Рішення № 10978136, 23.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.07.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

12 липня 2010р. справа №14/62

За позовом: Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”,

пр.Московський,60, м. Харків, (поштова адреса:пр.Миру,53, м. Чернігів, 14005)

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Чернігівський ремонтно-механічний завод “Жовтневий молот”, пр.Миру, 194, м.Чернігів, 14037

Про стягнення 1031 600грн. 44коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 01.07.10р. та 12.07.10р. - Карпусь С.В. провідний юрисконсульт, довіреність №741 від 29.12.09р.

Від відповідача: 01.07.10р. - Бочаров В.В. представник довіреність від 12.01.10р.; 12.07.10р. –

Столяренко О.В., представник довіреність від 01.03.2010р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 01.07.10р. по 12.07.10р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №11057331000 від 13.10.2006р. в сумі 1 026 663,19грн. з яких 978 339,93грн. заборгованість по кредиту, 46 724,26грн. несплачені відсотки за користування кредитом, 782,67грн. заборгованість по простроченій комісії, 807,29грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 8,96грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, 0,08грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Позивачем в судовому засіданні 13.04.2010р. надано заяву №135-26-01/418 від 13.04.2010р. в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №11057331000 від 13.10.2006р., яка станом на 04.02.2010р. становить 1 026 662,86грн. з яких: 978 339,93грн. заборгованість по кредиту, 46 724,26грн. несплачені відсотки за користування кредитом за період з 09.12.2009р. по 31.01.2010р., 782,67грн. заборгованість по простроченій комісії за період з 29.01.2010р. по 04.02.2010р., 807,15грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 05.08.2009р. по 04.02.2010р., 8,77грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.08.2009р. по 04.02.2010р., 0,08грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за період з 11.08.2009р. по 14.12.2009р., яка прийнята судом оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. За змістом поданої позивачем заяви №135-26-01/418 від 13.04.2010р. останній фактично зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на суму 0,14грн. та в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом на суму 0,19грн.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.10р. надав заяву про зменшення позовних вимог №30-91/1546 від 19.05.10р., в якій просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1105331000 від 13.10.06р., що станом на 28.04.10р. становить 1019 303,47грн., з них кредит –978 339,93грн., несплачені відсотки за користування кредитом, що нараховані за період з 14.02.10р. по 31.03.10р. –40147,54грн., заборгованість по простроченій комісії –0,00грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, що нарахована за період з 05.08.09р. по 04.02.10р. –807,15грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом, що нарахована за період з 11.08.09р. по 04.02.10р. –8,77грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, що нарахована за період з 11.08.09р. по 14.12.09р. –0,08грн. Суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій фактично зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам на суму 6576,72грн. та в частині стягнення заборгованості по комісії на суму 782,67грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2010р. надав заяву про збільшення позовних вимог №135-26-01/626 від 31.05.10р., в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №11057331000 від 13.10.06р., що станом на 27.05.10р. становить 1031600,44грн., з них: кредит 978339,93грн., несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.10р. по 30.04.10р. –52227,61грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 28.05.09р. по 13.04.10р. –1003,82грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.08.09р. по 04.02.10р. – 29,00грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за період з 11.08.09р. по 14.1209р. –0,08грн. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачене державне мито у сумі 10266,63грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236,00грн. Суд прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог. За змістом поданої позивачем заяви №135-26-01/626 від 31.05.10р. останній фактично збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам на суму 12080,07грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом на суму 196,67грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам на суму 20,23грн.

У відзиві від 20.05.10р. та від 03.06.10р. на позовну заяву, відповідач з позовними вимогами не погоджувався та наводив свої розрахунки відсотків по кредитному договору №11057331000 від 13.10.06р. із розрахунку діючих на його думку ставок відсотків - 14%, 16% та 21% річних. Окрім того, відповідач в останньому відзиві зазначив, що нараховані відсотки за користування кредитними коштами складають 543963,25грн., що сума сплачених відсотків становить 569032,41грн., а заборгованість по несплаченим відсоткам відсутня, переплата складає 25069,16грн.

