Рішення № 10997040, 18.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.08.10                                                                                           Справа№ 5/32

За позовом : Відкритого акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття», м. Надвірна Івано-Франківської області

до відповідача : Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів

третя особа: Закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта”, м. Кременчук Полтавська область

про стягнення 25480,00 грн.

Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

Від позивача –не з»явився

Від відповідача –Гачак І.О. –представник (довір. в матер. справи)

                              Федунь Я.В. –заступник начальника служби воєнізованої охорони

Від третьої особи - не з”явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Нафтохімік Прикарпаття” звернулося в суд з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” про стягнення 25480 грн. збитків, що складають вартість нестачі 2 800 кг бензину автомобільного неетильованого А-92, а також судових витрат по справі.           

          Відкрите акціонерне товариство “Нафтохімік Прикарпаття” - позивач у справі, використовуючи своє право, надане йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав 21.04.2010 р. заяву (вих. №1708-юр.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства “Нафтохімік Прикарпаття”:

          - суму завданих збитків - 25480,00 грн.,

          - витрати по сплаті державного мита в розмірі 254,80 грн. та витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236,00 грн.,

          - витрати за виготовлення витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 45,90 грн.,

          - витрати за сторінки витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 10,20 грн.,

          - витрати за оплату послуг державного реєстратора в сумі 5,10 грн.

          Суд розглянув спір враховуючи, що збільшення позивачем розміру позовних вимог не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

          Ухвалою суду від 17.05.2010 р., залучено до участі у справі вантажовідправника —Закрите акціонерне товариство “Торговий дім “Укртатнафта” (проїзд Голузевий, 4, м. Кременчук, 39609) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, і в їх обґрунтування посилається на:

- складений комерційний акт АА №061909/9 від 26.08.2009 р., згідно якого, на підставі актів загальної форми №№158, 159 станції Клепарів Львівської залізниці від 26.08.2009 р. проведено комісійне контрольне зважування вагона №74200577. Фактично при зважуванні на 150-тонній тензовазі, приписаній станції Клепарів виявлено нестачу 2 800 кг.

- пункт а ст. 114 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, згідно з яким, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу —у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

          Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 21.04.2010 р., та в додаткових поясненнях до відзиву, в яких зазначив наступне:

          - Пунктом 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, передбачено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху слідування.

          Згідно вагонного листа на відправку №44544293, вантажовідправником не накладено пломб на зливний люк, повітряний клапан. Тобто відправник не забезпечив належним чином збереження вантажу на шляху слідування.

- 27.08.2009 р. цистерна №74200577 була подана на під'їзну колію ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” під вивантаження де було проведено замір вантажу у цистерні об'ємно-масовим статистичним методом на вимогу вантажоодержувача.

          Замір в цистерні склав: 233 см, густина 0,740, температура +24 °С, тип цистерни 25, згідно калібровочних таблиць об'єм 54 500, вага 40 330 кг. Нестача по заміру проти документа склала 42 400 кг —40 330 кг = 2 070 кг.

          Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала суду письмові пояснення вих. №23ю/304 від 05.07.2010 р., згідно яких:

          - на виконання умов договору №2570/10 від 01.07.1999 р., укладеного між ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” та ЗАТ ТФПНК “Укртатнафта”, предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам ЗАТ ТФПНК “Укртатнафта” з третіми особами по території України, ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” уклало від свого імені договір перевезення нафтопродуктів у вагоно-цистерні №74200577 з Південною залізницею.

          - факт приймання, без зауважень та претензій, станцією Кагамлицька Південної залізниці до перевезення бензин А-92, завантажений у вагоно-цистерну №74200577, дає підстави стверджувати, що маса нафтопродуктів на момент відправлення, зазначена у перевізних документах, є вірною.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

          На виконання умов договору №2570/10 від 01.07.1999 р., укладеного між ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” та ЗАТ ТФПНК “Укртатнафта”, предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам ЗАТ ТФПНК “Укртатнафта” з третіми особами по території України, ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” уклало від свого імені договір перевезення нафтопродуктів з станцією Кагамлицька Південної залізниці.

