Рішення № 10927774, 19.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2010 р. Справа № 63/204-10

вх. № 6399/4-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ліванісова Н.А., довіреність від 22.07.2010 року № 02-15/1-237; відповідача - Кірбаба О.В., довіреність від 16.08.2010 року № 16/08-1,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва", м. Харків

про стягнення 722609,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 722609,07 грн. заборгованості, з яких: 50000,00 грн. сума основного боргу за кредитом, 666821,92 грн. сума заборгованості за відсотками, 397,61 грн. сума пені по кредиту, 5389,54 грн. сума пені по відсотках, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 90-08/К від 26.11.2008 року. Позов обґрунтований ст.ст. 193, 230 ГК України та ст.ст. 526, 611, 1054 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 722609,07 грн. що належать відповідачеві та знаходяться на будь-яких його рахунках.

17.08.2010 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнає, заперечує проти задоволення зави про забезпечення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, не знаходить правових підстав для задоволення заяви, оскільки до заяви про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів того, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

26 листопада 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Земельний банк» (правонаступник Харківського акціонерного комерційного Земельного банку), (далі - позивач), та Закритим акціонерним товариством «Верифікаційні проекти» (надалі - первісний боржник), був укладений Кредитний договір № 90-08/К (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого, банк надає первісному боржнику кредит в сумі 20 000 000,00 грн. строком з 26.11.2008 року по 22.11.2009 року, на поповнення оборотних коштів для купівлі цінних паперів, зі сплатою за користування кредитом 20 процентів річних, а первісний боржник зобов'язується своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування на передбачених умовах (пункти 1.1-1.4, 4.3.1, 4.3.2, 4.3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.1. Кредитного договору, банк відкрив первісному боржнику позичковий рахунок № 206230903715 (надалі - позичковий рахунок) на якому враховується надання та погашення кредиту.

На виконання пункту 3.2 Кредитного договору, кредит було надано 26.11.2008 року шляхом перерахування 20 000 000,00 грн. за ордером - розпорядженням від 26.11.2008 року на поточний рахунок № 226008013715, відкритий в банку первісному боржнику, а за платіжним дорученням № 395 від 26 листопада 2008 року вказана сума була перерахована за цільовим призначенням (сплата за акції) ТОВ «Аквізит-Інвест».

Процентну ставку за користування кредитом, включаючи користування кредитом понад встановленого строку дії Кредитного договору, встановлено у розмірі 20% (пункти 1.3 та 3.8 договору).

Пунктом 3.7 передбачено, що проценти підлягають сплаті щомісяця, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня поточного місяця.

Додатковою угодою № 1 від 27.02.2009 року строк дії Кредитного договору продовжено до 16.02.2010 року.

Додатковою угодою № 2 від 17.02.2010 року строк дії Кредитного договору продовжено до 15.03.2010 року та встановлено графік погашення кредиту, згідно з яким в строк до 28.02.2010 року повинно бути повернено 25000,00 грн., а останні 19 975 000,00 грн. - в строк по 17.03.2010 року.

Додатковою угодою № 3 від 15.03.2010 року строк дії Кредитного договору продовжено ще на місяць, до 15.04.2010 року, та встановлено новий графік погашення кредиту: частина в розмірі 25000,00 грн. повинна бути повернута до 15.03.2010 року; друга частина в розмірі 19 975 000,00 грн. - до 15.04.2010 року.

Додатковою угодою № 4 від 23.03.2010 року встановлено новий строк дії Кредитного договору: до 19.04.2011 року, та новий графік погашення кредиту (надалі - Графік погашення кредиту).

24 лютого 2009 року, відповідно до пункту 8.2 Кредитного договору, відбулося переведення боргу за укладеним між банком, первісним боржником та Відкритим акціонерним товариством «Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (надалі - відповідач) трьохстороннім Договором про переведення боргу від 24.02.2009 року (надалі - Договір про переведення боргу).

За умовами Договору про переведення боргу первісним боржником здійснено переведення свого боргу за Кредитним договором на відповідача, тобто за Кредитним договором відбулася заміна боржника новим боржником став відповідач.

Згідно із Графіком погашення кредиту в строк до 31.05.2010 року та в строк до 30.06.2010 року повинно бути повернуто по 25000,00 грн., тобто заборгованість за кредитом за два місяця складає 50000,00 грн.; згідно з пунктами 1.3 та 3.7 Кредитного договору проценти підлягають сплаті щомісяця, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня поточного місяця, в розмірі 20 % річних. Заборгованість по процентам за травень складає 338876,71 грн., за червень - 327945,21 грн., тобто заборгованість по процентам за два місяця складає 666821,92 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати кредиту та процентів по кредиту за Кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктами 4.3.12 та 4.2.6 Кредитного договору, в разі несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту або процентам відповідач сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня за порушення строку повернення кредиту в сумі 397,61 грн. та пеня за прострочення сплати процентів в сумі 5389,54 грн.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого розрахунку, пеня нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та арифметично обчислена вірно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 722609,07 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнана відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати по цій справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський регіональний фонд підтримки підприємництва" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 20, код ЄДРПОУ 30359792, п/р 26009012135 в ПАТ "Зембанк", МФО 351652) на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4, кор. рахунок 32002179600 в Управлінні НБУ в Харківській області, код 351447, МФО 351652, код ЄДРПОУ 19358721) - 50000,00 грн. основного боргу за кредитом; 666821,92 грн. заборгованості по відсоткам; 397,61 грн. пені за прострочення повернення кредиту кредиту; 5389,54 грн. пені за прострочення сплати відсотків; 7226,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 21 серпня 2010 року