В запереченнях проти відзиву відповідача №135-26-01/668 від 03.06.10р. позивач зазначив, що відповідно до п.9.2 договору сторони погодили, що протягом дії договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі здійснення поточного коливання процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ. Відповідач у відзиві навів порядок щодо збільшення банком розміру процентної ставки за договором. Окрім того, позивач стверджує; що 26.02.08р. було направлено на адресу відповідача рекомендованим повідомленням лист №203412 від 22.02.08р., в якому банк повідомив, що запроваджує нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу, а саме позичальнику повідомлялось, що у разі порушення належного виконання умов кредитного договору, а саме у разі прострочення платежу за кредитним договором банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищену процентну ставку, а саме в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Також позивач вказує на направлення 13.06.08р. на адресу відповідача листа №37847 ДР від 09.06.08р., в якому повідомлялося, що у зв’язку зі змінами у грошово-кредитній політиці НБУ та здійснення поточних коливань процентних ставок за кредитами банк змінює процентну ставку за користування кредитними коштами, а саме збільшує процентну ставку на 2% річних, що від імені АТ „УкрСиббанк” лист №203412 від 22.02.08р. та лист №37847 ДР від 09.06.08р. на адресу відповідача відправило ТОВ „Пауерпринт” на підставі договору №15-01-08 від 15.01.08р. Позивач у запереченні зазначив, що банк у відповідності до умов договору мав право починаючи з 28.07.08р. збільшити процентну ставку за строкове використання кредитних коштів з 14% до 16% річних, а також мав право починаючи з 28.07.09р. збільшити проценту ставку за прострочене використання кредитних коштів з 21% до 32% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні надав оригінал платіжного доручення №415 від 16.06.2010р. про сплату 0,08грн. з призначенням платежу «погашення пені за відсотками згідно договору №11057331000 від 13.10.06р. без ПДВ».

Представник відповідача в судовому засіданні 12.07.2010р. подав клопотання від 12.07.2010р., в якому просив відкласти розгляд справи у зв’язку з можливістю укладання мирової угоди.

Представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи та зазначив, що доказів домовленості сторін не має.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю доказів домовленості сторін щодо врегулювання спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Позивач під час розгляду справи неодноразово змінював розмір позовних вимог, в останній поданій до суду заяві №135-26-01/626 від 31.05.10р. позивач збільшив розмір позовних вимог та визначив остаточні позовні вимоги до відповідача, відповідно до яких просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору №11057331000 від 13.10.06р. у сумі 1031600,44грн., з них: кредит 978339,93грн., несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.10р. по 30.04.10р. –52227,61грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 28.05.09р. по 13.04.10р. –1003,82грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.08.09р. по 04.02.10р. – 29,00грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за період з 11.08.09р. по 14.1209р. –0,08грн.

Враховуючи, що вказана заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно витягу із Статуту Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, державна реєстрація змін до якого проведена 18.12.09р. за № запису 14801050045005624 за погодженням з Національним банком України від 10.12.09р. Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” є правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, який згідно рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009р. у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідності до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”.

          13 жовтня 2006р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ВАТ “Чернігівський ремонтно-механічний завод “Жовтневий молот” укладений кредитний договір №11057331000, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати відповідачу, а відповідач зобов’язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 757500,00грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі.

          Як вбачається з умов договору (п.1.2.1-1.2.2)., позивач зобов’язався здійснювати надання кредиту у термін 13 жовтня 2006р., а відповідач зобов’язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 12 жовтня 2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Сторони обумовили, що позичальник зобов’язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №37391110577331 в АКБ «УкрСиббанк», що Кредит вважається повернутим з моменту зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений рахунок банку.

У розділі 2 кредитного договору сторони передбачили, що у забезпечення зобов’язань позичальника за даним договором банком прийнято іпотеку нерухомості, згідно договору іпотеки №30006Z167 від 13.10.2006р.

Як вбачається з п.2 графіку погашення кредиту по кредитному договору №11057331000 від 13.10.2006р., що є додатком №1 до кредитного договору, відповідач зобов’язувався виплатити банку суму кредиту відповідно до графіку: з 13.10.06р. по 12.07.09р. –залишок максимальної заборгованості за кредитною лінією 757500грн., з 13.07.09р. по 12.08.09р. –568125грн., з 13.08.09р. по 12.09.09р. –378750грн., з 13.09.09р. по 11.10.09р. –189375грн., 12.10.09р. –0,00грн.

Матеріали справи свідчать, що 13.10.06р. між сторонами підписана та скріплена їх печатками додаткова угода №11057331000-1 до кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р., а також додаткові угоди №11057331000-2 від 28.04.07р., №11057331000-3 від 14.02.2008р., №11057331000-4 від 10.07.2009р.

