Ухвала суду № 109833204, 10.03.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29374/19

Провадження № 6/761/236/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

представників заявника(боржника): Романюка І.М., Леляка Я.О.

державного виконавця: Полісмака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Романюка Івана Миколайовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

У січні 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просив суд: - визнати виконавчий документ, а саме виконавчий лист виданий 21.12.2021 року Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 761/29374/19, таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви обґрунтуванні тим, що 21.12.2020 Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист по справі №761/29374/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за розпискою від 29.03.2019 в розмірі 150 000,00 євро та судового збору у розмірі 5859,05 грн. Так, на підставі вищезазначеного листа 22.12.2020 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полісмак О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/29374/19 від 21.12.2020.

Заявник зазначає, що вказаний виконавчий лист виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 21.12.2020 року був виданий без достатніх правових підстав та суперечить вимогам п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у справі №761/29374/19 прийнято рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року, повний текст якого складено 12.11.2020 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.11.2020 року). 18.12.2020 року було зареєстровано канцелярією суду подану представником ОСОБА_1 апеляцію на рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/29374/19. 22.12.2020 року ухвалою Київського апеляційного суду поновлено строки на апеляційне оскарження, відкрито провадження за апеляційною скаргою та витребувано матеріали справи з Шевченківського районного суду м. Києва. Однак незважаючи на те, що апеляційна скарга була подана і зареєстрована в канцелярії ще 18.12.2020, Шевченківський районним судом м. Києва 21.12.2020 видано виконавчий лист у справі № 761/29374/19.

Заява мотивована тим, що таким чином, з положень цієї статті слідує, що якщо була подана апеляційна скарга і були відсутні відомості про її повернення, то вважається, що рішення не набрало законної сили, а отже видача листа Шевченківським районним судом м. Києва від 21.12.2021 року здійснювалася щодо рішення, яке не набрало законної сили. Заявник вважає, що видача виконавчого листа від 21.12.2021 року була здійснена помилково, тобто відносно судового рішення, яке ще не набрало законної сили, станом на дату видачі виконавчого листа, а відтак наявні підстави для визнання виконавчого документу, таким що не підлягає виконанню.

Заявник зазначаючи вимоги ст.432 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» просить суд заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.12.2022 року прийнято до розгляду заяву та призначено заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 10.02.2023 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак О.О. подано письмові пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Представники заявника в судовому засіданні підтримали заяви у повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович заперечував щодо задоволення заяви та просив відмовити у її задоволенні.

Стягувач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

На підставі зазначеного та враховуючи скорочені строки розгляду заяви, регламентовані ст. 432 України, а також те, що заявник та заінтересовані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу - задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за розпискою від 29.03.2019 в розмірі 150000,00 євро. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 95845 євро та 50000,00 грн. - відмовлено (Т. 1 а.с. 130-133). Рішення набрало законної сили 15.12.2020.

На виконання вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва 21.12.2020 року було видано виконавчий лист та надіслано позивачу (Т.3 а.с. 86-89).

Київський апеляційний суд постановою від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року без змін (Т. 2 а.с. 4-7).

Постановою Верховного суду у складі третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну 22.09.2021 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року залишено без змін та поновлено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року (Т. 2 а.с. 154-159).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.11.2022 року у вказаній справі апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми борги закрито.

З матеріалів справи вбачається, що старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полісмак О.О. від 22.12.2020 року за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №761/29374/19 виданого 21.12.2020 року, що виданий Шевченківським районним судом м. Києва (Т.3 а.с. 88-89).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 28 липня 2022 року судом були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, повний текст рішення суду складено 15 серпня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду закінчився 14 вересня 2022 року.

Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з вимогами, передбаченими частиною 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц).

З вказаного вбачається, що чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у разі встановлення обставин, які б свідчили про те, що такий виконавчий лист у момент його видачі видано помилково, безпідставно або необґрунтовано у зв`язку з відсутністю обов`язку у боржника.

Таким чином, подання апеляційної скарги після закінчення строку для її подання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 432 ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Так згідно п. 1 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

В свою чергу, безпідставне визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, призведе до ненадходження до бюджету суми виконавчого збору у розмірі 10% від стягуваної суми, за наявності на те відповідних підстав згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Відповідно до ст. 38 Закону виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржником були виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Сам факт перебування виконавчого документа на примусовому виконанні вже свідчить про те, що боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, оскільки добровільним виконанням рішення суду є його виконання до моменту відкриття виконавчого провадження. Часові межі добровільного виконання - це період з набрання законної сили рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження. Адже сама природа виконавчого провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судового рішення.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1,2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи вбачається та зазначено у заяві, що відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/29374/19 від 30.09.2020, яка була зареєстрована канцелярією суду 18.12.2020, а ухвалою Київського апеляційного суду лише 22.12.2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою. Разом з тим, виконавчий лист №761/29374/19 виданий 21.12.2020 року, після набрання рішення законної сили (15.12.2020) і до винесення ухвали Київським апеляційним судом про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Крім того, на час видання виконавчого листа №761/29374/19 від 30.09.2020 року, строк на оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року №761/29374/19, ще не було поновлено.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» наслідком поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ є зупинення виконавчого провадження, а не визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом не встановлено, що виконавчий документи був виданий помилково або з інших, визначених положеннями частини 2 статті 432 ЦПК України, підстав, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», стягувач ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-19, 76-78, 81, 173, 352-355, 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Романюка Івана Миколайовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 24.03.2023 року.

Суддя: