Рішення № 10997441, 27.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2010 р. Справа № 42/264-10

вх. № 6920/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Карпінський С.В. (дов.)

відповідача - Скоркіна І.С. (дов.)

3-ї особи - Походенко О.М. (дов.)

розглянувши справу за позовом ВАТ "ВТБ Банк" м. Київ

до ВАТ "Ольга" м. Харків 3-я особа ТОВ "Тагіт" м. Харків

про звернення стягнення 12133311,41 дол. США та 67529342,22 грн. на предмети іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, ВАТ "Ольга" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 квітня 2007 р. № 115-Z/1, а саме: на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 3435,7 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків пр-т Гагаріна, 167/1 на загальну суму – 67 529 342 грн. 22 коп. та 1213331,41 доларів США, яка складається з: 41000000,00 (сорок один мільйон) грн. та 8217820,00 (вісім мільйонів двісті сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) доларів США 00 центів – сума основного боргу – неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 9995753,45 (дев’ять мільйонів дев’ятсот дев’яносто п’ять тисяч сімсот п’ятдесят три) гривень 45 копійок та 1404247 (один мільйон чотириста п’ять тисяч двісті сорок сім) доларів США 26 центів – прострочені відсотки за користування кредитом за період з квітня по червень 2010 р. по кредитному договору від 26 квітня 2007 р. № 115-Ю; 806444 (вісімсот шість тисяч чотириста сорок чотири) грн. 20 копійок та 114917 (сто чотирнадцять тисяч дев’ятсот сімнадцять) доларів США 40 центів – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 р., 181524 (сто вісімдесят одна тисяча п’ятсот двадцять чотири) грн. 81 коп. та 25855 (двадцять п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) доларів 32 цента США – 3 % річних за прострочення процентів як сплати за кредит за період 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 року; 3403000 (три мільйони чотириста три тисячі) грн. 00 коп. – інфляційні витрати за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту; 482893 (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот дев’яносто три) грн. 73 коп. – інфляційні втрати за період з травня 2009 року по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків оплати відсотків як плати за кредит, а також покласти на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26 квітня 2007 року між ним та ТОВ „Тагіт” був укладений кредитний договір № 115-Ю, предметом якого є надання позичальнику грошових коштів у вигляді відзивної відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, строк кредитування по 25.04.2009 р.. На виконання умов цього договору, позивач належним чином виконав свої зобов’язання по кредитному договору, однак позичальник (ТОВ „Тагіт”) користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії свої зобов’язання не виконав, в установлений договором строк грошові кошти за кредитною лінією не повернув, не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім того, між позивачем та відповідачем 26 квітня 2007 року був укладений Іпотечний договір № 115-Z/1, предметом якого є нежитлова будівля літ. А-2” загальною площею 3435,7 метрів, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, яка є власністю ВАТ „Ольга”. Вказаний договір був укладений для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007 року, укладеного ТОВ Тагіт” з позивачем. Таким чином, позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Законів України „Про заставу”, „Про іпотеку” просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Після порушення провадження у справі позивач, відповідно до наданого ним статуту та свідоцтва про держреєстрацію, змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", в зв'язку з чим суд замінює назву позивача з ВАТ ВТБ Банк на ПАТ "ВТБ Банк".

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи тим, що позивачем своєчасно не направлялись йому повідомлення про невиконання боржником - 3-ю особою своїх зобов'язань по кредитному договору, а також позивачем пропущено строк пред'явлення до нього вимоги як до поручителя у відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки термін повернення кредиту 3-ю особою закінчився 25.04.09р. За таких обставин позивач мав звернутися до суду з позовом до відповідача до 25.10.09р.

Представник третьої особи проти позовних вимог також заперечує з тих же підстав, заперечення в письмовому вигляді не надав.

Господарський суд в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.08.10р. о 10:00 год.

Відповідачем у судовому засіданні 27.08.10р. заявлено клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування питання ринкової вартості нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки та спору.

Суд відмовляє в задоволенні такого клопотання в зв'язку з тим, що згідно умов кредитного договору №115-Ю від 26.04.07р. та договору іпотеки №115-Z/1 від 26.04.07р. вартість нерухомого майна, що передається в іпотеку сторонами погоджено в сумі 52051000,00грн. грн., а заборгованість складає більше 150 000 000,0 грн., та відповідно до ст.37 Закону України вартість предмету іпотеки визначається на момент набуття права власності іпотекодержавцем на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, тобто після рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дане клопотання суд розцінює як спробу відповідачем затягнути розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав позовну заяву і просив її задовольнити, заперечення представника відповідача та третьої особи, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

26 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тагіт” був укладений Кредитний договір № 115-Ю, пунктом 1.1 якого (із змінами, внесеними Додатковою угодою № 5 від 23 січня 2009 року) визначено, що предметом договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів у гривні та доларах США (кредит) у вигляді відзивної відновлювальної мультивалютної лінії на таких умовах: сума кредитної лінії (ліміт кредитної лінії) – еквівалент 83000000,00 грн., з встановленням максимальних лімітів по кожній валюті у розмірі 8217820,00 доларів США, 41500000,00 гривень, строк кредитування по 27.07.2009 р. включно, з урахуванням графіків погашення, проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 13,5 % річних в доларах США, в гривні – 19,5 відсотків річних, плата (комісія) - 1 відсоток від суми ліміту кредитної лінії. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути Банку кредит в повному обсязі в строк та у порядку, встановлені Кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору, позивачем позичальникові були надані грошові кошти шляхом надання мультивалютної кредитної лінії в сумі 41500000,00 грн. та 8217820,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № TR 7875.1 від 27 квітня 2007 р. та № TR 7876.1 від 27 квітня 2007 р..