Додатковою угодою №11057331000-2 від 28.04.07р. до кредитного договору сторони змінили п.1.1 розділу 1 кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р., виклавши його в такій редакції: Банк зобов’язується надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 1000000,00грн. (один мільйон )грн.00коп. у порядку і на умовах, зазначених в договорі. Крім того, вказаною додатковою угодою сторони змінили п.2 додатку до кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р., виклавши його в такій редакції: Позичальник зобов’язується виплатити банку суму кредиту відповідно до наступного графіку платежів: з 13.11.06р. по 27.04.07р. - залишок максимальної заборгованості за кредитною лінією 757500грн., з 28.04.09р. по 12.07.09р. - 1000000грн., з 13.07.09р. по 12.08.09р. - 750000грн., з 13.08.09р. по 12.09.09р. - 500000грн., з 13.09.09р. по 12.10.09р. - 250000грн., 12.10.09р. - 0,00грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 1000030,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 13.10.06р. на суму 757500грн. та №2 від 28.04.07р. на суму 242530,00грн., та виписками з рахунку відповідача та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

10.07.209р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №11057331000-4 від 10.07.2009р. до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились викласти Додаток №1 до кредитного договору, зі змінами додаткової угоди №11057331000-2 від 28.04.2007р., в новій редакції. Згідно нової редакції Графіку погашення кредиту (Додаток №1 до кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р.), Позичальник зобов’язується повернути банку кредит у таких розмірах, щоб станом на нижче вказану дату сума заборгованості за кредитом не перевищувала наступний розмір, а саме: з 13.10.06р. по 27.04.07р. –залишок максимальної заборгованості за кредитною лінією 757500,00грн., з 28.04.07р. по 24.07.09р. –1000000,00грн., з 25.07.09р. по 24.08.09р. –750000,00грн., з 25.08.09р. по 24.09.09р. –500000,00грн., з 25.09.09р. по 11.10.09р. –250000,00грн., 12.10.09р. –0,00грн. У п.3 Графіку погашення кредиту сторони обумовили, що будь-яка сума заборгованості за кредитом, що перевищує розмір максимально допустимої заборгованості за сумою неповернутого кредиту, який (розмір) встановлений на відповідну дату, визначену у п.2 вищевказаного графіку, вважається простроченою сумою основного боргу.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунку заборгованості відповідача по кредиту та виписок банку, відповідач на час розгляду справи в суді здійснив часткове повернення кредиту на суму 21690,07грн.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача по кредиту становить –978339,93грн. Наявність заборгованості по кредиту у сумі 978339,93грн. відповідачем не спростована та не заперечується.

За таких обставин, вимоги позивач про стягнення з відповідача боргу за кредитом у сумі 978339,93грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом за період з 01.03.10р. по 30.04.10р. в розмірі 52227,61грн.

У відповідності до п.4.1 договору позичальник зобов’язується використовувати кредит на зазначені у договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.

          Відповідно до п.1.3.1-1.3.2 договору за користування кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 14,0% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 21,0% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів НБУ.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          У п.1.3.3 договору сторони домовилися, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п.9.2 договору.

          Відповідно до п.1.3.4. договору нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом „факт/360”, відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами п.1.3.2, 1.3.3., 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному –з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2 та/або п.1.3.3, 9.2 договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

          Попередньо сторонами строк сплати процентів був визначений у п.1.3.5. договору, відповідно до якого позичальник зобов’язується сплачувати проценти за договором протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблено не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

          Окрім того, у п.1.3.5 сторони обумовили, якщо останній день строку сплати процентів або дати остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

          Додатковою угодою №11057331000-3 від 14.02.2008р. до кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р. сторони змінили п.1.3.5 розділу 1 договору, виклавши його в такій редакції: «Позичальник зобов’язується сплачувати проценти за договором у строк –протягом перших 10 днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.»

          У п.9.2 договору відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст.651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої з наступних обставин: а) порушення позичальником вимог п.4.8 договору та/або п.б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладання договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту по банкових кредитах «овернайт»НБУ з дати укладання цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

          У п.9.2.2 договору сторони погодили, що при настанні обставини, передбаченої підпунктом «б»п.9.2 договору, банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку: - про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа (повідомлення-2) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси; - така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення-2, при цьому банк застосовує таку процентну ставку за кредитом до всієї строкової суми основного боргу позичальника за договором без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право протягом 45 календарних днів з дати відправлення йому банком повідомлення-2 достроково повернути банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за користування кредитом у вигляді комісій та процентів, розмір яких визначається відповідною діючою ставкою за договором, а також здійснити інші платежі за договором.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено лист за №203412 від 22.02.2008р., в якому повідомляється, що з 12.03.2008р. банк запроваджує нову систему нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу, що у разі неналежного виконання умов кредитного договору № 1105733100 від 13.10.06р., а саме у випадку прострочення платежу за кредитним договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу, нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу. Окрім того, у вказаному листі банк зазначає, що продовження користування кредитом за кредитним договором вважається вираженням позичальником згоди стосовно умов викладених в даному повідомленні щодо порядку нарахування процентів на прострочену суму основного боргу.

