Рішення № 10995587, 30.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2010Справа №2-32/3731-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( 95-13, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4 ідентифікаційний код 08596943)

До відповідача Дочірнього підприємства «Аптека № 171» Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії «Крим - Фармація» (97401, АР Крим, м. Євпаторія, проїзд Радянський, 7 ідентифікаційний код 31670079)

Про стягнення 534, 21 грн.

За участю представників:

Від позивача – Кошина Т.В., довіреність № 17/1-2-1477/Пд. Від 19.05.2010р. у справі..

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Аптека № 171» Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії «Крим - Фармація» про стягнення 534, 21 грн., в тому числі 501, 92 грн. – суми основного боргу, 4, 11 грн. – відсотків річних, 17, 49 грн. - інфляційних втрат, 10, 69 грн. – пені.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.08.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 17.08.2010р. розгляд справи відкладено на 30.08.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором № ЄП-08-0524 від 01.08.2004р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих охоронних послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач, вдруге, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у довідці головного управління статистики в АР Крим (а.с. 35).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2004 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( Охорона) (позивач) та Дочірнім підприємством «Аптека № 171» Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії «Крим - Фармація» (Замовник) (відповідач) був укладений Договір № ЄП-08-0524 на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної виконавчої служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (а.с. 9-10).

Згідно статті 978 Цивільного кодексу України за договором за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з пунктом 2.1 договору Замовник передає, а Охорона приймає під охорону майно, що знаходиться на об’єктах, перерахованих в дислокації-розрахунку та позначених у плані.

Пунктом 2.2. Договору сторони встановили, що охорона майна, що знаходиться на об’єкті, здійснюється у дні й години, вказані в дислокації розрахунку.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата здійснюється щомісячно на підставі дислокації розрахунку у відповідності з фактичною кількістю днів у місяці та фактично розрахованою кількістю охоронних годин у місяць. Оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту виставлення Охороною розрахунку на оплату послуг.

Пеня передбачена пунктом 3.4 Договору та становить облікову ставку НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежу починаючи з 1 числа наступного місяця.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що приймання «Охороною» майна на об’єктах, обладнаних сигналізацією і підключених до ПЦО під охорону і зняття з охорони «Замовником» здійснюється згідно з інструкцією.

Пунктом 8 Інструкції передбачено, що приймання (здавання) об’єкту фіксується черговим пункту управління «Охорони» в «Журналі приймання-здавання об’єкта» або на комп’ютері автоматизованої системи охорони, магнітофонній стрічці ( а.с. 42).

«Журнал приймання-здавання об’єкту» , запис на комп’ютері автоматизованої системи охорони, магнітофонній стрічці є юридичними документами.

Власник об’єкту був ознайомлений із зазначеною інструкцією, про що свідчить його підпис на інструкції.

Таким чином, надання позивачем послуг з охорони підтверджується доданою до матеріалів справи розпечаткою з обліком прийняття на охорону та зняття з охорони об’єкту за січень – лютий 2010р. (а.с. 43 - 44),

Крім того, позивачем були оформлені Акт № ЕП-00000145 за січень 2010р. на суму 265, 60 грн. ( а.с. 27), Акт\ № ЕП-00000139 за лютий 2010р. на суму 236, 32 грн. ( а.с. 29).

Позивачем у виконання вимог Договору були виставлені рахунки № ЕП08-0524 від 01.01.2010р. на суму 265, 60 грн. (а.с. 26), № ЕП08-0524 від 01.02.2010р. на суму 236, 32 грн. ( а.с. 28).

Проте відповідачем не були підписані акти виконаних робіт, не були оплачені виставлені позивачем рахунки.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 501,92 грн., та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 17, 49 грн., 3% річних у розмірі 4,11 грн., пені у розмірі 10, 69 грн.

Проте оскільки пунктом 3.2 Договору визначено, що оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту виставлення Охороною розрахунку на оплату послуг, а рахунки були надіслані для підпису та оплати відповідачеві лише 24.06.2010р., що підтверджується супровідним листом та поштовою квитанцією (а.с. 30, 31), заявлені позивачем до сплати суми пені, індексу інфляції, 3% річних за період з 06.01.2010р. до 30.04.2010р. не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки прострочення заборгованості, відповідно до умов договору, почалось лише з 30.06.2010р.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Аптека № 171» Товариства з обмеженою відповідальністю Республіканської компанії «Крим - Фармація» (97401, АР Крим, м. Євпаторія, проїзд Радянський, 7 ідентифікаційний код 31670079) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим ( 95-13, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Міллера, 4 ідентифікаційний код 08596943) 501, 92 грн. заборгованості, 95, 83 грн. державного мита та 221, 74 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 30.08.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 30.08.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.