ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" серпня 2010 р. Справа № 64/176-10
вх. № 4527/5-64
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Коваль О.П. за довіреністю від 11.05.2010р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація", м. Харків;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс", м. Харків;
про стягнення 60005,54 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Спецбудмеханізація" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №4527/5-64), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" грошові кошти, з урахуванням інфляції, у розмірі 48863,60грн. за виконані роботи, пеню за несвоєчасну сплату у розмірі 9797,12грн., 1344,88грн. за прострочення виконання зобов"язання; судові витрати: 600,06грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за роботи, які позивач виконував на підставі договору №38 від 28.07.2008р.
29 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 08.06.2010р.
12 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи (вих.№34 від 12.07.2010р.), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з тим, що відповідач отримав ухвалу господарського суду лише 08 липня 2010 року й не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи.
12 липня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№35. від 12.07.2010р.) про продовження строків судового розгляду справи, в якому просить суд продовжити строк вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
13 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, стягнути з відповідача 34087,20грн. основного боргу, 3606,77грн. пені, 14776,1грн. інфляційних витрат, 1344,82грн. річних; витрати зі сплати державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з цим були надані докази надсилання відповідної заяви відповідачу.
Суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2010р. було задоволено узгоджене клопотання сторін про продовження строку вирішення спору у справі 64/176-10, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи й розгляд справи був відкладений на 26.08.2010р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між Акціонерним товариством "Спецбудмеханізація" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" (замовник) було укладено договір №38 від 28.07.2008р., відповідно до п.1.1. якого підрядник (позивач) зобов"язався, з використанням власної техніки та механізмів, виконати замовнику (відповідач) роботи, вказані в п.1.2. даного договору, а замовник зобов"язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до п.3.1. договору, загальна вартість робіт складається з загальної суми вартості часу відпрацьованого технікою позивача на об"єктах зазначених відповідачем. Попередня вартість робіт складає 70000,00грн. з урахуванням ПДВ. Об"єм відпрацьованого часу зазначається в актах приймання передачі послуг.
Відповідно до п.1.4. договору, роботи вважаються виконаними після підписання акту приймання виконаних робіт.
Позивач, на виконання умов договору, виконав відповідні роботи, а відповідач їх прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме наступними актами: №363 за жовтень 2008 року на суму 20700,00грн., разом із ПДВ; №389 за листопад 2008 року на суму 12037,50грн. разом із ПДВ та №410 за грудень 2008 року на суму 1350,00грн. на суму 1350,00грн. разом із ПДВ. (а.с.21-23), які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Відповідно до п.3.2. договору, порядок оплати проводиться по факту виконаних робіт на протязі чотирьох банківських днів, після підписання акту приймання виконаних робіт. Таким чином, відповідач повинен був здійснити останній платіж вартості виконаних робіт за договором №38 від 28.07.2008р., враховуючи, що останній акт приймання виконаних робіт був підписаний сторонами у грудні 2008 року, не пізніше 04.01.2009р.
В порушення умов договору, відповідач вартість виконаних робіт в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 34087,50грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги не спростовані відповідачем в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 34087,20грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1344,82 грн. та інфляційні у сумі 14776,10грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що за порушення строків оплати робіт, вказаного у п.3.2. даного договору, замовник має сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3606,77грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню. В частині заявлених до стягнення 6196,35грн. пені суд припиняє провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
В процесі розгляду справи позивачем були подані уточнення, які були прийняті судом, в яких позивач замість заявлених до стягнення 9797,12грн., у зв"язку з невірним розрахунком, просив стягнути з відповідача 3606,77грн. Отже, провадження у справі в частині заявлених до стягнення 6196,35грн. пені підлягає припиненню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, судові витрати у даній справі суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.4 ст.80,ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпотекс" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, оф.7, код ЄДРПОУ 34954102, р/р 260063001751103 у філіалі АКБ "Національний кредит" м. Балаклея, МФО 350705) на користь Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" (61000, м. Харків, ГСП, вул. Велозаводська, 2/5, код ЄДРПОУ 01270196, п/р 26005060013266 у Харківському ГРУ ПАТ "Приватбанк", МФО 351533) 34087,20грн. основного боргу, 3606,77грн. пені, 14776,10грн. інфляційних витрат, 1344,82грн. річних; витрати зі сплати державного мита 538,64грн. та 211,65грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Припинити провадження у справі в частині заявлених до стягнення 6190,35грн. пені.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 30 серпня 2010 року.
Судове рішення № 10997326, Господарський суд Харківської області було прийнято 26.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 64/176-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: