Ухвала суду № 109896680, 28.03.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Від "28" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/179/23

За заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність боржника-фізичної особи

Суддя Гнисюк С.Д.

Представник учасника провадження в засіданні суду 28.03.2023 не з`явився.

02.02.2023 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ОСОБА_1 надійшла заява від 02.02.2023 про неплатоспроможність, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 02.02.2023 про неплатоспроможність.

14.02.2023 на електронну адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання від 14.02.2023 про витребування доказів у справі №906/179/23, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.02.2023 прийнято та призначено до розгляду в наступному судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - Котлубовської І.В. (вх. № 01-44/543/23 від 14.02.2023) про витребовування доказів; розгляд заяви в підготовчому судовому засіданні відкладено; наступне підготовче засідання суду призначено на 28.03.2023; зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 надати суду необхідні докази по справі.

Представник учасника провадження у справі в засіданні суду 28.03.2023 не з`явився.

В засіданні суду 28.03.2023 розглядалось клопотання представника ОСОБА_1 - Колубовської І.В. від 14.02.2023 про витребування доказів у справі №906/179/23.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Завданням інституту витребування доказів є забезпечення змагальності сторін у випадку, якщо з об`єктивних причин учасник процесу не може самостійно отримати відповідні докази. При цьому такий учасник зобов`язаний довести суду як неможливість отримання доказів самостійно, так і той факт, що учасник процесу намагався отримати ці докази (чи звертався він до позивача або до інших підприємтсв/установ/організацій, органів державної влади тощо).

Без дотримання сукупності обох цих умов суд не може задовольнити клопотання про витребування доказів, оскільки це є порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що обов`язок доказування тих чи інших обставин, покладається на сторону / учасника провадження у справі, який посилається на такі обставини.

У своєму клопотанні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає про те, що з метою отримання належних доказів на підтвердження наявності та розміру прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, та відповідно можливості пред`явлення їх до суду, заявником було направлено відповідні запити до кредиторів, що підтверджується доказами про відправку. Разом з цим, на момент звернення до суду, відповіді на запити від кредиторів не надійшли, що унеможливлює подання до суду вказаних вище доказів та є підставою для їх витребування. Крім того, звертає увагу суду, що договори споживчого кредитування, укладені з Заявником (реєстр кредиторів з ким укладалися договори містяться в матеріалах справи) підписувалися в електронному вигляді. З урахуванням неотримання від кредиторів запитуваної інформації в підтвердження заборгованості, Заявником до суду були надано договори, які були підписані в електронному вигляді, а отже відсутня можливість підтвердити заборгованість інакшим чином ніж витягом з УБКІ та наявних кредитних договорів, що були укладені електронним шляхом.

На підставі зазначеного просить суд, витребувати документи відносно боржника ОСОБА_1 : копії кредитних договорів, довідок про розмір заборгованості (за основним зобов`язанням, процентам та сумам неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором у кредиторів, згідно переліку.

До клопотання додано ксерокопії заяв, які підписані ОСОБА_1 до кредиторів (банків та фінансових установ) на отримання копій кредитних договорів та розрахунків по кредиту.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Частиною 8 цієї ст. названого Закону передбачено, що положення інших законів України щодо обсягу та порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки та Національний банк України зобов`язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду, а також іншим органам, які перелічені в цій статті.

Як вбачається зі змісту заяв боржника, він просить надати відомості, які є саме банківською таємницею.

Відповідно до ч.1 розділу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.

Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку, письмовий запит фізичної особи-бенефіціара та/або обтяжувача підписується:

1) у паперовому вигляді цією особою. Її власноручний підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально;

2) в електронному вигляді в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування цифрового власноручного підпису, електронного підпису в банківській системі України.

Судом досліджено, що заяви боржника до кредиторів не відповідають вимогам Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, так підписи боржника на заявах не засвідчено підписами керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально.

Заяви були направлені поштовим зв`язком з особистим підписом боржника.

Отже, суд дослідив та встановив, що боржник, всупереч ст. 81 ГПК України, не вжив належних заходів, з дотриманням вимог чинного законодавства України, для отримання доказів, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Крім того, суд зазначає про те, що запити на адресу кредиторів було направлено 09.02.2023, у той же час клопотання про витребування доказів направлено до суду 14.02.2023, тобто представником боржника не було надано кредиторам строк на відповідь, з урахуванням терміну для поштового відправлення по Україні.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Котлубовської І.В. (вх. № 01-44/543/23 від 14.02.2023) про витребовування доказів - відмовити.

Також, суд у підготовчому засіданні 28.03.2023 досліджував докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що боржником вимоги ухвали Господарського суду Житомирської області від 16.02.2023 не виконано, що унеможливлює у даному судовому засіданні дослідити питання наявності (відсутності) підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на наступне.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відкласти розгляд заяви в підготовчому судовому засіданні з метою витребування від боржника належних доказів на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; призначити наступне підготовче засідання суду; відкласти розгляд заяви арбітражного керуючого на участь у справі.

Крім того, суд зазначає боржнику про те, що відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові, докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №144 від 01.07.2020). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Керуючись статтями 81, 113, 114, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Котлубовської І.В. (вх. № 01-44/543/23 від 14.02.2023) про витребовування доказів - відмовити.

2. Розгляд заяви в підготовчому судовому засіданні відкласти.

3. Наступне підготовче засідання суду призначити на "18" квітня 2023 р. о 10:30 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, зал судових засідань № 731.

4. Зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 надати суду:

- в засідання суду, для огляду, оригінали документів, копії яких приєднано до поданої заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань;

- письмове пояснення щодо правової підстави для відкриття провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Гнисюк С.Д.