Однак, позичальник зобов’язання по кредитному договору № 115-Ю від 26 квітня 2007 року не виконав, доказів повернення заборгованості за кредитним договором та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

26 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (надалі Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Ольга” (надалі Іпотекодавець), був укладений Іпотечний договір № 115-Z/1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. А-2” загальною площею 3435,7 метрів, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, яка є власністю ВАТ „Ольга”. Вказаний договір був укладений для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007 року, укладеного ТОВ "Тагіт" з позивачем.

Предмет іпотеки сторони оцінили в 52051000,00 грн. (пункт 1.4 договору). Іпотечний договір № 115-Z/1 від 26.04.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христовою Т.В. Предмет іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру від 26.04.2007 року та підтверджує переважне право позивача перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, як підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами, позичальником зобов’язання по кредитному договору № 115-Ю від 26 квітня 2007 р. не виконані, в строк до 27.07.2009 року (додаткова угода № 5 від 23.01.2009р. до Договору № 115-Ю від 26.04.2007р.) позичальник не повернув позивачеві отримані ним у кредит грошові кошти, а також не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом.

Факт наявності заборгованості за кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 р. підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума боргу позичальника (ТОВ "Тагіт") перед позивачем по кредитному договору № 115-Ю від 26 квітня 2007 р. становить 67 347 817,41 грн. та 12133311,41 доларів США, яка складається з:

- 41000000,00 грн. та 8217820,00 доларів США – сума основного боргу – неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 9995753,45 грн. та 1405247,26 доларів США – прострочені відсотки за користування кредитом за період з квітня по червень 2010 р. по кредитному договору від 26 квітня 2007 р. № 115-Ю;

- 806444,20 грн. та 114917,40 доларів США – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 р.,

- 25855,32 доларів США – 3 % річних за прострочення процентів як сплати за кредит за період 01 травня 2009 року по 08 липня 2010 року;

- 3403000,00 грн. – інфляційні втрати за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту;

- 482893, 73 грн. – інфляційні втрати за період з травня 2009 року по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків оплати відсотків як плати за кредит,

- 11 659 726,03грн. та 2 369 471,43 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 28.07.09р. по 08.07.10р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення.

Суд відмовляє в задоволенні стягнення 3% річних в сумі 181524,81грн., та як відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони змінили розмір відсотків на 30% річних, і такий розмір відсотків позивачем вже враховано в суму заборгованості позичальника.

На клопотання відповідача, яке було задоволено судом, позивач надав належним чином завірені копії листів від 09.04.09р., 13.11.09р., 03.03.10р., 06.04.10р., 02.06.10р., 02.07.10р. про повідомлення відповідача та 3-ої особи про наявність заборгованості за кредитним договором.

Відповідач зазначив, що ним повідомлення у 2009 році не отримувались, а враховуючи, що останнє повідомлення позивачем направлено тільки 02.07.10р., то відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку", позивач має право звернутися до суду тільки після 30-денного строку на добровільне виконання свого обов'язку за договором іпотеки, а тому позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом.

Суд не приймає таке заперечення, оскільки відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про іпотеку" , положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Стосовно посилань відповідача на пропущений позивачем термін звернення до суду встановлений ч.1 ст.559 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

П.9.7 іпотечного договору №115-Z/1 передбачено, що даний договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 Закону України "Про іпотеку” визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 19, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 7 Закону України "Про іпотеку", а також пункт 6.2 Кредитного договору та пункт 5.1 Іпотечного договору № 115-Z/1 від 26.04.2007 р.

Таким чином, приймаючи до уваги факт не виконання позичальником умов кредитного договору, враховуючи положення п. 5.1 Іпотечного договору № 115-Z/1 від 26.04.2007 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 квітня 2007 р. № 115-Z/1 на загальну суму – 67 347 817,41 грн. та 12133311,41 доларів США, в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 27.08.2010р. третьою особою заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 66/278-10.

Суд зазначає, що третя особа не надала клопотання в письмовому вигляді з обґрунтуванням.

У судовому засіданні 26.08.2010р. відповідач заявляв аналогічне клопотання, в якому судом відмовлено.

Суд відмовляє в клопотанні третьої особи про зупинення провадження у справі з підстав, викладених в ухвалі господарського суду Харківської області від 26.08.2010р. по даній справі.

Також позивачем у судовому засіданні 27.08.2010р. надано заяву про накладення арешту на предмет іпотеки, обґрунтовуючи намаганням відповідача реалізувати заставне майно за заниженою вартістю без згоди іпотекодержателя.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, оскільки відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 4-6, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити назву позивача з ВАТ ВТБ Банк на ПАТ "ВТБ Банк".

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 квітня 2007 р. № 115-Z/1, а саме: на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м що розташована за адресою м. Харків пр-т Гагаріна, 167/1 на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) на загальну суму – 67 347 817,41 грн. та 12133311,41 доларів США.

В задоволенні звернення стягнення на суму 181524,81 грн. відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) витрати по сплаті державного мита у сумі 10541,70 грн. та 1894,42 дол.США та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Вжити заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на нежитлову будівлю літ. „А-2”, загальною площею 3435, 7 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, та належать на праві власності ВАТ „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375).

Заборонити Відкритому акціонерному товариству „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перехід до третіх осіб права власності на нежитлову будівлю літ. „А-2”, загальною площею 3435, 7 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1, в тому числі, але не виключно, здійснювати продаж, дарування, відчуження або передачу будь-яким іншим способом права власності на зазначені приміщення.

Стягувачем є ПАТ "ВТБ Банк" (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319)

Заходи забезпечення позову діють до виконання даного рішення суду.

Суддя

Повний текст рішення складений 27.08.2010р.