Постанова № 10995309, 11.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2010 року 10:20 № 2а-17511/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Петренка Р.О.;

відповідача: не зявились;

третьої особи 1:не зявились;

третьої особи 2:не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

до

треті особиГромадської організації “Садівницьке товариство “Козаче”

1.Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація

2.Головне управління юстиції у Київській області

проприпинення державної реєстрації юридичної особи

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

29 грудня 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва (далі по тексту - позивач, ДПІ у Деснянському районі м.Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Громадської організації “Садівницьке товариство “Козаче” (далі по тексту відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту третя особа 1) та Головного управління юстиції у Київській області (далі по тексту третя особа 2), в якій просить припинити державну реєстрацію юридичної особи Громадської організації “Садівницьке товариство “Козаче” (ідентифікаційний код 35139473).

В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, позивач зазначив наявність в єдиному Державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходження відповідно до закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17511/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 лютого 2010 року.

Судове засідання неодноразово відкладалось, у звязку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та третіх осіб, а також необхідністю одержання нових доказів.

В судовому засіданні 11 червня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Представник третьої особи 1 в судові засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надано.

02 червня 2010 року (відповідно до поштової відмітки на конверті) третьою особою 2 подано заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація “Садівницьке товариство “Козаче” зареєстрована Деснянською районною державною адміністрацією міста Києва в якості субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи 04 червня 2007 року (ідентифікаційний код 35139473), за юридичною адресою: місто Київ, вул. Милославська, 58. На податковому обліку у Державній податковій інспекції Деснянського району міста Києва перебуває з 12 липня 2007 року.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про обєднання громадян”.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення; порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Частиною першою статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників субєкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Державним реєстратором Деснянської районної державної адміністрації у м. Києві внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність відповідача за місцезнаходженням, вказаного у статутних документах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: м. Київ, вул.Милославська, 58 (витяг додається до матеріалів справи).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не повязана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за місцезнаходженням, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відсутній, про факт зміни адреси не повідомив, що є порушенням законодавства.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання адміністративно-господарські санкції, однією з яких є скасування державної реєстрації та ліквідація субєкта господарювання.

Згідно статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації.

Відповідно до частини другої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у звязку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

За таких обставин судом встановлено, що державним реєстратором Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність Громадської організації “Садівницьке товариство “Козаче” за місцезнаходженням, вказаним у статутних документах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26 листопада 2009 року.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці “ж” підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.

Наказом Державної податкової адміністрації від 11 липня 1997 року №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 серпня 1997 року за №290/2094, затверджено Порядок складання звіту “Про використання коштів неприбуткових установ та організацій” (далі - Порядок), яким застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості.

Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Відповідно до пункту 11.1. статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до статті 38 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до наданої позивачем довідки від 18 лютого 2010року №867 Громадська організація “Садівницьке товариство “Козаче” з 07 листопада 2008 року не подає до ДПІ у Деснянському районі м.Києва декларацій, бухгалтерську звітність та інших документів і відомостей, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), тобто більше одного року.

Як встановлено судом, відповідач шляхом неподання до державних податкових органів та інших держаних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, тобто невиконання обовязків, покладених на нього як на юридичну особу платника податків, - порушив вимоги, встановлені пунктом 2 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”.

Відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджується довідкою ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 27 листопада 2009року №6755/9/24-028.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що обєднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Легалізація обєднання громадян та його ліквідація регламентуються Законом України “Про обєднання громадян”.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про обєднання громадян” громадською організацією є обєднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Предметом даного спору є припинення юридичної особи, яка є неприбутковою організацію та має певні зобовязання перед державою щодо відповідного звітування, що усуває застосування до спірних правовідносин положень Закону України “Про обєднання громадян”, оскільки останній регулює підстави примусового розпуску обєднання громадян і має інші правові наслідки для відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що звернення органу державної податкової служби у випадках передбачених чинним законодавством з позовними вимогами, що спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, в тому числі з вимогами про припинення юридичної особи або про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності та визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити.

2.Припинити юридичну особу Громадську організацію “Садівницьке товариство “Козаче” (ідентифікаційний код 35139473) та скасувати її державну реєстрацію.

3.Зобовязати державного реєстратора Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи Громадської організації “Садівницьке товариство “Козаче” (ідентифікаційний код 35139473), внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення юридичної особи у встановленому порядку.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.А. Кузьменко