          На адресу відповідача направлено повідомлення №37847ДР від 09.06.08р., в якому банк повідомляє, що у зв’язку зі змінами в грошово-кредитній політиці НБУ та здісненням поточних коливань процентних ставок за кредитами, банк керуючись умовами укладеного між сторонами кредитного договору №1105733100 від 13.10.06р. та ст.651 ЦК України з 01 липня 2008 року збільшує процентну ставку користування кредитними коштами на 2 проценти річних, та відповідно збільшує процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений вказаним договором строк, до рівня в розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої «за користування кредитними коштами (сумою основного боргу)». У вказаному повідомленні банк також зазначає, що у випадку незгоди позичальника з новим розміром процентної ставки, останній може повідомити про це банк в порядку, визначеному умовами договору та здійснити передбачені договором дії, зокрема до дати підвищення процентної ставки достроково повернути отримані кредитні кошти та плату за кредит.

          Направлення вище переліченої кореспонденції відповідачу відбулося відповідно 28.02.08р. та 13.06.08р., про що свідчить список №1831 від 28.02.08р. та № 432 від 13.06.08р. згрупованих рекомендованих відправлень, на яких міститься відбиток поштового штемпеля підприємства зв’язку. Відправку рекомендованої кореспонденції здійснило ТОВ «ПауерПринт»на підставі договору № 15-01-08 від 15.01.08р. укладеного з позивачем.

          З огляду на умови договору, а саме п.9.2.2 договору, суд доходить висновку, що нова процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних, тобто збільшена існуюча процентна ставка за користування кредитними коштами на 2 проценти річних (14%+2%), підлягає сплаті позичальником з 28.07.08р. після спливу 45 календарних днів з дня направлення позивачем 13.06.08р. повідомлення №37847ДР від 09.06.08р. на адресу відповідача.

          Окрім того, право позивача на застосування збільшеної процентної ставки за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк –до рівня в розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої за користування кредитними коштами, враховуючи також умови п.9.2.2 договору, виникає з 14.04.2008р. після спливу 45 календарних днів з дня направлення позивачем 28.02.08р. повідомлення №203412 від 22.02.08р. на адресу відповідача.

Із наданого позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 31.05.10р. розрахунку суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами, вбачається, що позивачем застосована ставка для нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних з 28.07.2008р., а ставка за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі –32% річних застосована - з 28.07.2009р. з моменту виникнення прострочки відповідача по поверненню кредиту відповідно до узгодженого сторонами графіку.

          У п.10.1 договору сторони домовилися про договірне списання банком з усіх рахунків позичальника в національній та іноземній валюті, відкритих в АКІБ «УкрСиббанк», коштів в оплату : сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов’язань позичальника, нарахованих банком за договором.

          Згідно п.10.2 позичальник доручає банку при настанні термінів виконання його зобов’язань за договором щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов’язань позичальника, нарахованих банком за договором, здійснити договірне списання.

          Як вбачається із наданих позивачем виписок по рахунку та довідки відповідача від 02.06.2010р. за №142 банк здійснював списання коштів з рахунків відповідача для оплати відсотків за кредитним договором №11057331000 від 13.10.06р. відповідно до розділу 10 договору.

          Контроль за списання банком коштів з рахунку здійснює власник рахунку, в даному випадку –відповідач.

          Матеріалами справи підтверджується, що відповідач знав про застосування позивачем збільшених ставок процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних з 28.07.2008р., та за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі –32% річних з 28.07.2009р., та не звертався до банку із запереченнями щодо їх застосування в порядку передбаченому умовами договору.

          Проаналізувавши умови кредитного договору №11057331000 від 13.10.06р. та подані докази, суд доходить висновку про правомірність застосування позивачем збільшених ставок процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних з 28.07.2008р., та за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк у розмірі – 32% річних з 28.07.2009р., а з огляду на вище викладене заперечення відповідача проти позову судом не приймаються.

          Згідно наведеного позивачем розрахунку нарахованих процентів по кредитному договору позивачем за період з 13.10.06р. по 30.04.2010р. нараховано відповідачу процентів за використання кредитних коштів на загальну суму 621260,02грн.

