Рішення № 10997471, 27.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2010 р. Справа № 45/206-10

вх. № 7487/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Іваніченко О.В., доручення від 20.06.2010 р.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Диском", м. Одеса

до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 51542,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 46325,22 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції, 633,90 грн. річних, 4583,49 грн. пені, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що на виконання договору № ВХ-10/07/Р від 23 березня 2007 року позивач передав у власність відповідача товар, який був оплачений лише частково.

Ухвалою суду від 20 серпня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/206-10 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 серпня 2010 року.

В засіданні суду 27 серпня 2010 року позивач позов підтримує в повному обсязі, надав до матеріалів справи витребувані судом докази, які залучено до матеріалі справи.

Відповідач в засідання суду 27 серпня 2010 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов суду не надав, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із датою отримання - 25 серпня 2010 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 20 серпня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

23 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ВХ-10/07/Р за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо доставки та передачі у власність відповідача товару, асортимент та загальна вартість якого визначається у специфікації (додаток до договору), а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість на протязі 45 календарних днів від дати поставки товару.

Згідно з накладними за період з 31 січня 2008 р. по 05 листопада 2009 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав, товар на загальну суму 138525,33 грн., що підтверджено вищевказаними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач одержав товар від позивача за дорученнями за вказаний період, які також надані позивачем до матеріалів справи, проте в порушення взятих на себе зобов’язань за договором розрахунок за отриманий від позивача товар здійснив лише частково.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 44839,78 грн., яка також підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 31 серпня 2008 р., який складено між сторонами та за яким відповідачем визнано наявну у нього перед позивачем заборгованість за товар.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 44839,78 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 44839,78 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, щодо якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочки.

Сума інфляційних, річних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 1485,44 грн. інфляційних, 633,90 грн. річних та 1869,51 грн. пені. В решті позовних вимог щодо пені суд вважає за необхідне позивачу відмовити виходячи з того, що позивачем при їх пред’явленні не враховано приписи ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України (накладні за 2008 рік подані з порушенням встановленого строку).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 488,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Караван будівельний Харків", 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7 (в тому числі з п/р 26006065159900 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків відділення № 815, МФО 351005, код ЗКПО 34859030) на користь ТОВ "Диском", 65012, м. Одеса, вул. Осипова, 37, офіс 1 (п/р 26007268471 в Одеській філії ВАТ "Морський транспортний банк", МФО 328168, код ЗКПО 33060098) 44839,78 грн. боргу, 1485,44 грн. інфляційних, 633,90 грн. річних, 1869,51 грн. пені, 488,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повне рішення по справі № 45/206-10 складено та підписано 27 серпня 2010 року.