Рішення № 10978164, 16.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.07.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" липня 2010 р.                                                                       Справа № 21/112

Позивач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс",

вул. Гончара, 55, офіс 10, м. Київ, 01034

Відповідач:                    Закрите акціонерне товариство "Зоря",

с. Олбин, Козелецький район, Чернігівська область, 17040

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 145639,38 грн.

                                                                                                     Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Позивач: Грабовський В.А., довіреність № б/н від 07.07.2010 року, адвокат.

Відповідач: Терещенко О.В., директор.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЦ Профекс” подано позов до Закритого акціонерного товариства "Зоря" про стягнення 145639,38 грн. (99500,00 грн. боргу, 19900,00 грн. неустойки, 18776,88 грн. відсотків, 7462,50 грн. інфляційних нарахувань).

В судовому засіданні 16 липня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні 16 липня 2010 року визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, з приводу нарахування штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних нарахувань заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

09 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЦ Профекс” та Закритим акціонерним товариством "Зоря" було укладено договір поставки с/г продукції б/н, у відповідності до якого відповідач зобов’язався передавати у власність позивача продукцію, а позивач зобов’язався приймати товар та оплачувати його в строк та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1. вищезазначеного договору, передбачено, що поставка продукції здійснюється після проведення позивачем (покупцем) розрахунку.

На виконання умов вищезазначеного договору, відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти загальним розміром 99500,00 грн. по платіжних дорученнях: № 26 від 28 квітня 2009 року на суму 23000,00 грн., № 27 від 07 травня 2009 року на суму 30000,00 грн., № 28 від 19 травня 2009 року на суму 6000,00 грн., № 31 від 26 травня 2009 року на суму 15000,00 грн., № 33 від 11 червня 2009 року на суму 2500,00 грн., ,№ 25 від 10 квітня 2009 року на суму 23000,00 грн.

Пунктом 2.1. вищезазначеного договору, передбачено, що поставка продукції здійснюється протягом серпня 2009 року.

В порушення умов укладеного договору, відповідач, взяті на себе зобов’язання не виконав, товар позивачу не поставив.

У відповідності до п. 4.7. вищезазначеного договору, у разі невиконання Продавцем (відповідачем) умов договору до закінчення терміну його дії, договір вважається припиненим, а відповідач зобов’язаний повернути Покупцеві (позивачу) суму попередньої оплати за недопоставлену продукцію протягом 7 (семи) днів з дня закінчення дії договору.

          Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 99500,00 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 99500,00 грн. боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача 19900,00 грн. грн. неустойки, нарахованої у відповідності з п. 4.2. Договору, згідно з яким за прострочення передачі продукції, передачу меншої кількості продукції, ніж передбачено цим договором, відповідач зобов’язався сплатити позивачу неустойку в розмірі 20%.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Виходячи із змісту п.1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 19900,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 7462,50 грн. за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року /а.с. 3/, а також 18776,88 грн. відсотків річних за період з 23.09.2009 року по 06.07.2010 року, нарахованих у відповідності до п. 4.8. Договору, згідно з яким, у разі прострочення повернення попередньої оплати відповідач зобов’язався сплатити позивачу відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24 % річних за час прострочення із простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 24 % річних від простроченої суми у розмірі 18776,88 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 7462,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

          ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зоря" (с. Олбин, Козелецький район, Чернігівська область, 17040, код ЄДРПОУ 03799392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЦ Профекс” (вул. Гончара, 55, офіс 10, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 34795449) 99500,00 грн. боргу, 19900,00 грн. неустойки, 18776,88 грн. відсотків, 7462,50 грн. інфляційних нарахувань, 1456,39 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Белов С.В.