Рішення № 10995795, 31.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.10 р.                     Справа № 4/191                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Кононець Н.В. – довіреність від 31.12.2009р.,

від відповідача – Кузменко С.О. – розпорядження про призначення начальником КПБ,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

Виробнича одиниця „Дружківкатепломережа” м. Дружківка

до відповідача - Комунального підприємства „Управління капітального будівництва”

Дружківської міської ради м. Дружківка

про стягнення 27071,07грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

в с т а н о в и в :

ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, ВО „Дружківкатепломережа” м. Дружківка звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з КП „Управління капітального будівництва” ДМР м. Дружківка 27071,07грн., з яких: 22639,62грн. – заборгованість за період з листопада 2008р. по березень 2010р., 704,81грн. - 3%річних за період з листопада 2008р. по липень 2010р., 2198,60грн. – інфляційні за період з листопада 2008р. по березень 2010р., 1528,04грн. – пеня за період з 15.11.2009р. по 15.05.2010р.

В підтвердження позову надав укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії №590 від 25.01.2008р. з додатковою угодою №261 від 20.03.2009р., акти на включення №142 від 23.10.2008р., №153 від 15.10.2009р. та відключення опалення №142 від 15.04.2009р., №153 від 22.03.2010р., рахунки №839 від 26.11.2008р. на суму 4077,13грн., №839 від 15.12.2008р. на суму 1497,58грн., №839 від 20.01.2009р. на суму 2085,40грн., №839 від 20.02.2009р. на суму 1845,42грн., №839 від 20.03.2009р. на суму 1656,67грн., №839 від 27.04.2009р. на суму 1323,40грн., №839 від 23.11.2009р. на суму 409,50грн., №839 від 24.12.2009р. на суму 3923,40грн., №839 від 25.01.2010р. на суму 3295,50грн., №839 від 23.03.2010р. на суму 2137,20грн., №839 від 22.02.2010р. на суму 2886,00грн., які виписані позивачем відповідачу для оплати та отримані уповноваженою особою останнього, акти звірки взаємних розрахунків, які підписані обома сторонами та закріплені печатками підприємств.

Відповідач погодився з вимогою позову частково, вважаючи не врахованим позивачем суму сплаченого боргу 30.08.2010р. і невірно нарахованих інфляційних витрат та річних відсотків.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

Із заявленого позову вбачається, що предметом спору є несплата відповідачем по справі 27071,07грн., з яких: 22639,62грн. – заборгованість за період з листопада 2008р. по березень 2010р., 704,81грн. - 3%річних за період з листопада 2008р. по липень 2010р., 2198,60грн. – інфляційні за період з листопада 2008р. по березень 2010р., 1528,04грн. – пеня за період з 15.11.2009р. по 15.05.2010р.

Спірні суми нараховані позивачем на підставі умов договору на постачання теплової енергії №590 від 25.01.2008р. з додатковою угодою №261 від 20.03.2009р., укладеного між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі директора ВО „Дружківкатепломережа” м. Дружківка, що діє на підставі Положення та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

2

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі директора ВО „Дружківкатепломережа” м. Дружківка, що діє на підставі Положення та відповідачем підписаний договір на постачання теплової енергії №590 від 25.01.2008р. з додатковою угодою №261 від 20.03.2009р.

Згідно умовами цього договору Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач – сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно додатку №1 до договору а такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

В п. 6 договору сторонами обумовлений порядок розрахунків, а саме:

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також сторонами підписана додаткова угода до договору від №261 від 20.03.2009р., в якій на підставі рішення виконавчого комітету Дружківської міської ради №189 від 04.03.2009р. з 01.04.2009р. впроваджені нові тарифи на послуги постачання.

Згідно пунктів 10.1 та 10.4 договору він діє до 25.04.2007р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією зі сторін.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Послуги позивачем відповідачем надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані сторонами акти на включення №142 від 23.10.2008р., №153 від 15.10.2009р. та відключення опалення №142 від 15.04.2009р., №153 від 22.03.2010р.

Позивачем відповідачу з метою належного виконання умов договору за отримані останнім послуги виставлені рахунки №839 від 26.11.2008р. на суму 4077,13грн., №839 від 15.12.2008р. на суму 1497,58грн., №839 від 20.01.2009р. на суму 2085,40грн., №839 від 20.02.2009р. на суму 1845,42грн., №839 від 20.03.2009р. на суму 1656,67грн., №839 від 27.04.2009р. на суму 1323,40грн., №839 від 23.11.2009р. на суму 409,50грн., №839 від 24.12.2009р. на суму 3923,40грн., №839 від 25.01.2010р. на суму 3295,50грн., №839 від 23.03.2010р. на суму 2137,20грн., №839 від 22.02.2010р. на суму 2886,00грн., всього на загальну суму 25137,20грн.

Факт отримання цих документів підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов договору, сплатив на час звернення позивача з позовом до суду тільки 2497,58грн., тому за ним утворилась заборгованість на загальну суму 22639,62грн. за період з листопада 2008р. по березень 2010р.

Після звернення позивача до суду, відповідачем перераховано позивачу 28.07.2010р. – 1131,00грн., що не заперечується кредитором.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості в сумі, господарський суд задовольняє позовну вимогу в сумі 21508,62грн., а в частині сплаченого боргу в сумі 1131,00грн. після звернення позивача з позовом до господарського суду, провадження у справі припиняється на підставі п.1-1ст.80- ГПК України за відсутністю спору на час його вирішення.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем отриманої ним теплової енергії, позивач просить суду стягнути з боржника 704,81грн. 3%річних за період з листопада 2008р. по липень 2010р., 2198,60грн. інфляційних за період з листопада 2008р. по березень 2010р., 1528,04грн. пені за період з 15.11.2009р. по 15.05.2010р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 6 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 7.2.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1528,04грн. пені за період з 15.11.2009р. по 15.05.2010р. частково в сумі 689,10грн., оскільки вона розрахована за строк більш шести місяців, як передбачає вимога Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 704,81грн. 3%річних за період з листопада 2008р. по липень 2010р., 2198,60грн. інфляційних за період з листопада 2008р. по березень 2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

4

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, Виробнича одиниця „Дружківкатепломережа” м. Дружківка до Комунального підприємства „Управління капітального будівництва” Дружківської міської ради м. Дружківка про стягнення 27071,07грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Управління капітального будівництва” Дружківської міської ради м. Дружківка-84200, вул. Леніна, 15 „а”, ЄДРПОУ 35626526 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк-83086, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 26221744 суму заборгованості в розмірі 21508,62грн., 704,81грн. - 3%річних, 2198,60грн. – інфляційних, 689,10грн. – пені, 262,32грн. витрат на оплату державного мита та 228,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 1131,00грн. за відсутністю спору на час вирішення.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 31.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу