суму 19418,90 грн., що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

31 березня 2010 року між сторонами було складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків, за яким відповідач визнав наявну у нього заборгованість перед позивачем в розмірі 19418,90 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 19418,90 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 19418,90 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 8.2 договору позивачем також пред’явлено до стягнення 164,39 грн. річних та 1071,91 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору за прострочення оплати товару передбачено сплату відповідачем на користь позивача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання зобов’язань по оплаті від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення.

Сума річних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 164,39 грн. та 1071,91 грн. відповідно.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 206,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ПП "Аквамарин", 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5 (код ЗКПО 31634863) на користь ТОВ "Крем-Розет", 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 6 (код ЗКПО 33272772) - 19418,90 боргу, 1071,91 грн. пені, 164,39 грн. річних, 206,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 45/207-10 складено та підписано 27 серпня 2010 року.