Рішення № 10995670, 31.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2010 р. Справа № 6/103-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В. А., розглянувши справу

за позовом Підприємства теплових мереж «Володимир- Волинськтеплокомуненерго»

до Квартирно-експлуатаційного відділу № 1 м. Володимир-Волинського

про стягнення 2014333, 34 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Будневський А.Г. –дов. № 24 від 12.01.2010 р.,

від відповідача: Батоговська Т.П. –дов. № 625 від 25.05.2010 р.

Суть спору:

          Позивач Підприємство теплових мереж «Володимир- Волинськтеплокомуненерго», звернувшись в суд із позовом, уточненим заявою від 31.08.2010 р. просить стягнути з відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу № 1 м. Володимир-Волинського 2014333, 34 грн. заборгованості, що утворилась в результаті неналежного виконання останнім зобов’язань за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання, в т.ч., 1614 932,94 грн. основного боргу, 54 731,00 грн. –3% річних, 187 122,05 грн. - інфляційних нарахувань, 157 547, 35 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договори про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання №315 від 01.10.2007 р., № 361 від 10.10.2008 р., укладені між Підприємством теплових мереж «Володимир - Волинськтеплокомуненерго»та Квартирно-експлуатаційним відділом № 1 м. Володимир-Волинського, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2010 р., листи на адресу КЕВ м. Володимир-Волинського, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, в/ч А 2371 № 643 від 18.05.2010 р., Міністра оборони України № 668 від 21.05.2010 р., Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 870 від 06.07.2010 р. про існування заборгованості, відповідь на звернення Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 27.07.2009 р., в/ч А 2331 від 19.08.2009 р., КЕВ м. Володимир-Волинського від 02.09.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просить задоволити в повному обсязі.

Відповідач в поданих письмових поясненнях № 01-29/14518 від 31.08.2010 р. та представник в судовому засіданні борг визнає. При цьому зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вол.-Волинський є державною військовою установою, яка фінансується із державного бюджету і здійснює оплату за надані послуги відповідно до виділених асигнувань від головного розпорядника коштів, яким є Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України. Щомісячно подаються довідки про заборгованість, яка виникла перед ПТМ «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» в Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління м.Львова, проте бюджетні кошти, призначені для оплати послуг з теплопостачання надходять на рахунок КЕВ м.Володимир-Волинський несвоєчасно і не в повному обсязі, тому погашення боргу проводиться в хаотичному порядку і несвоєчасно відповідно до розподілених коштів від Міністерства оборони України.

          Водночас, відповідачем подано письмове клопотання № 01-29/14517 від 31.08.2010 р. згідно якого, посилаючись на те, що він є державною військовою установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та проводить оплату за надані послуги відповідно до надісланих коштів від Міністерства оборони України просить зменшити розмір пені на підставі ч.1 ст.233 ГК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Підприємством теплових мереж «Володимир- Волинськтеплокомуненерго»та Квартирно-експлуатаційним відділом № 1 м. Володимир-Волинського 01.10.2007 р. та 10.10.2008 р. було укладено договори про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання №315 та № 361.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання №315 від 01.10.2007 р. та № 361 від 10.10.2008 р., які за правовою природою є договорами про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.п. 1.1 та 10 договорів позивач зобов’язувався надавати споживачу послуги з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання, а відповідач (споживач) зобов’язувався до останнього календарного дня поточного місяця здійснювати оплату за користування послугами.

Договірні зобов’язання позивачем виконані належним чином. Зауважень з боку споживача щодо своєчасності та якості надання послуг не подано.

Водночас, відповідач – Квартирно-експлуатаційний відділ № 1 м. Володимир-Волинського в порушення умов, укладених з Підприємством теплових мереж «Володимир- Волинськтеплокомуненерго» договорів оплату наданих послуг здійснював неналежним чином, в результаті чого, у нього, станом на 01. 08. 2010 р. перед позивачем існує заборгованість в сумі

1614 932,94 грн., що підтверджується письмовим розрахунком боргу та актом звірки взаємних розрахунків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Враховуючи зазначене, сума основного боргу в розмірі 1614 932, 94 грн. підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 731,00 грн. –3% річних та 187 122,05 грн. - інфляційних нарахувань підставні та підлягають до задоволення.

          Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України та п.11. договору за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує на користь ПТМ «ВВТКЕ»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

          Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 157547, 35 грн.

          Водночас, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, беручи до уваги, що відповідач є державною військовою установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та проводить оплату за надані послуги відповідно до надісланих коштів від Міністерства оборони України, вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі

78 773,68 грн, що становить 50 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 20 143, 33 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 1935 559,67 грн.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу № 1 м.Володимир-Волинського (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Академіка Глушкова, 1, р/р 352250014000337 ГУДКУ у Волинській обл., МФО 803014, ЗКПО 07516184) на користь

Підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» (44700, м. Володимир-Волинський, вул. Сагайдачного, 19, р/р 260023013229 філія Волинське управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398, код 05384488) 1935 559,67 грн., в т.ч. 1614 932,94 грн. основного боргу, 78773, 68 грн. пені, 54 731,00 грн. –3% річних, 187 122,05 грн. - інфляційних нарахувань та 20 143, 33 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові на суму 78773, 68 грн. відмовити.

Суддя           Пахолюк В.А.                               

Дата підписання повного тексту рішення –01.09.2010 р.