Рішення № 10997387, 25.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2010 р. Справа № 45/204-10

вх. № 6170/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2, доручення від 21.08.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_1, с. Печеніги

до ВАТ "Сад", смт. Затишшя

про стягнення 24618,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15589 грн. боргу, 1189,34 грн. 3% річних, 7839,80 грн. інфляційних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати які складаються з державного мита, витрат на ІТЗ та 450 грн. адвокатських витрат мотивуючи тим, що позивачем виконано зобов'язання по збиранню сільськогосподарських культур за договором на надання агротехнічних послуг № 33 від 10 липня 2007 року, який укладено між сторонами, проте відповідач після прийняття наданих позивачем послуг оплату їх вартості не здійснив.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, враховуючи неправильне визначення ціни позову позивачем, ціна позову визначається суддює та становить 24618,14 грн.

В засіданні суду 25 серпня 2010 р. позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в призначене засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із датою отримання відповідачем - 16 липня 2010 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 12 липня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

10 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання агротехнічних послуг № 33 згідно умов якого відповідач доручив, а позивач зобовязався здійснити збирання сільськогосподарських культур на полях відповідача на площі 100 га., вартість наданих послуг на 1 га. визначена сторонами в розмірі 195,60 грн. Оплата за надані послуги провадиться відповідачем на протязі 2 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання наданих послуг.

15 липня 2007 року між сторонами було підписано акт приймання виконаних робіт за договором згідно якого позивач виконав, а відповідач прийняв роботи - пряме комбайнування пшениці на площі 79,7 га на суму 15589 грн.

В порушення взятих на себе зобовязань за договором, а саме пункту 4.2 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 2 банківських днів з моменту підписання акту не здійснив.

Заборгованість відповідача становить 15589,00 грн.

У звязку з існуючою заборгованістю позивач направив відповідачу претензію від 16 липня 2010 року, яка була одержана відповідачем 19 липня 2010 року, про що свідчить поштове повідомлення № 736761, проте й після її отримання оплату наданих послуг (виконаних позивачем робіт) не здійснив. Вищевикладені обставини й стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 15589,00 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 15589,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем також було пред'явлено до стягнення 1189,34 грн. 3% річних, 7839,80 грн. інфляційних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнав позивні вимоги позивача щодо 1189,34 грн. 3% річних та 7839,80 грн. інфляційних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також пред'явлено до відшкодування 450 грн. юридичних послуг, які сплачені ним до юридичної консультації за квитанцією № 14 від 06 липня 2010 року адвокату ОСОБА_2 за підготування позовної заяви.

За таких обставин, враховуючи те, що до складу судових витрат входить сплата послуг адвоката, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 246,18 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 450 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 55, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ВАТ "Сад", 62406, Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Харківська, 5 (в тому числі з р/р 2600401943 в АБ "Факторіал Банк", МФО 351715, код ЗКПО 00412458) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 62801, АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р/р НОМЕР_3 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код 2833716735) 15589 грн. боргу, 1189,34 грн. 3% річних, 7839,80 грн. інфляційних, 246,18 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 450 грн. адвокатських послуг.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 45/204-10 складено та підписано 27 серпня 2010 року.