Постанова № 10995226, 19.08.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2746/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Закієвої А.В.;

за участю: представника позивача Решетова В.В. (довіреність від 2.08.2010р.);

представника відповідача Марчука В.В. (довіреність від 8.01.2010р. №8);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»доКіцманського районного бюро технічної інвентаризації про зобовязання зареєструвати право власності на нерухоме майно.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.08.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 9.08.2010 року адміністративному позовіпозивач просив суд зобов'язати відповідача зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, право власності на будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, провулок Заводський, 8, що придбані на підставі Договору купівлі-продажу від 18.05.2010 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І., реєстровий №1745.

В обґрунтування свої позовних вимог зазначив наступне.

Нездійснення у встановленому порядку державної реєстрації за позивачем прав власності на зазначене нерухоме майно, порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження належною йому власністю, закріплені статтею 41 Конституції України, які підлягають судовому захисту. Посилався на положення ст.ст. 182, 328 Цивільного кодексу України, п.1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року №1952-ІV та Тимчасове положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (а.с. 4-7).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав пояснивши, що спірні дії не вичиняються відповідачем через наявність повідомлення податкової інспекції та наявність постанови державної виконавчої служби про арешт майна. Також зазначив, що за наявності рішення суду щодо зобовязання вчинити дії, реєстрація буд проведена.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.18 травня 2010 року між ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний «Златогор»та ТОВ «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»укладений Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І., зареєстрований у реєстрі за №1745. Відповідно до п. 1 цього договору ТОВ «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»передав у власність, а Позивач прийняв у власність будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, с.м.т. Лужани, провулок Заводський, 8, а саме: цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «А», «а», загальною площею 1110,80 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «Б», «б», «б'», загальною площею 630,30 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «Д», «д», загальною площею 51,70 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «В», «в», «в'», загальною площею 840,80 кв.м.; склад, літ. «И», загальною площею 491,00 кв.м.; огорожа, 1-2; будівля насосної, літ. «Л», загальною площею 38,50 кв.м.; будівля спиртосховища, літ. «М», загальною площею 66,20 кв.м. (а.с. 8-10).

Згідно платіжного доручення від 19.05.2010 року №22298 за вказані в Договорі об'єкти нерухомого майна Позивачем здійснена їх оплата в повному розмірі, тобто в сумі 2 297 500,00 гривень. (а.с. 11).

21.05.2010 року позивач подав до Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації, документи для проведення державної реєстрації прав власності на вищезазначене нерухоме майно. Проте, на даний час відповідачем не здійснена у встановленому порядку державна реєстрація за позивачем прав власності на зазначене нерухоме майно. Як на підставу не вчинення спірних дій відповідач вказує на наявність листа начальника ДПІ у Кіцманському районі Чернівецької області від 25.05.2010 року за №1540/9/23-21442707 з проханням не здійснювати державну реєстрацію вказаних об'єктів нерухомого майна (а.с. 15) та наявність постанови державного виконавця про арешт майна від 26.07.2010 року (а.с. 27).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягомрозумного строку.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному вільне володіння, користування та розпорядження належною йому власністю.

Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року №1952-ІV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Пунктом 3 Розділу II «Прикінцевих та перехідних положень»Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»від 11.02.2010 року №1878-УІ визначено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Повноваження та порядок здійснення бюро технічної інвентаризації державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2003 року №6/5) та зареєстрованим Міністерством юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445.

Згідно з вимогами п.3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Відповідно до п.1 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що є додатком №1 до Тимчасового положення, правовстановлюючими документами, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно.

Судом встановлено, що на виконання вимог Тимчасового положення позивачем 21.05.2010 року для проведення державної реєстрації відповідачу наданий нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу від 19.05.2010 року, реєстровий №1745. Відповідачем на оригіналі зазначеного Договору був проставлений штамп про державну реєстрацію за Позивачем вищевказаного нерухомого майна, присвоєння йому порядкового номеру 8363921 в реєстровій книзі №2 стор. 12, реєстровий №1-85 та датою внесення запису до Реєстру прав від 26.05.2010 року. Але на зазначеному штампі відсутній підпис керівника відповідача та він не скріплений печаткою відповідача.

Посилання відповідача на те, що не виконання обв'язку з державної реєстрації нерухомого майна пов'язане з наявністю листа начальника ДШ у Кіцманському районі Чернівецької області від 25.05.2010 року за №1540/9/23-21442707 з проханням не здійснювати державну реєстрацію вказаних об'єктів нерухомого майна суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Пункт 3.3. Тимчасового положення, яким визначені виключні підстави відмови в реєстрації прав на нерухоме майно, не містить такої підстави, як наявність листів податкових органів про необхідність отримання їх згоди на державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у разі проведення ними перевірок платників податків з питань дотримання податкового законодавства.

Посилання відповідача на наявність постанови державного виконавця про накладення арешту на майно, є також необґрунтованим, оскільки вказаною постанова не стосується позивача, а боржником є інший субєкт господарювання.

Також суд звертає увагу на те, що відповідачем у встановленому порядку не приймалося рішення про відмову в державній реєстрації за позивачем прав власності на вищевказане нерухоме майно.

Хоча згідно імперативних приписів п. 3.4. Тимчасового положення розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення.

Таким чином суд вважає, що вчиняючи спірні рішення відповідач діяв в супереч вимога ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України і порушують права позивача щодо вільного, на власний розсуд, володіння, користування та розпорядження належною йому власністю, гарантовані ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, відновлення яких можливе лише шляхом покладення на відповідача зобов'язання здійснити державну реєстрацію за позивачем прав власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Кіцманське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, право власності на будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, провулок Заводський, 8, а саме: цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «А», «а», загальною площею 1 110,80 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «Б», «б», «б'», загальною площею 630,30 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «Д», «д», загальною площею 51,70 кв.м.; цех лікеро-горілчаних виробів, літ. «В», «в», «в'», загальною площею 840,80 кв.м.; склад, літ. «И», загальною площею 491,00 кв.м.; огорожа, 1-2; будівля насосної, літ. «Л», загальною площею 38,50 кв.м.; будівля спиртосховища, літ. «М», загальною площею 66,20 кв.м., що придбані на підставі Договору купівлі-продажу від 18.05.2010 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Золотоніського міського нотаріального округу Сахно В.І., реєстровий №1745.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі 21.08.2010 року.

Суддя Р.В. Ватаманюк