          Факт укладення договору перевезення ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” та станцією Кагамлицька Південної залізниці підтверджується залізничною накладною №44544293 від 23.08.2009 р. та квитанцією про приймання вантажу №44544293 від 23.08.2009 р., які містять штемпель станції Кагамлицька.

          Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

          Згідно матеріалів справи, ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” являлося відправником бензину автомобільного неетильованого А-92, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” - одержувачем даного бензину, маса нетто вантажу у вагоно-цистерні №74200577 становила 42 400 кг.

          Як вбачається з матеріалів справи, перед опломбуванням вагоно-цистерни №74200577, завантаженої бензином автомобільним неетильованим А-92, прийомоздавальниками станції Кагамлицька був проведений її огляд, після якого дана вагоно-цистерна була залюкована і опломбована в присутності прийомоздавальника станції відправлення, стрільця ВОХР та складено відомість ЗПУ з відміткою станції Кагамлицька.

          Після вказаних процедур вагоно-цистерна №74200577 була відправлена на зважування на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тн - “Інформаційно-вимірювальна система “SCALEX-2200” (свідоцтво про повірку №749-1 від 08.09.2008 р.).

          Зазначені в перевізних документах маса тари вагоно-цистерни —21 800 кг, маса нетто вантажу —42 400 кг, підтверджуються квитанціями зважування від 22.08.2009 р. та 23.08.2009 р.

          Відповідно до п. 4.2.4.4. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за №805/15496, маса нафти і нафтопродукту залізничних цистерн визначається як різниця між виміряною масою навантажених цистерн і масою порожніх цистерн, визначених за результатами їх зважування.

          Отже, здійснивши, як цього вимагає вищевказана Інструкція зважування порожньої вагоно-цистерни, і навантаженої бензином автомобільним неетильованим А-92, вантажовідправник належним чином виконав свої обов'язки по визначенню маси вантажу, завантаженого у вагоно-цистерну №74200577.

          Судом встановлено, що твердження відповідача про незабезпечення вантажовідправником збереження вантажу на шляху слідування, у зв’язку з не накладенням пломб на зливний люк, повітряний клапан, спростовується вимогами п. 14 Правил пломбування вагонів і контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542, відповідно до яких ЗПП і пломби накладаються на цистерні —по одному (одній) на кришці верхнього завантажувального люка.

          Згідно відомості ЗПУ, вагоно-цистерна №74200577 була опломбована однією пломбою (ЗПП) №Д528922. Достовірність даних, вказаних у даному документі підтверджується штемпелем станції Кагамлицька, штампом вантажовідправника - ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта”, а також наданими письмовими та усними поясненнями представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

          Відповідно до матеріалів справи, станцією Кагамлицька Південної залізниці вантаж було прийнято до перевезення без будь-яких зауважень.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

          Частиною 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, передбачено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

          Відповідачем по справі не доведено наявності обставин за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу, а також не надано доказів, які б свідчили про те, що бензин автомобільний неетильований А-92 було завантажено у вагоно-цистерну у меншій кількості, ніж про це зазначено у перевізних документах.

          Судом встановлено, що 26.08.2009 р. станцією Клепарів Львівської залізниці було складено комерційний акт АА №061909/9.

          Згідно розділу Д вищевказаного комерційного акту, на підставі актів загальної форми №№158, 159 від 26.08.2009 р., було проведено комісійне контрольне зважування вагоно-цистерни №74200577, завантаженої бензином автомобільним неетильованим А-92. По документу вантажовідправника значиться маса —42 400 кг, тара з документа —21 800 кг, фактично при зважуванні на 150-тонній тензовазі, приписаній станції Клепарів, виявлено брутто —61 400 кг, тара з документа —21 800 кг, маса нетто 39 600 кг, нестача —2 800 кг, яка у вагоні поміститись могла. Вагон прибув технічно-справним, з однією справною ЗПП відправника та додатково накладеними пломбами на повітряному клапані та зливному люку, які в перевізному документі не значаться. На верхньому завантажувальному люку різьба не відповідає діаметру пломбувальної барашки, доступ до вантажу було усунено шляхом накладення ЗПП станції Клепарів №1492999 на вушко завантажувального люка.

          Комерційний акт від 26.08.2009 р., підписаний всіма членами комісії, які брали участь при зважуванні вагоно-цистерни, містить штемпель станції Клепарів Львівської залізниці.

          Суд, дослідивши даний акт, прийшов до висновку, що документ оформлений у відповідності до вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, а тому є належним і допустимим доказом підтвердження наявності обставин, які є підставою для матеріальної відповідальності залізниці за недостачу бензину автомобільного неетильованого А-92 в кількості 2 800 кг.

          Суд встановив, що твердження відповідача про те, що нестача вантажу становить 2 070 кг (підтверджується оперативним повідомленням станції Надвірна №16 від 27.08.2009 р.), а не 2 800 кг, всупереч вимогам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджується належними і допустимими доказами.

          Так, відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.           

          Частиною 2 п. 12 Правил складання актів, передбачено, що при невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

          Однак, як вбачається з матеріалів справи, нового комерційного акту станцією Надвірна Львівської залізниці не було складено.

          Крім того, станцією призначення в розділі Є комерційного акту АА №061909/9 від 26.08.2009 р., внесено відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу різниці проти даного акту не виявлено”. Така відмітка засвідчена штемпелем станції Надвірна Львівської залізниці, а також підписами начальника станції, начальника вантажного району, прийомоздавальника.

          На підставі наведених обставин, суд приходить до висновку, що оперативне повідомлення станції Надвірна Львівської залізниці №16 від 27.08.2009 р., витяг з протоколу №2 від 07.09.2009 р. не є належними і допустимими доказами нестачі бензину неетильованого А-92 в кількості 2 070 кг.

          У зв'язку з тим, що нестача бензину автомобільного неетильованого А-92, завантаженого у вагоно-цистерну №74200577, була виявлена за допомогою прямого (вагового) методу вимірювання маси (статичного зважування на 150-тонній тензовазі), слід враховувати вимоги ч. 2 п. 4.2.4.1. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за №805/15496, згідно яких границі відносної похибки методу не мають перевищувати ± 0,5 % під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів.

          Оскільки, під час комісійного зважування вагоно-цистерни було встановлено масу нетто вантажу в кількості 39 600 кг, то границі відносної похибки становлять ± 198 кг.

          Судом встановлено, що під час перевезення нафти і нафтопродуктів застосовуються норми природних втрат, встановлені постановою Державного комітету СРСР з матеріально-технічного постачання від 26.03.1986 р. №40 “Про затвердження норм природного убитку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні”.

          Згідно даних норм, для бензину автомобільного неетильованого А-92, що перевозиться наливом в цистернах, норма природної втрати становить 0,21 кг на одну тонну вантажу.

          Тому, для вантажу масою нетто 42,400 тн, норма природної втрати становить: 42,400 тн*0,21 = 8,9 кг, що не перевищує границі відносної похибки прямого (вагового) методу вимірювання маси нафтопродуктів.

          Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

          Вартість втраченого вантажу, станом на 26.08.2009 р. –дату виявлення нестачі, визначена позивачем відповідно до цін на великогуртові партії нафтопродуктів та підтверджена довідкою ТОВ “Торговий дім Нафто-Трейд” вих. №15 від 13.05.2010 р.

          У зв'язку з тим, що нафтопродукти були відвантажені позивачу на відповідальне зберігання, інших документів, на підставі яких можна було б визначити вартість втраченого вантажу, особами, які беруть участь у справі не надано.

          З урахуванням всіх наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

          Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

На підставі ст.ст. 124, 129 Конституції України, ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 110, 111, 114 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1.Позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Відкритого акціонерного товариства “Нафтохімік Прикарпаття” (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майданська, 5, код ЄДРПОУ 00152230): 25480,00 грн. суму завданих збитків, 254,80 грн. державного мита та 236,00 грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпеченням судового процесу.

          3.Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          4.Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                     Петрик І.Й.