Постанова № 10995306, 17.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2010 року 13:56 № 2а-16372/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Польовчук О.В.;

відповідача: Била Ю. О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва

до Відкритого акціонерного товариства “Український нафтогазовий інститут”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17серпня2010року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16грудня2009року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту позивач, УПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Український нафтогазовий інститут” (далі по тексту відповідач, ВАТ “Український нафтогазовий інститут”), в якому просить стягнути суму заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 2065,06грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18грудня2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16372/09/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12лютого2010року.

В судовому засіданні 12 лютого 2010 року судом оголошено перерву до 16 квітня 2010 року. Судове засідання 16 квітня 2010 року неодноразово відкладалось. 23червня2010року судом оголошено перерву у судовому засіданні до 17серпня2010року.

В судовому засіданні 17серпня2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач заперечив проти позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач Відкрите акціонерне товариство “Український нафтогазовий інститут” - перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва та є субєктом системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

В судовому засіданні 12лютого2010року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, який долучений до матеріалів адміністративної справи №2а-16372/09/2670, заперечивши проти позову в повному обсязі.

Свої заперечення представник відповідача мотивував тим, що починаючи з 11березня1994року відповідач є недержавною організацією, яка не проходила державну атестацію наукової установи у відповідності до вимог статті 11 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та не включена до Державного реєстру наукових установ, відповідно до вимог статті 12 цього ж закону і є ненауковою установою. Крім того, мотивуючи заперечення, представник відповідача зазначив, що позивач порушив строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що засновником відповідача є Держава в особі Державного науково-дослідного і проектного інституту нафтової промисловості “Укрдіпрондінафта” (пункт 2.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства “Український нафтогазовий інститут”), при цьому юридична особа створена, шляхом перетворення на відкрите акціонерне товариство з колективною формою власності, що підтверджується довідкою Київського міського управління статистики Державного комітету статистики України №11452 та свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи від 11березня1994року.

Статтею 108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Оскільки відповідач є правонаступником державного підприємства, до нього перейшло майно та усі права і обовязки попередньої юридичної особи, через що твердження представника відповідача про те, що ВАТ “Український нафтогазовий інститут” є недержавною організацією судом до уваги не беруться.

Відповідно до матеріалів справи на час розгляду справи ВАТ “Український нафтогазовий інститут” має заборгованість по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” на суму у розмірі 2065,06грн.

Правовідносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, визначають коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платників страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та інших платежів, в тому числі по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, стягнення заборгованості за цими платежами і страховими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат і регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин).

Як свідчать матеріали справи, у ВАТ “Український нафтогазовий інститут” (в тому числі у його правопопередника) працювали громадяни, яким пенсії призначені відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Згідно з частиною девятою статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24березня2004року №372 (далі Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що повідомлення передбачене пунктом 5 Порядку позивачем надсилалося до ВАТ “Український нафтогазовий інститут” листом з повідомленнями про вручення: від 11травня2007року №3212/03 (отриманий уповноваженою особою відповідача 21травня2007року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення).

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як вже зазначено, ВАТ “Український нафтогазовий інститут” має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 2065,06грн. Зазначена сума заборгованості виникла за період з 01січня2006року по 31липня2007року.

Судом встановлено, що за досліджений період відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва кошти у розмірі 2065,06грн. на виплату різниці між сумами пенсій відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”.

Статтею 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730.

Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, спір за участю відповідного управління Пенсійного фонду України та субєкта господарювання про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до Пенсійного фонду України має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Щодо тверджень представника відповідача, про те, що позивачем порушений строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, суд, мотивуючи своє рішення звертає увагу сторін на наступне.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною пятнадцятою статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідачем на момент вирішення спору фінансові санкції у вказаному розмірі не сплачені, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості ВАТ “Український нафтогазовий інститут” по відшкодуванню різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” у розмірі 2065,06грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного не бюджетного підприємства, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український нафтогазовий інститут” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, ідентифікаційний код 00147134) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (01054, м. Київ, вул. Воровського 29, р/р 256093122614 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО322669, ідентифікаційний код 26087323) заборгованість у розмірі 2065,06грн. (дві тисячі шістдесят пять гривень шість копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко