Рішення № 10995578, 26.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

26.08.2010Справа №2-33/3639-2010 за позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, пров. Совнаркомовський, 52/1)

до відповідача малого підприємства «Каштак» (Сакський район, с. Уютне, вул. Єввпаторійська, 51)

про стягнення 15936.39 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Бутенко Галина Миколаївна, представник, довіреність від 09.11.09. № 11/62.

Відповідача: Черевач Микола Михайлович, представник, довіреність від 08.007.2010р.

Суть спору: Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, малого підприємства «Каштак», та просить стягнути 15936.39 грн., у тому числі 14586.97 грн. заборгованості за договором з надання послуг, 520.46 грн. інфляційних витрат, 1177.15 грн. пені та 172.27 грн. 3% річних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов’язань за договором надання послуг № 439 від 25 травня 2009 року в частині оплати наданих послуг та посилається на статті 525, 526, 530, 599 Цивільного кодексу України та статті 193 та 202 Господарського кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні 26 серпня 2010 року надав заяву, в якій він визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 102).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

           встановив:

25 травня 2009 року між державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (виконавець) та малим підприємством «Каштак» (замовник) укладений договір № 439, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець взяв на себе зобов’язання за завданням замовника надати послугу зі стажування фахівця замовника, Шахова Віктора Олексійовича, в управлінні спеціалізованих робіт для атестації на другий кваліфікаційний рівень по радіаційному методу неруйнівного контролю (стажування), а замовник, в свою чергу, зобов’язався оплатити зазначену послугу (а.с. 15-17).

Термін стажування визначений в пункті 1.2 – з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Вартість послуг стажування одного фахівця виконавця, станом на 01 січня 2008 року складає 14066.51 грн. (разом з ПДВ) та визначається кошторисом, який є невід’ємною частиною договору (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору сторони домовилися, що виконавець впродовж трьох днів з дати завершення стажування фахівця замовника оформлює акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується обома сторонами.

Замовник здійснює оплату послуг з стажування шляхом перерахування відповідних сум на рахунок виконавця згідно рахунку впродовж трьох днів після підписання акту здавання-приймання послуг (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 7.1 договору він вступає в дію з моменту його підписання сторонами та розповсюджується на обставини, які виникли з 01 червня 2008 року та діє до 31 грудня 2009 року.

Відповідно до кошторису, затвердженому сторонами 25 травня 2009 року, витрати за проходження стажування спеціалісту ІІ кваліфікаційного рівня по радіаційному методу контролю малого підприємства «Каштак» в Управлінні спеціалізованих робіт ДАТ «Чорноморнафтогаз» в період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2009 року складає 14066.51 грн. (а.с. 18).

На виконання умов договору, в період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2009 року позивачем були надані послуги відповідачу зі стажування його фахівця на загальну суму 14066.51 грн. та 21 жовтня 2009 року позивачем був виставлений рахунок № 254 на суму 14066.51 грн. (а.с.26).

31 грудня 2009 року сторонами підписаний акт виконаних робіт, в якому вказано, що послуги виконавцем виконані в повному обсязі. Замовник до наданих послуг претензій не має (а.с. 27).

В порушення умов договору надані позивачем послуги відповідачем оплачені не були, що і з’явилося підставою для звернення Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представникам сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв’язку з невиконанням зобов’язання за договором надання послуг, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.2.2 замовник взяв на себе зобов’язання здійснити оплату за стажування протягом трьох днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

Акт виконаних робіт був підписаний сторонами 31 грудня 2009 року (а.с. 27), проте сума, що підлягала оплаті відповідачем оплачена не була.

Таким чином, обов’язок оплатити надані послуги виник у відповідача 03 січня 2010 року.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 14066.51 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 1177.15 грн. пені за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2010 року.

Відповідно до пункту 4.3 спірного договору, при затримці оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 58), який проведений вірно.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 520.46 грн. інфляційних витрат та 172.27 грн. 3% річних.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірений розрахунок 3% річних, а також інфляційних витрат, нарахованих на суму заборгованості (а.с.58). Розрахунок проведений вірно, у зв’язку з чим, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 102).

Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про визнання позову (а.с. 55) приймає таку заяву.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судови витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з малого підприємства «Каштак» (Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51, р\р 2600331764001 СФ ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Украхна», МФО 384544, ЄДРПОУ 20732544) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (м. Сімферополь, провул. Совнаркомовський, 52/1, р\р 260020014162 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 00153117) 14066.51 грн. заборгованості за надані послуги, 520.46 грн. інфляційних витрат, 1177.15 грн. пені, 172.27 грн. 3% річних, 159.36грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

30 серпня 2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.