          Як вбачається з доказів наявних в матеріалах справи, відповідач належним чином не виконував зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитними коштами (часткова сплата процентів на суму 569032,41грн.), внаслідок чого за ним обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 52227,61грн. нарахованих за період з 01.03.10р. по 30.04.10р.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідачем не надано доказів у розумінні ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України про повернення позивачу суми кредиту та сплати відсотків у повній сумі на день розгляду справи, а тому з відповідача має бути стягнуто 52227,61грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами за період з 01.03.10р. по 30.04.10р.

На підставі п.7.1. договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов’язаний сплатити банку додатково до оплати за кредит пеню з розрахунку 0,2%(процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в дуб-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 28.05.09р. по 13.04.10р. у сумі –1003,82грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 11.08.09р. по 04.02.10р. у сумі –29,00грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за період з 11.08.09р. по 14.12.09р. у сумі –0,08грн.

          Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Порушення боржником взятих на себе зобов’язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          При цьому, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань, до яких в силу ст.230 Господарського кодексу України належить і пеня, встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національною банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Згідно із ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до постанови НБУ №107 від 21.04.08р. з 30.04.08р. облікова ставка установлена в розмірі 12% річних; відповідно до постанови НБУ №343 від 12.06.09р. з 15.06.09р. облікова ставка установлена в розмірі 11% річних, а відповідно до постанови НБУ №468 від 10.08.09р. з 12.08.09р. облікова ставка установлена в розмірі 10,25% річних.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлений сторонами в п.7.1. кредитного договору розмір пені за порушення позичальником термінів повернення кредиту, процентів за кредит та комісії не перевищує встановлений законом граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Разом з тим, аналіз наданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом свідчить про те, що позивачем фактично проведено нарахування пені за період з 28.07.09р. по 13.04.2010р. та не вірно визначено дату прострочки виконання відповідачем зобов’язання по поверненню кредиту, а саме згідно Графіку погашення кредиту в редакції від 10.07.2009р. відповідач зобов’язався повернути кредит у сумі 250000,00грн. у строк по 24.09.09р., а відповідно прострочка виконання зобов’язання наступає з 25.09.09р., а не з 26.09.09р., як вказує позивач у своєму розрахунку, а тому нарахування пені припиняється 25.03.2010р. З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом підлягає частковому задоволенню у сумі 999,02грн. за період з 28.07.09р. по 13.04.2010р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, вбачається, що позивачем проведено нарахування пені за період з 11.06.2009р. по 27.05.2010р. на суму 29,00грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом тільки за період з 11.08.09р. по 04.02.10р., суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 08,04грн. за період з 11.08.09р. по 04.02.10р.

Відповідно до п.1.3.6 договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,08 % від суми фактично наданих коштів по кредиту на дату нарахування такої комісії. Нарахування комісії здійснюється в національній валюти України щомісячно, в останній день поточного місяця, при цьому остаточне погашення комісії повинно бути здійснене не пізніше дати остаточного погашення кредиту, зазначеної в п.1.2.2 договору, комісія нараховується у гривні і сплачується згідно умов договору.

Представником відповідача подано платіжне доручення №415 від 16.06.10р. про перерахування на рахунок позивача 0,08грн.

Представник позивача в судовому засіданні 12.07.2010р. підтвердив надходження від відповідача перерахованих коштів у сумі 0,08грн. та їх зарахування в оплату пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії у сумі 0,08грн., спір щодо стягнення пені в сумі 0,08грн. врегульовано і предмет спору в цій частині відсутній, суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії у сумі 0,08грн. підлягає припиненню.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов’язання не виконав, заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту у сумі 978339,93грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 52227,61грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у сумі 999,02грн., в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 08,04грн. В решті позову відмовити. Провадження по справі в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в сумі 0,08грн. підлягає припиненню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 10315,74грн. та 235,99грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 627, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.22, 33, 34, 49, 77, п.1-1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії у сумі 00грн.08коп.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот»(пр.Миру,194, м.Чернігів, р/р 26002041642800 в АТ «УкрСиббанк»МФО 351005, код 00901714) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(пр.Московський,60, м. Харків, кор/рах. № 32009100100 в УНБУ в Харківській області МФО 351005 код 09807750) 978339грн.93коп. боргу по кредиту, 52227грн.61коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 999грн.02коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 08грн.04коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, 10315грн.74коп. державного мита та 235грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 14.07.2010р.

Суддя Н.Ю.Книш